WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Мистецька спадщина Т.Г. Шевченка, автопортрети, незнайдені мистецькі твори Т. Г. Шевченка - Реферат

Мистецька спадщина Т.Г. Шевченка, автопортрети, незнайдені мистецькі твори Т. Г. Шевченка - Реферат

обставини життя Шевченка вкрай несприятливо склалася доля його мистецької спадщини. До викупу з кріпацтва Шевченко не мав змоги ні збирати, ні зберігати свої ранні твори. Багато малюнків, виконаних по закінченні петербурзької Академії мистецтв, які були у І. Фундуклея і М. Сажина, загубилося після арешту поета 1847. Окремі малюнки, що він їх потай надсилав з Новопетровського укріплення друзям для продажу, потрапили до третіх рук, і де вони - невідомо. Не розшукано й малюнки різних років, що залишилися після смерті поета і були продані з аукціону у травні 1861. В дожовтневий час твори Шевченка колекціонували окремі особи. Систематично збирати і зберігати мистецьку спадщину Шевченка стало можливим лише після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції. За радянського часу виявлено і вивчено багато творів художника, які вважалися втраченими. Із скупих згадок в автобіографічних поезіях і з мемуарних джерел відомо, що Шевченко захоплено малював у дитинстві. Це були переважно візерунки, що ними він прикрашав переписувані книжечки, та зображення солдатів і коней, якими прикрашав стіни хати. Коли Шевченко служив козачком у П. Енгельгардта, він перемальовував картини, які прикрашали панські покої. Подорожуючи з обозом Енгельгардта, копіював, певно, з гравюр і лубочних картинок зображення історичних осіб та фольклорних героїв. За те, що козачок Шевченко 6.12.1829 перемальовував лубочну картину "Козак Платов", його з наказу пана покарано різками. Жодна з цих копій не збереглася. Не збереглися й малюнки, які Шевченко, працюючи в майстерні В. Ширяєва в Петербурзі, робив білими ночами із скульптур у Літньому саду. Не дійшли до нас й перші Шевченкові спроби в жанрі акварельного портретного живопису, до якого він звернувся за порадою І. Сошенка. Це зокрема портрет І. Нечипоренка, який позував Шевченкові, а також портрети, що їх художник виконав після вступу до петербурзької Академії мистецтв: портрет нареченої Демидова, портрет П. Мартоса, Солової, С. Гулака-Артемовського, В. Апрелєва та інші. Не розшукано й більшість малюнків та етюдів Шевченка, виконаних у навчальних класах Товариства заохочування художників і в Академії мистецтв до зустрчі з К. Брюлловим та під час навчання в нього. Не знайдено й картину "Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці", яку Рада академії мистецтв 27.11.1840 відзначила срібною медаллю 2-го ступеня, як першу Шевченкову спробу живопису олійнии фарбами, а також два інші твори тих років: акварель "Група сплячих жебрачок", яку шевченко експонував 1842 на виставці в Академії мистецтв, та катрину "Панна Сотниківна", намальована того самого рогк на прохання Г. Квітки-Основ*яненка. З творів, що їх Шевченко виконав на Україні 1843-1847, не відшукано портрети О. Волховського, членів родини О. Лук*яновича, О. Шостки, О. Афанасьєва-Чужбинського, три портрети членів родини Катериничів, В. Забіли, сина К. Білозерського, Ю. Сребдольської, 8 шаржованих рисунків членів "товариства мочемордія", 2 малюнки "Бал у Волховських", "Будинок Хмельницького у Суботові", "Будинок А. О. Козачковського в Переяславі", малюнки, виконані під час розкопок могили Переп*ятихи біля Фастова та інші. Невідома й доля багатьох творів Шевченка часів заслання. Серед них портрети Е. Нудатова, М. Обручової, Ф. Лазаревського, О. Фролова, Є. Косарєва, М. Бажанова, дочки Ускових Наташі, жанрові малюнки з життя казахів: "Казахський бакса", "Спритний продавець", "Молитва до вмерлих", один з двох однойменних малюнків "Циган", "Дочка хіоського гончаря" і "Сцена в казармі"; карикатури на міністра освіти С. Уварова та раїмських офіцерів; низка краєвидів, виконаних під час Аральської та Каратауської експедицій, у Новопетровському укріпленні та його околицях. Досі не розшукано й два малюнки сепією з зображенням байгушів. Відомо лише, що Шевченко надіслав їх Б. Залеському, один - у дарунок, другий - для продажу. З творів, виконаних по дорозі з заслання - на пароплаві "Князь Пожарський" та в Нижньому Новгороді, не знайдено портретів В. Кишкіна, А. Шауббе, І. Гасса, А. і М. Брилкіних, Г. Попової, М. Дорохової, А. Пущиної, С. Варенцової з сином, М. Олєйникова; малюнки з зображенням архітектурних пам*яток Нижнього Новгорода. З творів останніх років життя Шевченка не розшукано портретів Г. Суханова-Подколзіна, дочки С. Гулака-Артемовського, Н. Карташевської, Айри Олдріджа, л, Жемчужникова і Л. Зотової; рисунків "Краєвид в Мошнах", "Дуб"; копія з однойменного твору А. Мещерського, виконана як оригінал для офорта.
Серед незнайдених творів є й автопортрети різних років: автопортрет, що його Шевченко передав через М. Семенова 3.11.1854 з Новопетровського укріплення в дарунок О. Бодянському; автопортрет часів заслання, який у списку Г. Честахівського творів Шевченка, що залишився після смерті поета, значиться як виконаний нібито в Оренбурзі. Не розшукано й деяких робочих альбомів з малюнками; є дані, що дин з них був у Києві в польського археолого й бібліолого К. Свідзінського. Деякі Шевченкові твори дійшли до нас лише в гравюрах інших майстрів: ілюстрації до твору М. Надеждіна "Сила воли" та до книжки М. Полевого "Історія Суворова…", портрети для видання "Русские полководцы", малюнок "Затока біля Новопетровського Укріплення", з якого Б. Залеський виконав офорт. Окремі твори Шевченка тепер відомі лише у фотографіях і репродукціях, вміщенних у різних виданнях.
Незнайдені мистецькі твори Шевченка свідчать про те, що його художній доробок був набагато більший, ніж досі відомо. І хоч за тими згадками, що є в літературі про невідшукані і втрачені твори, важко говорити про їхні мистецькі якості, але й сам перелік робіт значно доповнює уявлення про мистейьку спадщину Шевченка, про різноманітність його інтересів і винткову творчу активність.
Loading...

 
 

Цікаве