WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Всеволод Нестайко – дитячий письменник - Реферат

Всеволод Нестайко – дитячий письменник - Реферат

який не поступиться своєю вартістю усім скарбам корсарів південних морів разом узятих!
Одне слово, від часу знайомства з цією книгою прізвище "Нестайко" раз і назавжди лягло мені в душу, і вже потім я старався не пропускати жодної нової книги письменника - і ніколи не помилявся у своїх очікуваннях!..
А коли вже й сам почав писати для дітей, то мені пощастило особисто познайомитися з улюбленим з дитинства письменником, а згодом - і подружитися з ним на довгі-предовгі літа..
І от тепер, розповідаючи про долю Нестайкової Країни Сонячних Зайчиків, мені доведеться, скажемо так, меркантильно підійти до нашої дружби і скористатися розповідями самого письменника (а розмов у нас із Всеволодом Зіновійовичем, як у всіх дитячих письменників, було ого-го - геть про все на світі!) про те, як він творив і розбудовував свою казкову країну" - каже А. Костецький.
Коли говорити напівжартома - а тільки так, здається, і можна говорити про більшість непересічних творів Всеволода Нестайка! - то власне як казкар письменник почався саме з Країни Сонячних Зайчиків. Ба ні, власне казкарем він, мабуть, уже народився, бо з дитинства постійно вигадував щось таке химерно-хитромудре, що від подиву робили великі очі не лише його друзі-ровесники, а й рідні та вчителі.
А коли Всеволод Зіновійович підріс, то якось подумав: "А чого 6 мені не порадувати-подивувати дітей України в цілому, га?!.. - і почав, користаючи слова з його славнозвісних "Тореадорів з Васюківки", писати, писати, писати, а потім - друкуватися, друкуватися, друкуватися!..
Отак, зрештою, він і зробився улюбленим письменником не лише дітей України, а й дітлашні у багатьох країнах світу: адже його твори перекладались і перекладаються десятками мов інших народів.
Як же народилася відома повість-казка "В Країні Сонячних Зайчиків"? За словами самого письменника, сонячних зайчиків вигадав, звичайно, не він. Сонячних зайчиків вигадав той наш далекий пращур, невідомий самодіяльний лінгвіст-словотвореиь, ЯКИЙ уперше побачив оддзеркалену сонячну плямку і назвав її сонячним зайчиком.
Про живого сонячного зайчика з довгими вушками, лапками та куцим хвостиком писало багато поетів, але відкрити й описати казкову Країну Сонячних Зайчиків, мов Колумбові Америку, пощастило саме Всеволоду Нестайку. А було це так...
Одного сонячного ранку перед пробудженням наснилося письменникові, що на його носі сидить живий сонячний зайчик і золотим пензликом малює на його щоках ластовиння - до речі, у дитинстві Всеволод Зіновійович, за його словами, був рудий і веснянкуватий! - і він одразу прокинувся й відчув якусь незвичайну радість, передчуття щасливої нес-подіванки, і йому страшенно закортіло відразу ж сісти за письмовий стіл та й розпочати писати про отих лоскотливих і бешкетних сонячних зайчиків!
Так і народилася повість-казка "В Країні Сонячних Зайчиків" сорок один рік тому, у 1959 році, й одразу зробилася улюбленим читанням української дітвори.
Невдовзі Країна Сонячних Зайчиків зажила своїм
власним життям, одкрила, так би мовити, свої повноважні представництва в Росії, в Білорусі, у Грузії, в Литві, в Латвії, а згодом :- і в англомовних країнах.
Після такої, майже всесвітньої, слави, яку набула Нестайкова Країна Сонячних Зайчиків, письменник гадав, що вже більше не писатиме про неї та про її мешканців, але помилився, на щастя!..
Років із тридцять тому, під час виступу в одній із шкіл, до письменника, як він сам розповідав, підійшла вчителька молодших класів, молоденька, гарненька, з променистими розумними очима, і розповіла йому, як вона читає дітям у класі про сонячних зайчиків, і що вони разом навіть придумали гру в Країну Сонячних Зайчиків: малюють малюнки до цієї казки, а переможцям цього конкурсу вручають посвідчення почесних громадян Країни Сонячних Зайчиків.
Письменника ця розповідь страшенно зворушила, й він сказав учительці: "Та ви ж просто чарівниця із Країни Сонячних Зайчиків!" і після цього почав думати над новою казковою повістю, героїнею якої була б ота вчителька - Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків.
Так десь із десять років тому з'явилася з-під пера Всеволода Нестайка нова казкова повість, яка була своєрідним продовженням попередньої, де фігурувала ота Незнайомка, бо, на глибоке переконання письменника, класні керівники - то класні чарівники: недарма ж у вчителів улітку не один, як у всіх інших громадян, а два місяці відпустки - один місяць вони відпочивають, а другий - навчаються на курсах підвищення кваліфікації класних чарівників у Країні Сонячних Зайчиків!
Саме із цієї, можна сказати - фундаментальної, думки і народилася нова повість-казка "Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків".
Як розповідав мені Всеволод Зіновійович, йому здавалося, що тепер він уже точно ніколи й нізащо не повернеться більше до сонячних зайчиків, але... Ох, уже це "але"! Нікуди від нього дитячому письменнику, який пише пригодницькі твори, не подітися!.. Так от... Але одного разу виступав Всеволод Нестайко знову ж таки у школі, й одна дівчинка раптом сказала: "А я на вас ображаюсь! У вас майже всі головні герої, крім хіба що Космо-Натки, - хлопці. А дівчатка завжди другорядні. Ви, мабуть, їх просто не любите!.."
За словами письменника, він одчайдушно зреагував на докір дівчинки розпачливим вигуком: "Боже збав! Люблю! Дуже люблю! Просто жити без дівчат не можу! І письменником став тільки після того, як у мене донька народилася!"
На що оте цікаве й настирливе дівча кинуло: "Тоді напишіть про дівчинку в якійсь казковій країні!.."
Це вже було пряме соціальне замовлення! Діватися було нікуди, тож довелося письменникові знову братися за перо та й повертатися до своїх давніх фантазій...
Так і народилася нова казкова повість "В Країні Місячних Зайчиків", де головною героїнею стала дівчинка Ганнуся, або просто - Нуся.
Зрештою, протягом чотирьох десятиліть уклалася казкова трилогія, яка під загальною назвою "В Країні Сонячних Зайчиків" вийшла у видавництві "Довіра" у 1994 році і, здається, нарешті "закрила" цю "зайчикову" тему для Всеволода Нестайка назавжди - а втім, хто його знає!.. - тим самим дозволивши йому вивільнити розум, уяву і час для створення нових і нових непересічних повістей-казок, які щедро випорхують із-під його невтомного талановитого пера і друкуються у наших найпопулярніших дитячих часописах.
Доля Нестайкових сонячних зайчиків не обмежилася рамками власне книг, а набула інших жанрових і видових забарвлень.
Так, зокрема, письменник створив феєричну п'єсу "Сонячний Зайчик і Сонячний Вовк", яку поставили у Львівському обласному та Ніжинському театрах.
Редагував Всеволод Зіновійович і дитячий казково-пригодницький журнал "Терентій",назву якому дало ймення одного із сонячних зайчиків, мешканців казкової країни.
З'являлися сонячні зайчики і в п'єсі Всеволода Нестайка "Перо Жарт-Птиці", яка свого часу з успіхом ішла на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка...
Одне слово, сонячні зайчики вже понад сорок років живуть не лише в душі та в уяві письменника, а й мандрують по всіх усюдах, щедро засіваючи дитячі серця та голівки сонячними щирістю й добром!..
Використана література:
1. Журнал "Початкова школа".
2. Новітня література ХХ століття.
Loading...

 
 

Цікаве