WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Життєвий і творчий шлях Григіра Тютюнника - Реферат

Життєвий і творчий шлях Григіра Тютюнника - Реферат


Реферат на тему:
Життєвий і творчий шлях Григіра Тютюнника
"Мало - бачити. Мало - розуміти. Треба любить" - творче кредо Григора Тютюнника. Його твори, зовні непоказні, прозорі за стилем, глибоко правдиві, займають особливе місце в радянській літературі 60-70-х років.
Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: рання втрата батька, життя вдалині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати тощо'. Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у Військово-Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою). Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат - письменник Григорій Тютюнник. Уже відтоді поступово формувались характерні прикмети творчої індивідуальності молодого письменника: постійне невдоволення собою, наполегливі пошуки точного слова - найпотрібнішого, найвиразнішого,- тривале обдумування кожного твору (і згодом, досить часто,- попередня, до викладу на папері, "апробація" їх в усних розповідях). Період його літературного учнівства лишився прихова-ним від сторонніх очей. Мистецькі пошуки Гр. Тютюнника в багатьох моментах визначила його любов до творчості Л. Тол-стого, M. Гоголя, А. Чехова, В. Стефани-ка, А. Тесленка, M. Горького, M. Шолохо-ва, Г. Косинки, певну роль відіграло і юнацьке захоплення C. Цвейгом, E.-M. Ремарком.
Перша зустріч письменника з читачем (за підписом "Григорий Тютюнник-Ташан-ский") - оповідання "В сутінки" (рос. мовою: Крестьянка.- 1961.- № 5), в якому з відчутним художнім тактом передано драматизм взаємин персонажів, точно відтворено атмосферу подій.
Після закінчення Харківського Університету (1962) Гр. Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. В 1963- 1964 pp. працює в редакції газети "Літературна Україна", публікує в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання: "Дивак", "Рожевий морок", "Кленовий пагін", "Сито, сито...". Молодіжні журнали "Дніпро" та "Зміна" вміщують Новели '"Місячної ночі", "Зав'язь", "На згарищі", "У сутінки", "Чудасія", "Смерть кавалера".
Нариси "На третьому горизонті", "Бачу!", "Шахтарська зоря", "Вік-тор" та ін. позначені уважністю до людей, " добротою й задушевністю, засвідчують спостережливість автора, тонке відчуття слова, вправне володіння і мистецтвом побудови цілого твору, і дрібною деталлю, схильність до осмислення морально-етичних проблем часу. Вражений розмахом і могутністю промислового виробництва, дивлячись на обриси териконів, він ставить собі тривожне питання: "Чи побачу за ними людину?" Ця тривога залишалась із ним упродовж усього життя, часто визначаючи і кут зору, і поетику його творів.
Зацікавившись кінематографом, Гр. Тютюнник працює у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. O. Довженка,- створює літературний сценарій за романом Г. Тютюнника "Вир", рецензує твори колег-кінодраматургів та фільми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повністю віддається літературній творчості.
1966 р. вийшла перша його книжка "Зав'язь" (вид-во "Молодь"), яка була одним із яскравих виявів посилення ліризму у малій прозі, пов'язаного з поглибленою увагою до емоційного життя особистості. Водночас поява збірки стала відповіддю на потребу часу, коли тенденція до "ліризації" прози приводила й до деяких крайнощів (багатослів'я, смислова й художня невиразність тощо), з приводу чого точно зауважував Д. Павличко: "Сподіваюсь, що молоді українські прозаїки писатимуть лаконічніше (роль Стефа-ника, як учителя, буде зростати!), при цьому розпливчасті ліричні плями повинні переходити в залізні силуети характерів, а нудота банальних думок - у свіжий і міцний сюжет. Коротка форма вимагатиме ювелірної фрази і значущого узагальнення" 3. Тематичною основою більшості творів збірки були враження і спогади про зруйноване повоєнне село. "Фактуру" оповідань "Перед грозою", "Сито, сито...", "Смерть кавалера", "Тайна вечеря", "Обмарило", "На згарищі" складають точні штрихи побуту, часом - подібні до акварелей зарисовки щоденного буття. Чи не кожний предмет перетворюється тут на художню деталь, тобто увага до життєвих подробиць стає засобом узагальнення, правдивого зображення обставин дії, розкриття внутрішнього світу людини, в усій його глибині і складності. За деталями, як і за цілими сюжетами оповідань, постають обрії духовності (чи - рідше - бездуховності) людей, тонкощі їх ставлення до життя, їх взаємин. Більше за сторінки описів і роздумів говорить виразний портретний штрих: "У нього великі і трохи сумні очі. Дивиться він завжди на мене так, що наче якби я падав, то він самим отим поглядом мене підхопив би..."
Художнє осмислення долі покоління "дітей__вдйни", спостереження над процесами змужніння, становлення характеру юних громадян країни, яка щойно перемогла фашизм,- це той тематичний сектор, у якому особливо помітне значення зробленого Григором Тютюнником. Письменник умів дивитися на світ очима дитини, що пережила окупацію. В його творах про дітей - таких, як оповідання "Сито, сито...", "Дивак", "Перед грозою", "Тайна вечеря", "Смерть кавалера" та пізніших - "Обнова", повістях "Облога", "Климко", "Вогник далеко в степу" - художнє дослідження здійснюється в багатьох напрямках: від спостережень над формуванням характеру людини, становленням її світосприймання, її моральних принципів, до пошуків можливостей духовного оновлення людства. У радянській літературі повоєнних десятиліть після юних героїв з оповідань M. Шолохова "Доля людини" та В. Богомолова "Іван", кіносценаріїв M. Хуцієва "Два Федори" й Г. Шпалікова "Я родом з дитинства" діти-"підранки" з творів Гр. Тютюнника були найпомітнішим художнім явищем.
Висота моральних критеріїв, чистота й безкомпромісність морального почуття автора та його героїв наче сконцентровані в оповіданні "Смерть кавалера", де вперше у творчості Тютюнника зойком ображеної дитячої душі зазвучало гостре викриття лицемірства, надійно прихованого шкаралупою поважності. Тут з'являється соціальний тип так званого начальника-професіонала - бездушної чиновної машини, вивчення якого в різних аспектах письменник надалі здійснюватиме постійно, на грані драми й гротеску ("Обнова", "Поминали Маркіяна", "День мій суботній", "Грамотний" і ін.). У лірико-психо-логічному контексті збірки цей
Loading...

 
 

Цікаве