WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Давнослов’янські літописи - Реферат

Давнослов’янські літописи - Реферат

складено ряд ін. Л.: Львівський літопис (названий так за місцем, де його знайшли), що описує події 1498 - 1649 (докладніше - після 1630) переважно на Київщині, Поділлі, в Галичині; Острозький літописець з описом подій 1500 - 1636; Межигірський літопис (знайдений у Межигірському монастирі на Київщині), в якому розповідається про події 1393 - 1620 на Київщині, Волині, Полтавщині, а також з історії козацтва; Хмільницький літопис, який описує події з історії України 1636 - 50, пов'язані переважно з містом Хмільником (звідки й назва літопису). У 1672 - 73 на основі "лЂтописцов стародавних" Феодосій Сафонович уклав "Кройнику", в якій розповідається про події в Україні до 1289, історію Литви до 1529 і Польщі до 1693. На 17 ст. припадає складення значної кількості коротких монастирських Л., які описують переважно внутр. й госп. справи монастирів, подають важливі матеріали для місц. історії. Це Густинський монастирський літопис (1600 - 40), Межигірський монастирський літопис (1608 - 1700), Добромильський літопис (1648 - 1700), Підгорецький літопис (1583 - 1715), Мгарський літопис (1682 - 1775) та ін.
Особливе значення серед Л. 2-ї пол. 17 - поч. 18 ст. мають істор. твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва - "козацькі", "козацько-старшинські" Л., хоч від Л. у традиц. розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі Л. - Самовидця (про події 1648 - 1702, вірогідний автор - Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 - 1700). В усіх цих Л. не лише докладно розповідається про Визв. війну укр. народу 1648 - 54, його боротьбу проти польс.-шляхет. і тур.-татар, загарбників, а й подається екон., політ, і культур, характеристика країни, змальовується міжнар. становище у Європі та Азії у зв'язку з подіями 1648 - 54, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Л. створені високоосвіченими людьми, переважно військ, канцеляристами, які добре знали рідну та іноз. мови, мали літ. хист. Джереламикозацьких Л. були давні укр. літописи, власні спостереження, спогади сучасників, докум. матеріали (урядові офіц. і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужозем. істориків, нар. легенди, перекази і т. ін.
У 30-х pp. 18 ст. невід. автор склав "Короткий опис Малоросії" (рос. мовою) про події від Київ. Русі до скасування гетьманства в 1734. Осн. джерелом для твору був літопис Граб'янки. У 1765 Петро Симоновський скомпонував "Краткое описание о козацьком народЂ" з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором "Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев" про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав "Зібрання історичне" з описом подій в Україні у 14 - 16 ст. Літописно-істор. праці про Україну писали також зарубіжні автори - Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до Л. належать пам'ятки мемуар. л-ри - щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна "История русов", написана у кін. 18 або на поч. 19 ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової укр. істор. науки, розпочатої "Історією Малої Росії" Д. Бантиша-Каменського (т. 1 - 4).
Л. - цінне джерело для дослідження вітчизн. історії з давніх часів до 18 ст. включно. Вони є важливими пам'ятками л-ри. Велике значення Л. для вивчення історії української літературної мови, формування і становлення літопис. жанру. Мова більшості Л. книжна, близька до народнорозмовної. У них широко використана загальновживана і військ. лексика, простонар. вислови, легенди, нар. перекази, порівняння, прислів'я. Наявна у Л. і значна кількість церковнослов'янізмів, полонізмів, латинізмів та ін. У більшості Л. як 11 - 13, так і 16 - 18 ст. стиль викладу лаконічний, дохідливий. Для мови характерне вживання простих речень, еліптичних конструкцій, повторень сталої формули "того ж року". Лише у деяких Л., зокрема Самійла Величка, Г. Граб'янки, виклад урочистий, канцелярський, звідси і складна будова фрази, широке залучення церковнослов'янізмів.
Л., зокрема козацькі, всебічно досліджені в наук. л-рі 19 - 20 ст. Вони стали джерелом худож.словесної творчості. Сюжети, теми, образи, фразеологія Л. використовувалися в давній (Феофан Прокопович), а особливо в новій укр. л-рі (І. Котляревський, Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш, І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, Б. Грінченко, Б. Лепкий, А. Чайковський, З. Тулуб, Ю. Опільський, І. Кочерга, П. Панч, С. Скляренко, П. Загребельний, Р. Федорів, Р. Іваничук, Т. Микитин, О. Коломієць, Вал. Шевчук та ін.), а також у рос. і білорус. л-рах. Про Л. існує велика наук. л-ра (праці В. Татищева, М. Карамзіна, М. Костомарова, М. Максимовича, О. Шахматова, М. Грушевського, І. Крип'якевича, Д. Лихачова, М. Тихомирова, Т. Сушицького та ін.).
Вид.: Сб. летописей, относящихся к истории Южной и Зап. Руси... К., 1888; Літопис Самовидця. К., 1971; Літопис руський. К., 1989; Повість врем'яних літ. К., 1990; Величко С. В. Літопис, т. 1-2. К., 1991.
Літ.: Шахматов А. А. Разыскания о древнейших рус. летописных сводах. СПб., 1908; Сушицький Т. Західноруські літописи як пам'ятки л-ри, ч. 1 - 2. К., 1921 - 29; Шахматов А. А. Обозрение рус. летописных сводов XIV - XVI вв. М. - Ленинград. 1938; Тихомиров М. Н. Источниковедение истории СССР с древнейших времен до конца XVIII в. М., 1940; Лихачев Д. С. Рус. летописи и их культурно-истор. значение. М. - Ленинград, 1947; Марченко М. І. Укр. історіоірафія (з давніх часів до серед. XIX ст.). К., 1959; Генсьорський А. І. Галиц.-Волин. літопис. К., 1961; Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець. К., 1971; Дзиря Я. І. Вступ. В кн.: Літопис Самовидця. К., 1971.
Loading...

 
 

Цікаве