WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Оповідання Володимира Винниченка для дітей та методика їх вивчення на уроках позакласного читання та в позаурочний час - Курсова робота

Оповідання Володимира Винниченка для дітей та методика їх вивчення на уроках позакласного читання та в позаурочний час - Курсова робота

ми удвох, і яке було б щастя!" [15; 103]
Втіхою для Винниченка був живопис. Навдивовижу щедро обдарована людина, Володимир Кирилович для повного самовираження, чи навпаки, в якісь внутрішньо критичні стани, для втечі від себе - літератора й політика, - відчував потребу в спілкуванні ще з однією Музою.
Власне і в письменницькій манері Винниченка можна помітити гостре око художника, яке давало змогу кількома штрихами, "маленькими рисочками", які найчастіше розкидані по всьому твору, влучно і лаконічно змалювати людину.
Він освоював досвід європейського модернізму, захоплювався Пікассо, який довгий час мешкав тут же, в Мужені, Браком й Матіссом.
Спадщина Винниченка - художника складає близько сотні картин - пейзажів, натюрмортів, портретів і акварелей. Палітри і пензля він не покидав до самої смерті...
Самотність і старість все частіше нагадували про себе. Якось Винниченко занотував у "Щоденнику": "Вночі, лежачи без сну в темноті, виразно хтось (підсвідомість?) висунув питання: а що ж ти кінець кінцем мав і маєш від нації, від тої нації, якій ти служив усе життя? Ось кінчилося 70 років тому життю, а що ти маєш? Ти - насамперед, самотній. Є окремі гуртки чи одиниці, які немовби ставляться прихильно до тебе (та й то виклади їм свої сутні висновки з твого життя, твої так звані переконання, твій конкордизм, який ти в такихтруднощах виносив, і ти побачиш, як ці прихильники поставляться до тебе...). а матеріально ти ще самотніший: ти на кінці твого життя сушиш собі голову, чим ти будеш жити? Тепер ти вже думаєш, що треба продавати "Закуток", щоб мати що їсти... Вже тепер розпитуємось, чи приймають французи у свої притулки для старих чужинців? А нація що ж? А ті її "вірні сини", яких в еміграції до двох мільйонів, як же вони дивляться на те, що їхній "найбільший письменник", "літературний геній України", "гордість українського народу", як деякі звуть його, що він клопочеться про те, щоб його прийняли в притулок для старих і калік? А їм що од того? Хай собі йде, куди хоче." [18; 3]
Такий складний і суперечливий шлях революціонера соціаліста Винниченка. Безперечно, він позначився і на його творчості, яка в переважній своїй частині стала визначним надбанням, однією з вершин української літератури першої половини ХХ століття.
Конспект уроку позакласного читання для 6-го класу
Тема: "Федько - халамидник" за Володимиром Винниченком.
Мета: вчити розуміти психологізм творів Винниченка, виховувати співчуття, жалість, почуття справедливості.
Обладнання: портрети письменника, виставка його творів, ілюстрації.
Хід уроку.
І. Організація класу.
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
- Темою нашого сьогоднішнього уроку є оповідання "Федько - халамидник", яке написав Володимир Кирилович Винниченко.
ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.
- Перед тим, як перейти до розгляду оповідання, я хотів би дещо розповісти про його автора. (Демонстрація і розгляд портрета Винниченка).
- Високе світле чоло, глибокий, розумний, проникливий погляд - весь обрис свідчить про титанічну натуру, сповнену сили волі, завзяття, енергії і витримки, але водночас, добру і душевну людину. Таким він був у житті. Дізнаємося про це із спогадів друзів, знайомих: "Чарівна посмішка й ласкавий погляд темно-голубих очей, отінених чорними віями, робили його кремезну постать дуже симпатичною і навівали довір'я до нього." Постать Винниченка - неординарне явище в історії України. Його творчий доробок складають понад сотні оповідань, п'єс, сценаріїв, публіцистичних статей, романів. Окрім цього Володимир Винниченко залишив етико-філософську працю, щоденникові записи, листування, близько сотні власних картин - пейзажів, натюрмортів, портретів і акварелей. Крім того Винниченко відомий як видатний політичний і громадський діяч.
- Сьогодні ми з вами розглянемо оповідання Володимира Винниченка "Федько - халамидник".
- Автор відразу, з перших речень оповідання представляє нам Федька.
- Знайдіть і прочитайте в тексті опис Федька.
- "Розбишака - халамидник", "наче біс який сидів у хлопцеві", "спокій був ворогом" Федька, з ним "він боровся на кожному місці". Жодна хвилина не проходила без витівок: хлопець лазив по дахах, сидів на воротях, вибивав рогаткою шибки, перекидав діжки з водою, давав прочуханки "закадишним" товаришам, заважав товаришам гратися. "Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають", "руки в кишені, картуз набакир, іде не поспішає" - оце і весь портрет. Але цього достатньо, щоб уявити колоритну постать маленького бешкетника.
- Уявіть собі, що в пору свого дитинства, за спогадами матері, Володимир Винниченко був схожий, на кого б ви думали?
- Так, в дитинстві Винниченко був схожий на Федька - халамидника. Чимось він виділявся з-посеред своїх ровесників. Мав надзвичайно чіпку пам'ять. Рано навчився читати, - сталося це непомітно для його рідних. Сусідських дітей "тримав… трохи у терорі, бо був дуже сильний для свого віку й вольовий, упертий." Надзвичайно любив волю, повітря, рух, був гордим, незалежним у вчинках і рішеннях, правдолюбцем. [8; 14]
- Отже, це оповідання можна вважати в якійсь мірі автобіографічним.
- Ми знаємо, що літературні герої обов'язково повинні бути для нас прикладами для наслідування, тобто позитивними. А як же Федько? Ви скажете, що Федько має безліч вад і недоліків. Але читаючи оповідання далі, ми можемо з впевненістю сказати, що у нього є чому вчитися не лише дітям, а й дорослим. Наведіть, будь-ласка, приклади, які підтверджують це.
(Учні відшукують відповідні уривки, зокрема: за витівки батько "виховує" малого ременем, а "він і тут не як всі діти поводиться". Хлопець терпляче, без слів і прохань, зносить кару, а головне - "якби схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить" і "не любить товаришів видавати".)
- Сам батько поважає свого чесного, принципового і відвертого сина.
- А що ми можемо сказати про Толю? (Учні відповідають, висловлюють свою думку).
- Так, автор зображує два абсолютно протилежних характери. З одного боку це "вулишній хлопчик" Федько, а з іншого "ніжна, делікатна, смирна" та "чистенька й чепурненька" дитина Толя.
- А які епізоди, на вашу думку, найповніше розкривають протилежність характерів хлопців?
(Учні зачитують і коментують уривок, що розповідає про перехід Федьком весняної ріки. Наприклад, від слів "Федько стрибнув на лід…" до слів "… що говорити такому зайдиголові".)
(Діти відмічають відвагу, сміливість, завзяття, вправність, відчайдушність, кмітливість малого "шибеника" у нерівній боротьбі зі стихією).
- Заздрість за Федькову перемогу і пиха та самовпевненість штовхають у ту ж боротьбу і Толю, та малодуху,
Loading...

 
 

Цікаве