WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Осавул української ідеї (повернення Вячеслава Будзиновського) - Реферат

Осавул української ідеї (повернення Вячеслава Будзиновського) - Реферат

категорично міркував про цю працю В. Будзиновського. До речі, категоричні думки-сентенції він висловлював у гострій формі і в ряді листів, зокрема до М. Дра-гоманіва. Так, десь ще наприкінці жовтня - в початку листопада 1894 р. він писав зі Львова, що не дуже радий писаннями В. Будзиновського в "Народі" ("Він упражняється в кріпких словах, а фактична основа у нього дуже слабка, факти хапані без системи і критики" (Франко І. Зібрання творів: в 50 т. - К.: Наук, думка, 1896. - Т. 49. - С. 522).
Зрозуміло, така надмірна "увага" І. Франка до писань В. Будзиновського продовжувалася подібною до описаної Франком в листі до М. Павлика від 15 вересня 1893 р.ситу-ацією-взаємовідносинами: "... Будзиновського бачив раз на вулиці, та ані він до мене, ані я до нього" (Франко І. Зібрання творів: В 50 т. - К.: Наук, думка, 1986. - Т. 49. - С. 414). 1906 р. В. Будзиновський засновує журнал "Світ", згуртувавши навколо себе найліпші літературні сили; звідси, власне, і вийшла група "Молода муза".
1907 р. був обраний послом до австрійського парламенту, де гостро критикував уряд за антиукраїнську політику. Промова, виголошена 22 травня 1908 р., займала сімдесят сім газетних полос.
Діяльність В. Будзиновського проявлялася як в суто політичній сфері, так і в науково-публіцистичній. Ось його величка аналітична праця "Хлопська посілість" (Львів, 1910. - 194 с.) мала великий успіх у фахівців. Буквально засипана статистичними матеріалами (розділи: "Поділ ґрунтовної посілости", "Зміни від 1848 року", "Пересічна рустикальна посілість після повітів", "Хлопська посілість", "Рільниче населене", "Рільнича продукція", "Тягарі", "Задовженє", "Судові ліцитациї селянських і маломіських посілостей", "Спро-летаризована нація", "Час роботи"), вона використовувалася у просвітницькій, економіко-пропагандистській роботі.
Перу В. Будзиновського належать такі популярні брошури: "Під крилами Габсбургів", "Хлопська земля", "Хлопським коштом", "Хлопський рай", "Державні будови водні і дороги", "Наші права", "Виборча програма", "Пересторога", "Новітні революції", "Злодійська рука", "Хрунь і чорт", "Держава і руське селянство".
Коли у вересні 1914 р. Львів зайняли російські війська генерала Брусилова, почалися чорні дні і ночі для української інтелігенції. В. Будзиновський опинився у Відні, де редагував офійційну газету "ІЛсгепіізспез КогевропсіепиЬіаМ", став одним з організаторів "Союзу визволення України". Не припиняв своєї дослідницько-публі-каторської діяльності. Ось цікавий факт: увагу багатьох привернула книжка К. Каутсь-кого "Народність і її початки з додатком В. Будзиновського" (Нью-Йорк: Голос правди, 1918. - 67 с. (додаток - С. 44-67). "Додаток" - то, власне, серйозна філософсько-правова студія, у якій автор наголошує, що в наш час будь-яке практичне питання не можна розв'язувати, не маючи "великого засобу теоретичного знання". Розмірковуючи над суспільним ладом, місцем інтелігенції в розвою, автор фіксує ось такі сентенції: "ніде, - буквально ніде в світі, - нема так нефахових політичних провідників народа, як на нашій Руси!"; "...партацтвом була і є ціла руська політика від хвилі, коли наш нарід "пробудився"; "безпрограмованість руської інтелігенції не може нікого дивувати, бо звідки ж вона мала взяти програму?"; "хлопські інтереси інтелігенція бачила і розуміла о стілько, о скілько вони були паралельні - і то намацально..."; "потрібне знане чужих язиків...".
Фактично у 1919 р. припиняє свою діяльність націонал-демократична партія. Повстала Українська трудова партія, на жаль, не вела мову ні про ідею суверенітету, ані про українську незалежність. Вийшовши з керівних органів партії, В. Будзиновський на якийсь час повертається до "Діла", відтак засновує "Міщанське братство", а зібравши достатні кошти, відкриває часопис "Слово". Коли на з'їзді Української трудової партії 1923 р. програма незалежності України В. Будзиновського не пройшла, він покинув ".Слово", став пропагувати власні ідеї зі сторінок "Нашого прапора". Коли ж 11 липня 1925 р. було створено Українське національно-демократичне об'єднання (УН-ДО), то редактором газети "Рада" як органу партії було призначено В. Будзиновського. Саме тут, на шпальтах цього популярного видання, він видрукував свою історико-популяризаторську книгу "Ішли діди на муки", що побачила у Львові на-прикінці 1925 р. світ окремим виданням.
Покинувши 1927 р. УНДО, В. Будзиновський з групою однодумців створює Українську партію праці з газетою "Праця"; його обирають головою партії і висувають кандидатом до польського сейму (вибори він програв). Саме тут, на сторінках "Праці", відбилися хитання, політичні тупики у світогляді В. Будзиновського на тому етапі: він критикує С. Петлюру, УНР, ЗУНР та їх діячів і провідників; він орієнтується на "ра-дянську Україну". Щонайбільше на цих політичних карколомах він показує свої здібності у журналі "Нові шляхи". Але проходить час, і В. Будзиновський розчаровується у своїй сліпій вірі в можливості підсталінської України. Йде пошук самого себе, йде внутрішнє переосмислення, спроба зреалізувати себе як письменника. І цей пласт духовного облогу почне щоденно розорювати В. Будзиновський.
У статті-огляді "З останніх десятиліть XIX віку" І. Франко переводить критичним поглядом такі постаті в нашому письменстві, як Тимофій Бурдуляк, Осип Маковей, Андрій Чайківський, Богдан Лепкий, Михайло Петрушевич, Лесь Мартович, фіксує у власному аналізі найхарактеристичне: в оповіданнях Вячеслава Будзиновського він вбачає і сміливість, і певну бравуру, і до деякої міри зверхню форму (Зібрання творів: в 50 т. - К.: Наук, думка, 1984. - Т. 41. - С. 525). Так воно все, а чи не зовсім, але десь з 1920 р. оповідання та повісті В. Будзиновського широко друкували часописи Америки (до 1932 р. у США побачили світ понад сімдесят його творів), їх також передруковували бразіліиські та канадійські видання, звичайно ж, не сплачуючи авторові ніяких гонорарів.
Напримір, 1920 р. накладом Степана Шухевича з'явилося у Львові історичне оповідання "Під одну булаву" (одне з останніх перевидань: Нью-Йорк: Говерла, 1956. - 122 с), в основі якого - козацькі часи, часи походів і борінь, слави й упадку Б. Хмельницького. Твір побудовано на історичних фактах та правдивих джерелах.
З циклу історичних творів малої форми, переважно оповідань, варті і сьогодні уваги "До віри батьків" (Львів, 1924.
- 66 с), "Шагін Гірей" (Львів, 1924. - 64 с), "Небіжчик - ходить" (Львів, 1924. - 80 с), "Кров за кров" (Львів, 1924. - 127 с), "Ішли діди на муки" (Львів, 1925, - 117 с), "Міщанка" (Львів, 1928. - 32 с). Наприклад, в оповіданні "Небіжчик - ходить", заселеному багатьма персонажами, з багатьма
Loading...

 
 

Цікаве