WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай" - Урок

Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай" - Урок


Урок
Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай"
Тема. Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай". Історична основа твору, його сюжетна канва. Майстерність автора у змалюванні характерів. Маруся Чурай, Гриць Бобренко, Іван Іскра, Лесь Черкес, мандрівний дяк. Образи матерів. Трагічні картини важкого минулого українського народу. Художня вартісність твору.
Мета: формувати навички та уміння аналізу роману у віршах, розкрити характери, проблематику твору; виховувати старшокласників у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ, формувати високі моральні якості на прикладі героїв роману.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Ліни Костенко, роман "Маруся Чурай", епіграф, запис пісні "Засвіт встали козаченьки".
Хід уроку
I. Організаційна частина.
II. Перевірка засвоєних знань.
Запитання та завдання для учнів.
1. В якій поезії Ліни Костенко звучить думка про вічність, безперерв-ність життя на землі? ("Пастораль XX сторіччя".)
2. В якому вірші авторка силою поетичного слова проникає в духов-ний світ "натомлених солдат", які полягли, не проживши й півжиття. ("Тут обелісків ціла рота.")
3. Проаналізуйте поезії "Світлий сонет" і "Розкажу тобі думку таємну". НІ. Повідомлення теми і мети уроку.
IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
Матеріал для вчителя.
її пісні - як перло многоцінне,
Як дивен скарб серед земних марнот, -
хай ці слова Богдана Хмельницького з роману "Маруся Чурай" стануть епіграфом сьогоднішнього уроку.
Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" писався Ліною Костенко в роки її вимушеного мовчання. Цей твір поетеси представляє в українській літературі рідкісний жанр - роман у віршах. Запишемо визначення у словничок.
Роман у віршах - одна з найскладніших літературних форм, суть якої полягає в тому, що у великому художньому полотні епічний спосіб зо-браження життя через систему подій і розгорнутий сюжет, через змалювання сформованих характерів поєднується з глибоким ліризмом - віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану і почуттів автора.
У романі "Маруся Чурай" Ліна Костенко змальовує, з одного боку, цілу галерею епічних образів (Маруся Чурай, Гриць Бобренко, Гордій Чурай та інші) в їх складних взаємостосунках. З іншого боку, в сюжетну тканину роману та епічної розповіді вплітаються ліричні мотиви, що висвітлюють безпосередню оцінку поетесою тих чи інших вчинків і дій героїв. Саме тому "Маруся Чурай" сприймається не лише як об'єктивна історія життя автора твору. Форма роману у віршах дала поетесі можливість показати широке тло української дійсності XVII ст. і глибоко розкрити своє ставлення до зображуваного.
1979 рік - щасливий рік для України: до читача прийшла "Маруся Чурай" Ліни Костенко. Життя твору починалося непросто. В. Брюхове-цький писав: "Звинувачення внутрішніх рецензентів, причому закиди навіть політичного характеру, затримали вихід роману не менше, як літ на шість... Лише після спеціальної ухвали Спілки письменників України твір був випущений у 1979 році "Радянським письменником."
Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" є перлиною української літератури XX століття.
Звучить запис пісні "Засвіт встали козаченьки."
Вважають, що автором цієї пісні була співачка-поетеса з Полтави Маруся Чурай. Що відомо про цю напівлегендарну дівчину?
(Заздалегідь зорієнтовуємо учнів на самостійні дослідження фольклорної основи постаті Марусі Чурай та образу дівчини-піснетворки в інших художніх творах: М. Старицького, В. Самійленка, С. Рудонського, 0. Кобилян-ської. Заслуховуємо учнівські дослідження.)
Основні моменти життя Марусі Чурай були використані в сюжеті роману. Вони немовби ожили, набули реальності, психологічної змістов-ності. Художній світ роману "Маруся Чурай" відображає найсуттєвіші моменти соціально-політичного та духовного життя України середини XVII ст. Читаючи твір, ми проймаємось атмосферою того часу, перебуваємо в Україні періоду Хмельниччини.
(Залучаємо учнів до повідомлення про історичну основу твору, про історичні постаті Богдана Хмельницького, Якова Остряниці, Северина Наливайка.)
Підсумком розмови про козацький рух в Україні та його ватажків мо-жуть бути запитання такого плану:
1. Чи достойні ми з вами свого минулого, тієї славної сторінки в історії України?
2. Наскільки актуальний роман у наш час? Слово вчителя.
Роман складається з дев'яти розділів, які є яскравою поетичною кар-тиною багатостраждальної української історії з її трагічною героїкою, колоритними народними типами, взятими з різних "поверхів" українського життя XVIII ст., з коханням дівчини-козачки, яке відкривається безміром душевних граней та переживань, пристрасними роздумами про місію слова, поезії в людському житті загалом і в українській долі - зокрема. І. Дзюба писав: "Маруся Чурай" нагадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею. Поетичний матеріал розгортається "сам із себе" за законом внутрішньої необхідності і зовнішньої доцільності. Кожна частина необхідна для цілості, а цілість надає кожній частині вищого значення. Все живе наскрізною симфонічною взаємопов'язаністю, взаємопідсиленням."
(Пропонуємо окремим учням зробити стислий виклад кожного з дев 'яти розділів твору.)
Запитання для бесіди.
1. Визначте кульмінаційні моменти в сюжеті роману.
2. Чому, на вашу думку, роман не завершується сценою помилування героїні?
3. На які дві основні групи ви поділили б свідків на суді Марусі Чу-рай? На чому грунтуватиметься ваш поділ? Розкрийте різницю в мораль-ності представників цих груп.
Коментар учителя.
Процес суспільного розшарування як один з основних аспектів суспіль-но-історичного контексту епохи виразно й достовірно виписаний Ліною Костенко у сцені суду, де гострота конфлікту - засудити чи виправдати Марусю, а якщо судити, то яку кару їй призначити, - зосереджує в собі не просто моральні принципи, а й соціально-класовий статус епохи.
У першій частині роману маємо можливість виявити два різні світи, представлені героями твору, що визначилися такими двома аспектами: по-перше, протиставленням Січі і Полтави, по-друге, ставленням до Марусиної пісні. Сцена суду дає можливість учителю не лише виявити протистояння двох позицій, двох світів, а й дати повноцінну характеристику всім героям твору. На суді, як і в будь-якій іншій ситуації, козацтво виявляє найактивнішу позицію захисників і гуманістів. Це стосується і гетьмана, бо за всіма своїми клопотами Богдан здатний помітити і тугу Івана Іскри: "Щось мало статись, твоєї печалі достойне?", а опісля, доклавши "серця й голови" до справи Марусі, скасувати ганебний вирок полтавського суду: "Таку співачку покарать на горло. - Та це ж не що, а пісню задушить!" - "смерть повсюди, а життя одне."
Полтавський полковник Мартин Пушкар наділений авторкою всіма найдостойнішими чеснотами мудрої, розважливої, стриманої і доброї людини: "Ще нестарий. І славу мав, і силу." Він поважає кожне окреме людське життя, усвідомлює високу його вартість: "... світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?" Полковник і в суді, і в поєдинку з ворогом лишається чесним і відвертим. Така поведінка дає право Горбаню сказати привселюдно: "У мене, пане, слово не куповане, і я його не продаю."
Кожен, від полковника, гетьмана до козака-посланця, відчуває свою причетність до суспільного життя у різних його параметрах. Як своєрідну ілюстрацію цієї позиції можна розглянути епізод-розмову представників полтавського суду з козаком-запорожцем. (Читаємо цей уривок повністю.)
Оцінка Марусиного вчинку гетьманським посланцем прозвучала ди-сонансом до обивательського бачення ситуації, на якому заклинилася полтавська судова рада, і виказала нам усвідомлену козаком високу мораль та вміння розпорядитися нею. Він пропонує своє вирішення, яке говорить про нього як про людину з добре розвинутим поняттям честі:
Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.
І ви її збираєтесь карати?!
А що, як інший вибрати закон, -
не з боку вбивства, а із боку зради?
Що ж це виходить? Зрадити в житті
державу - злочин, а людину - можна?!
Судейство разом з підбрехачами Бобренчихи у погляді на людину, суспільне життя перебувають на цілком протилежній із козацтвом позиції. (Учні зачитують рядки роману, де йдеться про ставлення героїв роману до пісень Чураївни.)
Проаналізувавши зачитані фрагменти, з'ясовуємо, що ні Горбаню, ні райцям, ані Бобренчисі не під
Loading...

 
 

Цікаве