WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Поняття виконавчого провадження - Курсова робота

Поняття виконавчого провадження - Курсова робота

За результатами торгів, переможець, який надав найбільшу ціну за виставлене на продаж майно, за умови оплати її у повному обсязі, стає власником цього майна. Щодо правовстановлюючого документу на придбане майно, то ним, у разі придбання рухомого майна є протокол та акт про проведення аукціону, у разі придбання нерухомого майна - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі протоколу та акту про проведення аукціону.

Щодо позасудового способу звернення стягнення, то він полягає в тому, що банк отримує у нотаріуса виконавчий напис та звертається з заявою до виконавчої служби з проханням виконати виконавчий напис. Подальша реалізація майна відбувається через аукціони чи публічні торги, у порядку зазначеному вище.

Основним ризиком у нового власника є ризик втрати придбаного майна, у зв'язку з визнанням недійними публічних торгів чи аукціону. Підстав для цього більш ніж достатньо, наприклад, визнання недійсним договору застави, виконавчого напису нотаріуса, з відміною рішення суду, на підставі якого здійснюється стягнення, порушення порядку публікації інформації про проведення торгів та порядку проведення торгів, порушення виконавчою службою порядку проведення експертної оцінки майна, знаходження майна під арештом, чи переданням його в забезпечення зобов'язання іншому кредитору та інші.

При придбанні нерухомого майна, високою є ймовірність оскарження попереднім власником нерухомості, тобто боржником, дій банку пов'язаних з відчуженням нерухомості. Крім цього, наприклад, у квартирі, що реалізовується банком, можуть бути прописані люди, питання про виселення яких, на момент придбання такої квартири, може залишатися невирішеним, що гарантовано означає виникнення в подальшому довготривалих судових процесів з їх виселення. Ще більш складною є ситуація, коли в придбаній квартирі прописані неповнолітні діти, виселити їх в примусовому порядку без надання альтернативного житла неможливо. Тому, придбаваючи таке нерухоме майно необхідно заручитися гарантією про відсутність подібних проблем чи про їх успішне вирішення.

Наразі, питання зі спрощення процедури реалізації заставного майна, не лише не вирішуються державою, а навпаки – ускладнюються. Банкіри неодноразово зверталися до органів влади з проханням спрости процес відчуження заставного майна, зробити його позасудовим, оскільки, кількість неплатежів збільшується і потреба в оперативній реалізації майна стає все більшою. Натомість, держава стає на захисті боржників. Так, 26 грудня 2008р. парламент ухвалив у першому читанні законопроект №3459-1, яким планується ввести мораторій на примусове стягнення житлової нерухомості, що перебуває в заставі банку.

Не зважаючи на досить непросту процедуру відчуження заставного майна, це не повинно відлякувати потенційних покупців такого майна, до того ж це є чудовою нагодою придбати необхідне майно, відповідної якості за досить помірними цінами. Важливо лише, бути уважними та пильними при придбанні такого майна, необхідно перевірити всі документи, договори, уважно вивчити їх, оцінити ризики, зважити всі переваги і недоліки придбання такого майна та прийняти відповідне рішення.

7. Виконання виконавчих документів, що зобов'язують боржника здійснювати певні дії або утриматись від їх здійснення

До судових рішень у немайнових справах належать: а) рішення, що зобов'язують боржника особисто вчинити певні дії на користь стягувана або утриматись від їх вчинення, зокрема, про поновлення на роботі, про відібрання дитини, про виселення з приміщення, вселення в приміщення, про примусовий обмін; б) рішення про заборону діяльності об'єднання громадян.

При виконанні таких рішень застосовуються правила ст.76 Закону, якими встановлені загальні умови їх виконання і серед яких особливо важливе значення набуває стадія добровільного виконання.

Державний виконавець повинен спочатку вичерпати всі надані йому законом можливості для здійснення виконання в цій стадії. З цією метою він у постанові про відкриття виконавчого провадження на виконання рішення суду, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення, встановлює відповідно до ст.24 Закону строк для добровільного виконання такого рішення і попереджає боржника про те, що після закінчення цього строку буде проведено примусове виконання і з боржника будуть стягнуті виконавчий збір і витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій.

У випадку невиконання без поважних причин у встановлений строк вимог про добровільне вчинення (утримання) певних дій, державний виконавець застосовує до боржника заходи відповідальності – штраф та виконавчий збір (статті 46, 87 Закону) і визначає певний строк для виконання.

Виконавчий збір стягується у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – громадянина і в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – із боржника – юридичної особи.

Штраф накладається в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – щодо фізичних осіб і від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – щодо посадових осіб.

Постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору і накладення штрафу затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби і може бути оскаржена в десятиденний строк до суду.

У разі невиконання рішення суду після застосування зазначених санкцій і якщо його виконання може бути здійснене без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а з боржника стягується двократний розмір витрат на проведення виконавчих дій. Якщо в рішенні зазначені наслідки його невиконання, передбачені ст. 207 ЦПК України, то застосовуються такі наслідки. Відповідно до зазначеної норми суд, постановляючи рішення, яким на відповідача покладається виконання певних дій, не пов'язаних з передачею майна або грошових сум, може в тому рішенні вказати, що, коли відповідач не виконає рішення протягом встановленого строку, позивач має право виконати цю дію за рахунок відповідача, стягнувши з нього необхідні витрати.

У разі повторного невиконання рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до Закону (ст.87 Закону). А виконавчий документ (якщо виконати рішення суду без участі боржника неможливо) за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ (ч. З ст.76 Закону).

8. Практичні завдання

1. За виконавчим листом про стягнення з громадянина Платонова Д. майнової шкоди в розмірі 5 тис. грн. державний виконавець наклав арешт на належні боржнику камінний годинник стародавньої роботи, виконані зі срібла, і передав їх на реалізацію в спеціалізовану організацію.

Після закінчення двох місяців після передачі на реалізацію годинник проданий не був, у зв'язку з чим стягувач забажав залишити годинник за собою. Державний виконавець не взяв до уваги заяву стягувача, повернув годинник боржнику, а замість наклав арешт на грошовий вклад боржника в банку, про який йому було відомо і раніше.

Оцініть законність і обґрунтованість дій державного виконавця.

Відповідь

Державний виконавець діє на підставі Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України (Мін'юст) від 15.12. 1999 № 74/5.

За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно (пункт 2.1.4 Інструкції).

Loading...

 
 

Цікаве