WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Податки і збори в Україні - Курсова робота

Податки і збори в Україні - Курсова робота

Децентралізовані — чи такі, порядок формування, розподіли і використання яких визначається не централізованим порядком, а тим державним підприємством, установою й організацією, що формують дані доходи і використовують їх у відповідності зі своїм фінансовим плануванням.

Аналіз правового режиму доходів, що надходять у розпорядження держави чи органу місцевого самоврядування, дозволяє прийти до висновку про те, що їхня природа є, безумовно, правова.

Статтею 92 Конституції України закріплено, що винятково Законами України встановлюються державний бюджет України і бюджетна система України, система оподатковування, податки і збори.

Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. установлений вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, тобто загальнообов'язкових платежів. Стаття 1 даного Закону визначає, що податки і збори не встановлені даним Законом сплаті не підлягають. Потрібно відзначити, що ст. 2 Закону ототожнює податок і збір, визначаючи їх як обов'язковий внесок у бюджет відповідного рівня чи державний цільовий фонд, здійснюваний платником у порядку і на умовах, обумовлених законами України про оподаткування. Однак податок і неподатковий обов'язковий платіж розрізняються підставами й адресністю платежу, механізмом обчислення і сплати, цільовим порядком використання, зворотністю, возмездностыо й ін.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними централізованими фондами" від 21.12.2000 р. закріплені правові підстави контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів, розміри і порядок застосування фінансових санкцій, процедура примусового стягнення податкового боргу, оскарження в апеляційному порядку дій співробітників фіскальних органів і ін.

Таким чином, державні доходи — це грошові надходження в державні фонди, використовувані державою для здійснення своїх задач і функцій16.

2. Види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування2.

Можливі різні класифікації податків залижно від тих ознак, які покладено в основу порівняння.

За ознакою субєкта оподаткування податки поділяються на дві групи:

- прямі податки;

- непрямі податки.

Податки прямі – це обовязкові нормативні платежі з прибутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівель тощо. Ці податки стягуються у поцесі придбання та накопичення матеріальних благ.

Податки непрямі – це податки, які включаються в ціну товарів або тарифів нв послуги. Вони не відраховуються прямо з доходів працівника ( власника ), а виплачує їх підприємство.

Непряме оподаткування переважає в країнах, що розвиваються, для них це основна форма мобілізеції податкових надходжень до бюджету.

В Україні за рахунок непрямих податків формується близько 45% боходів бюджету.

Обєднання побатків у систему передбачає можливість класифікувати їх згідно з чинним законодавством на такі види:

- загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);

- місцеві податки і збори (обов'язкові платежі);

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

17) збір до Державного інноваційного фонду;

18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

19) фіксований сільськогосподарський податок;

20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

21) гербовий збір ;

22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

23) збір за використання радіочастотного ресурсу України;

24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України2.

Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюється сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами.

3. Види місцевих податків і зборів

Важливим завданням економічної політики будь-якої держави є наповнення дохідної частини державного і місцевого бюджетів. Від рівня наповнення бюджетів залежить розвиток і стан економіки держави в цілому, соціально-економічний розвиток регіонів, добробут населення.

Одним з передумов стабільного розвитку ринкових відносин є наявність визначених фінансових ресурсів на території адміністративних одиниць і право розпоряджатися ними. Органи місцевої влади, виходячи з аналізу ситуації, що склалася в регіоні, повинні вирішувати проблеми, зв'язані з розвитком інфраструктури.

Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. "Про місцеві податки і збори" визначені 17 видів місцевих податків і зборів, їхні граничні розміри, об'єкти оподатковування, джерела сплати. Особливість цього Декрету полягає в тому, що він передбачає впровадження місцевих податків і зборів рішенням органу місцевого самоврядування. Цей же орган по кожному платежу розробляє і затверджує положення, яким визначається порядок сплати і перерахування в місцевий бюджет податків і зборів відповідно до переліку й у межах установлених граничних ставок.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок; в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

До місцевих податків і зборів належать:

- готельний збір;

- збір за парковку автомобілів;

- ринковий збір;

- збір за видачу ордера на квартиру;

- збір з власників собак;

- курортний збір;

- збір за участь у бігах на іподромі;

- збір за виграш на бігах;

- збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

- податок з реклами;

- збір за право використання місцевої символіки;

- збір за право проведення кіно- і телезйомок;

-збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;

- комунальний податок;

-збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

- збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;

- податок з продажу імпортних товарів6.

3.1 Готельний збір

Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20 відсотків добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Готельний збір справляється і перераховується до бюджету місцевого самоврядування адміністрацією готелю.

3.2 Збір за парковку автотранспорту

Платниками збору за парковку автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Ставка збору за парковку автотранспорту встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка - у відведених місцях.

Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки.

3.3 Ринковий збір

Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).

Loading...

 
 

Цікаве