WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Підходи до дослідження правової свідомості підлітків - Курсова робота

Підходи до дослідження правової свідомості підлітків - Курсова робота

Слідуючи традиції, що склалася в науці, почнемо наш аналіз з обговорення пропонованих різними авторами визначень правосвідомості. Найбільш розроблене визначення цього поняття можна знайти у В.Л. Васильєва. Згідно його точки зору, правосвідомість — це одна з форм суспільної свідомості, що відображає суспільні відносини, які регулюються або повинні бути врегульовані нормами права, чий зміст і розвиток зумовлюються матеріальними умовами існування суспільства1 . У своєму визначенні В. Л. Васильєв акцентує увагу на тому, що правова свідомість є формою суспільної свідомості, безпосередньо залежить від її змісту та об'єктивних умов життя суспільства. Очевидно, що перед правовою наукою, у такому разі, неминуче виникає питання про такі ознаки правової свідомості, що дозволяють відрізнити її від інших форм суспільної свідомості, що фіксують її специфіку. Розроблене системне уявлення про ознаки правосвідомості ми знаходимо в роботах М.М. Ярушкина. Він відзначає, що правосвідомість як форма суспільної свідомості володіє наступними ознаками:

1) будучи вищим рівнем віддзеркалення соціально-економічних відносин людей, виражених в законах суспільства, вона й відображає соціальну дійсність, активно на неї впливає;

2) вона завжди виражається через другу сигнальну систему, тобто механізмом правосвідомості є мовномислительна правова діяльність людей, що відображає систему правових знань та понять, регулюючих суспільні відносини;

3) вона не може існувати без конкретної людської особи, груп, колективів, що об'єднуються за ознакою спільності усвідомлення правових норм в суспільстві.

Істотним у позиції М.М. Ярушкина для нас є, перш за все, активний характер правосвідомості, що виявляється в тому, що правосвідомість не тільки відображає соціальну дійсність, але й впливає на неї. Підкреслимо, що активність правосвідомості пов'язана не тільки з активністю самого процесу віддзеркалення, але й в тому, що перетворює систему соціально-економічних відносин правозастосовної поведінки суб'єктів правосвідомості — індивідів, груп, колективів. Не менш важливим у позиції М. М. Ярушкина є те, що механізмом правосвідомості представляється "мовномислительна діяльність людей!. Якщо перша з вказаних М. М. Ярушкиним ознак дає можливість відповісти на питання про форми роботи з формування правосвідомості (індивідуальна й групова форми роботи), то друга ознака містить в собі пряму вказівку на методи правового виховання. Очевидно, що повинно йтися про різні форми колективної миследіяльності (мозковий штурм, соціально-психологічний тренінг, групова дискусія, ділові ігри та ін.).

Нарешті, ще одна важлива обставина полягає, на наш погляд, у виділенні характеру усвідомлення правових норм в суспільстві як одній з можливих основ соціального групоутворення. Таким чином, найважливіше соціально-педагогічне завдання полягає в тому, щоб навчити дітей вибирати референтні групи, групи членства та колективи, де правозастосовна поведінка є груповою нормою.

Необхідно відзначити при цьому, на наш погляд, важливий момент взаємозв'язку між правосвідомістю і процесом правової соціалізації, що відображає, з одного боку, вплив життєвого досвіду й практики людини на формування її установок і ціннісних орієнтацій у сфері права та, з іншого боку, пряма дія правосвідомості на мотивацію поведінки людини. Аналіз взаємозв'язку правосвідомості та процесу соціалізації розгортає сутнісна єдність соціального і індивідуального. Значний інтерес з цієї точки зору викликають дослідження індивідуальної свідомості, проведені під керівництвом К.А. Абульханової-Славської.

Поєднання індивідуального та інтегрального підходів в теоретичних і емпіричних дослідженнях дозволило розглянути зв'язок свідомості та усвідомлення зі всіма сторонами життєдіяльності людини. Так, К.А. Абульхановою-Славською ставиться проблема готовності індивіда бути суб'єктом ухвалення правових рішень, які стосуються його власного життя.

Показано, що через обставини, що історично склалися, готовність індивіда бути автором своєї долі не була затребувана. Ми вважаємо, що виявлена К.А. Абульхановою та її співробітниками обставина істотно впливає на формування правової свідомості членів суспільства. Ми вважаємо, що бути суб'єктом правосвідомості означає можливість особи в кожний конкретний момент часу вибирати на користь правозастосовної поведінки свідоме, відповідальне та вільне обмеження своїх імпульсних реакцій. Істотну роль у формуванні соціальної поведінки відіграє соціальне мислення, що розуміється як сукупність способів правового осмислення індивідом соціальної дійсності. Показано, що структури соціального мислення різних типів людей розрізняються за здатністю ставити та вирішувати проблеми суспільного життя конструктивно, продуктивно, оригінально та прогностично. Правове мислення залежить від властивого свідомості конструкта "Я — суспільство". Варіанти цього конструкта мають достатньо широкі індивідуальні варіації, аналіз яких показує зв'язок індивідуальної і суспільної свідомості. З'єднання системного та суб'єктного підходів до особи дозволило К.А. Абульхановій розробити концепцію особи як суб'єкта життєвого шляху. Показано, що кожна особа різною мірою стає суб'єктом життя, володіє різним ступенем активності. З погляду предмета нашого дослідження особливий інтерес представляє аналіз життєвого шляху особи з кримінальною спрямованістю. Про наявність такого типу особи говорить високий відсоток рецидиву серед тих, хто неодноразово здійснював правопорушення, був засуджений та відбував покарання. На жаль, в роботах К.А. Абульханової ця проблема не знайшла свого висвітлення. Нам представляється цікавою зроблена К.А. Абульханової спроба аналізу індивідуальної свідомості через її функціональний аспект — соціально зорієнтоване мислення. У її роботах продемонстрована можливість вивчення індивідуальної свідомості шляхом зіставлення її абстрактної ідеальної структури з її реальною структурою, функціонуванням і зміною. Рівні свідомості, співвіднесення її когнітивного та етичного, правового й етичного аспектів, виявлені за однією соціокультурною виборкою, виявилися іншими в інших соціокультурних середовищах. Таким чином, виявляється характер залежності між структурами суспільства, суспільною та індивідуальною свідомістю: відсутність на рівні суспільства та його свідомості правових і етичних норм призводить до їх трансляції на індивідуальний рівень, де юридичні норми підміняються етичними. Частина населення, таким чином, живе не за законами, а за "поняттями". Остання обставина показує принципову неможливість ототожнення правового виховання та етичного, отже, прямі аналогії, як між аспектами свідомості, так і між правовим і будь-яким іншим аспектом і свідомістю в цілому можуть привести до втрати специфіки аспекту. Різні аспекти свідомості бачаться нами як одиниці цілого, суть яких не наближена ні до цілого, ні до будь-якої його частини.

А.В. Міцкевич та В.М. Обухова вказують на те, що "правосвідомість особи є сплавом соціального та індивідуального, що відображає об'єктивні умови життя, відносини, в які включений індивід, а також властивості та якості самої особи (психологічні, біофізіологічні, демографічні"). Іншими словами, правосвідомість ідентифікує розуміння людьми правових норм, юридичних прав і обов'язків, законності або незаконності різних вчинків, їх відношення до закону правових явищ і вимог як його наслідку.

З погляду А.Р. Ратінова, для повного розкриття суті правосвідомості є необхідним її вивчення за умов багатопланового спектра розгляду, що є тенденцією дослідження взаємозв'язків між різними продуктами віддзеркалення правової дійсності та визначення соціальних функцій правосвідомості в цілому. Відповідно, й структура правової свідомості представлена А.Р. Ратіновим в якнайповнішому об'ємі на рівні макроаналізу у вигляді безлічі складних утворень, складових її суті. А.Р. Ратінов розглядає правову свідомість з погляду предмета віддзеркалення. Даний аспект аналізу дозволяє виділити сфери правосвідомості, відповідні різним галузям права та різним видам правосвідомості.

Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній проаналізовані сучасні підходи до:

1) виявлення особливостей впливу психолого-педагогічних чинників на розвиток правової свідомості підлітків (структурно-функціональні особливості сімейного виховання; умови шкільної соціалізації; групи однолітків неформального спілкування);

2) розкриття генезису деформації правової свідомості та кримінальної спрямованості особи підлітків. Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що результати дослідження розширюють наукові уявлення про чинники, що детермінують деформацію правосвідомості; сприяють розумінню закономірностей розвитку правової свідомості підлітків в різних соціальних середовищах і ефективнішому розв'язанню актуальних питань правового виховання.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що результати наукової статті сприяють удосконаленню процесу формування правової свідомості дитини за умов первинної правової соціалізації; дозволяють підвищити ефективність процесу діагностичного обстеження правової свідомості підлітків і можуть бути використані при розробці як коректувальних програм, так й системи правового виховання в цілому. Думаємо, що подальше вивчення контекстуальної тематики значно оптимізуватиме різнопланові дослідження української правосвідомості.

Стаття рекомендована до друку кафедрою правового супроводження соціальної роботи Університету мислі (протокол № 17 від 15 травня 2006 року)

Література

  1. Васильева В.Л. Некоторые замечания о правовом сознании. — М.: Юристъ, 2006. — С. 34.

  2. Ярушкина Н.Н. Правоведение. — СПб, 2005. — С. 2-3.

  3. Університетські наукові записки, 2007, № 4 (24), с. 26-31.

  4. Абульханова-Славская К.А. Пролемы правового сознания // Сборник научных трудов. — Ярославль, 2004. —

  5. С. 112-113.

  6. Мицкевич А.В., Обухова В.М. Индивидуальное правовое сознание подростков. — СПб, 2003. — С. 78.

  7. Ратинов А.Р. Теоретические аспекты права. — Челябинск, 2004. — С. 26.

  8. Університетські наукові записки, 2007, № 4 (24), с. 26-31.

Loading...

 
 

Цікаве