WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Пенсійна реформа в Україні - Курсова робота

Пенсійна реформа в Україні - Курсова робота

Працюючі пенсіонери становлять 13,6% всіх зайнятих в зареєстрованому секторі економіки України; що ж стосується окремих галузей, то тут спостерігається значна варіація: її розмах становить 117% середнього по економіці країни показника. Найвища питома вага пенсіонерів в складі працюючих характерна для науки і наукового обслуговування (23,1%), найменша – для фінансування, кредитування і страхування (7,2%). Така різниця обумовлена і диференціацію вимог до робочої сили, новітніми тенденціями розвитку (зокрема, така галузь як страхування докорінно змінилась протягом останніх років, туди прийшли нові люди, як правило, молоді).

По регіонах варіація є менш помітною, але теж значною: її розмах становить 106,6% середнього по країні рівня. Найвища питома вага пенсіонерів спостерігається серед працюючих в зареєстрованому секторі економіки Севастополя, найменша - Закарпацької області. Аналіз регіональної варіації питомої ваги пенсіонерів в складі працюючих свідчить про наявність вирішального впливу на регіональні розбіжності 2-х факторів: рівня постаріння населення та галузевої структури економіки області.

В існуючих економічних умовах вирішення невідкладних проблем пенсійного забезпечення може здійснюватись двома шляхами:

• за рахунок збільшення доходів Пенсійного фонду;

• за рахунок скорочення його видатків.

Для збільшення доходів є такі можливості:

  • підвищення податкових ставок - практично це зроблено виконавчою владою двократним збільшенням внесків працюючих з доходів, вищих за 150 гривень на місяць, але додаткові надходження до Фонду є надто малими і не вирішують проблем:

  • введення нових зборів – з валютних операцій, купівлі - продажу автомобілів , нерухомості, ювелірних виробів, обслуговування засобів мобільного зв'язку тощо; цей напрям також. поширюється, але зростання доходів Пенсійного фонду - недостатнє, можливо внаслідок "втаємничення" частини операцій;

  • поширення практики безготівкового грошового обігу за участю населення, що сприятиме зниженню кількості тіньових операцій – поки що є тільки декларації Уряду та Національного банку про наміри, але нема жодних зрушень на практиці:

  • зниження сукупних податкових ставок (не до 10%, але до розумних, економічно обгрунтованих меж), що сприятиме висвітлено частини підприємств та операцій, які сьогодні не реєструються - безумовно, ніхто не може гарантувати, що такий процес розвиватиметься в реальності, існує загроза збереження нинішнього високого рівня ухилення нинішнього високого рівня ухилення від сплати податків, але видається, що вона є короткотривалою і менш імовірно ніж збільшення доходів в результаті зростання чисельності платників податків;

  • відмова від практики пільгового оподаткування (в частині внесків до соціальних фондів) окремих галузей, підприємств, територій.

Дії щодо скорочення витрат Пенсійного фонду є, безумовно, менш популярними. Якщо виключити зниження розміру пенсій то наявні можливості виявляються досить обмеженими:

скорочення кількості пільговик пенсіонерів;

поступове скорочення (аж до повного викорінення) практики одночасної виплати пенсії по віку та зарплати у повному обсязі:

підвищення (вельми поступове) пенсійного віку і вирівнювання пенсійного віку для жінок та чоловіків;

збільшення трудового стажу, необхідного для отримання пенсії за віком;

збільшення тривалості періоду, за який враховується розмір доходу (заробітної плати) та відрахувань до Пенсійного фонду при визначені пенсії за віком;

вилучення з Пенсійного фонду виплат, які не мають безпосереднього відношення до його функцій – це хоча і не знизить сукупних витрат на соціальний захист, але зніме частину навантаження на цільовий фонд створений для фінансування пенсій;

введення обмежень для пенсії за віком, яка сплачується з державного пенсійного фонду – відповідно до обмежень максимальних сум щомісячного доходу, з якого стягуються внески до Пенсійного фонду.

Значна частина перелічених заходів вже втілюється в практику, але йдеться про необхідність дотримання системного підходу, оскільки тільки він є запорукою досягнення поставленої мети.

Абсолютно ясно, що перелічені напрями дій можуть не співпадати в часі, більш вдалим з огляду на необхідну суспільну підтримку реформ видається підхід, згідно з яким заходи щодо збільшення сукупних надходжень до Пенсійного фонду - передуватимуть заходам щодо скорочення його витрат.

Що стосується віку виходу на пенсію, то демографічні прогнози свідчать, що для істотного його збільшення Україна має приблизно 10 років, тобто починати цей процес залежно від річних рівнів збільшення (на 3 чи 6 місяців) необхідно не пізніше наступного року, Певні часові обмеження є і у скороченні пільгових пенсій та пільг щодо сплати внесків до Пенсійного фонду. Швидке запровадження цього заходу створює передумови для певного уповільнення процесу збільшення пенсійного віку, і навпаки. Але якщо зважити на співвідношення жінок та чоловіків у пенсійному віці та статеві особливості структури життєвого потенціалу (середню тривалість трудоактивного та пенсійного періодів життя), то слід підкреслити, що дійсно дієві результати може дати встановлення рівного пенсійного віку – 65 років для чоловіків і жінок, як би не хотіли ми робити інакше.

Говорячи про проблему підвищення пенсійного віку, слід підкреслити, що від її вирішення одні верстви населення виграють, а інші програють. Завдання полягає, таким чином, в тому, щоб забезпечити виграш найменш захищених і відповідно найбільш нужденних верств населення (а таким, безумовно, сьогодні є ті пенсіонери, які за станом здоров'я не можуть працювати і вимушені зубожіти на сучасну пенсію). Вони абсолютно нічого не втрачають від підвищення пенсійного віку, а виграти можуть, якщо зекономлені кошти держава витрать на збільшення пенсій передусім для них.

Якщо вважати програшем збільшення періоду трудової діяльності, то програють ті, кому сьогодні 45 - 50 років. Але вони зможуть без обмежень(неминучих в умовах ринкової економіки і наявності безробіття) працювати, отримуючи істотно більші доходи в порівнянні з пенсією (при будь-якому варіантові пенсійного забезпечення пенсія є помітно меншою, ніж зарплата). Особливо важливим з позицій пенсійного забезпечення є підвищення пенсійного віку для жінок з огляду на їх помітно нижчу заробітну плату (в середньому вона становить близько 70% зарплати чоловіків) та більшу тривалість життя в пенсійному віці.

Висновки.

Проблема підвищення пенсійного віку, безумовно, пов'язана з політикою зайнятості. Але, по-перше, не може бути і мови про значне підвищення пенсійного віку в умовах сучасної економічної кризи, а по-друге, йдеться про дуже поступовий процес, який розвиватиметься на фоні скорочення загальної чисельності населення працездатного віку.

Крім цього в рамках здійснення загальної реформи пенсійної системи необхідно:

• впровадження накопичувальних рахунків на умовах добровільного пенсійного страхування:

• підтримка розвитку недержавних (приватних, корпоративних, професійних тощо) пенсійних фондів - тут необхідно здійснити комплекс заходів для відновлення довіри населення до цих фондів;

• збільшення частки виплат до Пенсійного фонду. які робляться працюючими, і одночасне зменшення частки виплат, які здійснюються працедавцями (за умови попереднього збільшення рівня оплати праці).

Враховуючи те, що майже всі перелічені проблеми взаємообумовлені, єдино перспективним є комплексний підхід, спрямований на одночасний вплив на різні частини існуючого замкненого кола:

  • оподаткування доходу фізичних осіб;

  • оподаткування прибутку юридичних осіб;

  • систему оплати праці;

  • політику зайнятості;

  • систему соціального забезпечення;

  • фінансування освіти, охорони здоров'я, науки та культури.

При вирішенні термінових питань - передусім ліквідації заборгованості - припустимо є тимчасова концентрація зусиль на окремих напрямах дій, але короткострокові пріоритети мають бути підпорядкуванні тим, що формуються на більш віддалену перспективу і мають стратегічний характер.

Розділ 3. Проблеми регулювання системи пенсійного забезпечення

3.1 Пропозиції щодо проведення пенсійної реформи в Україні

Метою реформування пенсійної системи є забезпечення належного рівня життя людей похилого віку на засадах соціальної справедливості, гармонізація відносин між поколіннями та сприяння економічному зростанню.

Пенсійна реформа має здійснюватися на системних засадах, перевірених досвідом інших країн та адаптованих до українських умов, а саме:

• соціальної справедливості, прийнятності, розуміння та підтримки реформи широкими верствами населення;

Loading...

 
 

Цікаве