WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Пенсійна реформа в Україні - Курсова робота

Пенсійна реформа в Україні - Курсова робота

Сучасна система пенсійного забезпечення громадян старше працездатного віку побудована в Україні за принципом солідарності поколінь, тобто на основі фінансування виплат пенсіонерам з відрахувань працюючих (які здійснюються ними самими чи їх роботодавцями). У тик випадках, коли коштів Пенсійного фонду не вистачає (під час досить високої інфляції і відповідної індексації пенсії та зарплат це може бути пов'язано не тільки з недостатніми надходженнями, а і з її затримками, оскільки відрахування до Пенсійного фонду здійснюється за минулий місяць, а пенсії сплачуються за поточний; відповідним чином впливають затримки у вигляді зарплати, оскільки відрахування Пенсійного фонду здійснюються тільки після виплати зарплати), різниця повинна фінансуватися з Бюджету, тобто за рахунок перерозподілу інших податкових надходжень до Бюджету від працюючих чи підприємств.

Таким чином, на фінансові можливості солідарної пенсійної системи вирішальний вплив здійснює співвідношення пенсіонерів та платників страховик внесків. Це співвідношення залежить від кількох факторів:

• рівня демографічного навантаження на населення працездатного віку, тобто співвідношення чисельностей населення пенсійного і працездатного віку;

• рівня зайнятості населення працездатного віку, тобто питомої ваги економічно активних осіб в складі населення працездатного віку і питомої ваги зайнятих в складі економно активних;

• питомої ваги платників страховик внесків в загальній чисельності зайнятих.

Всі ці фактори в свою чергу визначаються загальною економічною ситуацією, зокрема рівнем сплати податків в цілому, та демографічною, що характеризується статево віковою структурою населення та співвідношенням середньої тривалості життя у пенсійному та працездатному віці, тобто віком виходу на пенсію на загальних і пільгових засадах і рівнями смертності.

Включення до прогнозу гіпотез збереження сучасних масштабів поширення пільгових пенсій та очікуваних рівнів безробіття призводить до висновку. що вже в середині 20-х років наступного сторіччя кількість пенсіонерів зрівняється з кількістю працюючих, а в 40-х роках - перевищить її.

Але це так би мовити. більш звичні аспекти демографічної обумовленості системи пенсійного забезпечення. Про те, що рівень постаріння населення України істотно перевищує відповідні показники всіх без винятку країн СНД, говорять досить часто. Є однак. ще одна демографічна проблема, пов'язана із співвідношенням середньої тривалості життя у працездатному та пенсійному віці. Якщо б сьогодні були введені персоніфіковані пенсійні рахунки і ставка відрахувань встановлена на рівні 30% заробітної плати (само собою, сплачувати ці внески можуть і самі працюючі, і роботодавці), а пенсійний вік лишився незмінним. то виходячи із сучасних та очікуваних в найближчій перспективі по вікових рівнів смертності, слід визнати, що більше половини працюючих громадян України отримуватимуть пенсію, меншу за 20% їх зарплати, що неминуче (за будь-яких умов економічного розвитку) прирікає їх на бідність. Ця бідність може межувати із зубожінням, або мати досить пристойний вигляд, але рівень життя пенсіонерів значно проступатиметься рівню життя працюючих.

Нормальним вважається співвідношення між пенсією та зарплатою на рівні 45%, але згідно з розрахунками за умов незмінності пенсійного віку на такий рівень, пенсійного забезпечення ніхто ( за винятком тих категорій громадян України, яким пенсії встановлюються на спеціальних підставах ) не може розраховувати. Більше того, наведені на рисунку 2 результати розрахунки свідчать про те, що реальні зрушення можуть бути досягнуті тільки при поступовому підвищенні пенсійного віку до б5 років для всього населення.

Абсолютно ясно, що далеко все обумовлене суто демографічними чинниками. Вкрай негативно розвивається в Україні ситуація із сплатою внесків до Пенсійного фонду і податків в цілому. Якщо спробувати визначити причини цього явища, то слід згадати:

- близько половини всіх розрахунків проводиться у форси бартеру, тобто без зарахування грошей на відповідні банківські рахунки і без виплати заробітної плати у нормальній формі – тобто не сплачуються внески до соціальних фондів;

- збереження широкомасштабної вимушеної неповної зайнятості, передусім неоплачуваних відпусток, істотно скорочує суму надходжень;

- невиплата вже нарахованої зарплати також супроводжується заборгованістю сплати внесків до Пенсійного фонду;

- внаслідок дії цілого ряду факторів значна частина населення працює без реєстрації, що відповідно супроводжується меншими надходженнями коштів до Бюджету (у формі податків) та до Пенсійного фонду;

- рівень зарплати є надто низьким для забезпечення істотних надходжень:

- своєчасно не перераховуються бюджетні кошти для виплати пенсій тим категоріям пенсіонерів, які фінансується з бюджету, а не з Пенсійного фонду (військовослужбовцям зокрема).

Економічний спад і відповідне скорочення надходжень до Пенсійного фонду, зростання кількості пенсіонерів (переважно за рахунок багатократного збільшення чисельності працюючих), які мають право на призначення пенсії у більш ранньому віці), обумовлене ними факторами невпинне зростання співвідношення пенсіонерів та зайнятих (з 471 в 1986 році до 650 в 1998), поширення масштабів тіньового сектору тощо обумовили існування цілого ряду проблем матеріального забезпечення населення непрацездатного віку. Так, 11,7 млн. пенсіонерів (80,7'% їх загальної чисельності) отримують пенсії, менші за встановлену межу малозабезпеченості (73,7 грн. на 01.01.1999 року), в тому числі 722,5 тисяч – менше мінімальної пенсії за віком (41 грн. (включаючи цільову грошову допомогу та індексацію). Незважаючи на досить позитивні тенденції, що спостерігалися протягом березня-листопада 1999 року, все ще зберігаються великі масштаби заборгованості по виплаті пенсій.

Ясно, що за таких умов пенсіонери (принаймні ті, що не мають дітей або інших родичів, на чию допомогу можуть розраховувати), приречені на зубожіння. Єдиною альтернативою для них є пошук додаткових джерел доходів. За даними обстеження домогосподарств пенсіонерів (одиноких та сімей з непрацюючих пенсіонерів) в 1998 році місячний сукупний доход на члена сім'ї з урахуванням натуральних надходжень від особистого підсобного господарства та від продажу продуктів харчування, а також соціальних пільг та допомог у місті в 1,5 рази, а в селі - в3,3 рази перевищував розмір пенсії.

До цього слід додати поширену зайнятість населення пенсійного віку. Крім вже зазначеної економічної необхідності цьому сприяють також кілька факторів:

• в умовах раннього пенсійного віку більша частина населення на час призначення пенсії зберігає залишкову працездатність;

  • чинне законодавство протидіє вивільненню осіб, що досягли пенсійного віку;

  • працюючі пенсіонери отримують в повному обсязі пенсію та заробітну плату;

  • поширення неформального сектору з непрестижними робочими місцями ..створює значний попит на робочу силу населення пенсійного віку, яке, як правило, не мас високих вимог до якості роботи,

Ці причини обумовлюють високий рівень економічної активності і зайнятості населення аж до 70-річного віку. І хоча за даними на 01.01.1999 року з 14.5 млн. пенсіонерів в зареєстрованому секторі економіки України працювали тільки 2 млн., тобто 13.8%, цей відносно невисокий показник обумовлений виключно особливостями вікової структури населення пенсійного віку. Результати 3-х співставних обстежень економічної активності населення України проведених Держкомстатом у 1996-1993 роках, дають підстави для висновку про невпинне зростання рівня економічної активності населення пенсійного віку, більш стрімке у віці 65-69 років. У 1998 році пропонували свою робочу силу на ринку пращ 37,9% населення віком 60-64 роки (в тому числі 46% чоловіків) і 27% населення віком 65-69 років (32% чоловіків), а працювали – відповідно 36,2 (43,8%) та 26,6 (31,6%). До цього сл1д додати. що обстеження не могло повністю врахувати економічну діяльність населення пенсійного віку в незареєстрованому секторі, і реальні рівні зайнятості є вищими. Таким чином, істотна частина населення старше 60 років питання стосовно зміни пенсійного віку фактично для себе вже вирішила.

Loading...

 
 

Цікаве