WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Парадокс правового біхевіоризму трактату Геделя-Вітгенштейна - Курсова робота

Парадокс правового біхевіоризму трактату Геделя-Вітгенштейна - Курсова робота

Здійснення правомірних вчинків прямо пов'язане з рівнем реалізації законності і забезпеченням стабільності суспільних відносин.

Розділ ІІ. Парадокс основних чинників

Біхевіорестична правосвідомість є особливим елементом правової дійсності. Головною ознакою правосвідомості, що ставить її в особливе становище серед усіх інших явищ правової дійсності, виступає те, що вона є формою суспільної свідомості, хоч і специфічною. Між правом і правосвідомістю існують суттєві відмінності.

Якщо право за своїми особливостями є інституційним утворенням, то еврестична правосвідомість виступає субстанцією – це лише уявлення про право, судження про необхідність юридичної структури взаємовідносин людей, а також явища соціально-психологічного характеру, що стосуються правової сфери (емоції, настрої тощо). Тому правосвідомість функціонує не через інституційний механізм, а через загальну правову оцінку соціальної практики і випливаючої з неї вольову спрямованість поведінки людей. Дещо іншим є і соціальне призначення, роль правосвідомості. У вигляді правової ідеології вона входить важливим компонентом до правової системи. Її "місія полягає в тому, щоби забезпечити оптимальне духовне, соціально-психологічне становище для функціонування права, взаємодіяти з ним.

Отже, біхевіорестичнаправосвідомість – це сукупність уявлень і почуттів, які виражають ставлення людей до права, правових явищ, діяльності юридичних установ у суспільстві.

Структура еврістичної правосвідомості є складною і включає до себе як раціональні (правова ідеологія), так і емоційні елементи (оціночний, інформаційний і вольовий).

Правова ідеологія відображає переважно наслідки абстрактного мислення. Вона включає до себе концептуально оформлені ідеї і поняття про необхідність і роль права, про його забезпечення, удосконалення, методи і форми втілення в життя. Провідними в сучасній правовій ідеології виступають ідеї: невід'ємних прав і свобод людини, закону як акта вищої юридичної сили; законності; охорона права державою і пов'язаність самої держави правом.11

Емоційні елементи правосвідомості разом становлять правову психологію. У ставленні до права людина керується не лише раціональним мисленням, а й емоціями. З цієї точки зору, правова психологія складається з трьох елементів:

  1. інформаційний елемент – полягає у знанні того чи іншого обсягу інформації про зміст правових норм, що реально виражається у знанні тексту джерела права;

  2. оціночний елемент – полягає втому, що носій правосвідомості (людина, колектив), отримавши інформацію про нормативний акт, співвідносить її з власною системою цінностей, тобто оцінює її позитивно чи негативно повністю або в частині;

  3. вольовий елемент означає, що носій правосвідомості, отримавши і оцінивши інформацію про право, визначає напрямок своєї поведінки – відповідно до змісту правових норм (правомірна поведінка), або всупереч йому.12

Необхідно також визначити види правосвідомості. Так М.Н. Марченко виділяє такі види правосвідомості:

а) буденна правосвідомість – це масові уявлення людей, їх почуття, настрої з приводу правової сфери у суспільстві, які виникають безпосередньо з умов життя людей, їх життєвого досвіду;

б) професійна правосвідомість – це сукупність уявлень, понять, ідей, традицій, що формуються з приводу правової дійсності у професіоналів-юристів на основі спеціальних юридичних знань;

в) теоретична правосвідомість – це система поглядів осіб, які науково досліджують функціонування правової системи.13

Таким чином, як ми бачимо, правосвідомість має важливе значення для формування правомірної поведінки осіб. Вона здійснює свій вплив на всіх рівнях (буденному, професійному і теоретичному), що є безперечно важливим фактором для забезпечення масовості прояву правомірної поведінки серед населення.

Крім цього, слід також звернути увагу і на таке явище, як правова культура. Правова культура за своїм змістом виступає свого роду юридичним багатством, яке виражається в досягнутому рівні регулятивних властивостей права, нагромаджених правових цінностей, тих особливостей права, юридичної техніки, котрі належать до духовної культури, до правового прогресу.

Саме поняття правової культури складається з таких елементів:

  1. стан правосвідомості в суспільстві, тобто: а) певний рівень правового мислення і чуттєвого сприйняття правової дійсності; б) належний ступінь знання населенням законів; в) високий рівень поваги до норм права;

  2. стан законності, який характеризується певним ступенем розгортання всіх її вимог, реальністю їх здійснення (міцністю правопорядку);

  3. стан процесів правотворчості і реалізації права;

  4. наслідки правової діяльності у вигляді духовних і матеріалізованих благ, створених людьми (законодавство, судова практика тощо);

  5. стан практичної роботи спеціальних юридичних установ (судів, прокуратури), які застосовують право.

Розрізняють чотири стани правової культури:

А) ідеолого-психічний стан;

Б) нормативний стан, який фіксується сукупністю правових норм;

В) поведінковий стан, що вказує на характер правових дій;

Г) об'єктивний стан, який закріплює наслідки правової діяльності. 14

Отож, загалом можна сказати, що правова свідомість і рівень правової культури в тій чи іншій країні визначають характер правової поведінки, як безпосередні чинники її формування.

По мірі здійснення в повсякденному житті легітимних положень про закріплення правової основи державного і суспільного життя як одного із головних напрямків подальшого розвитку і поглиблення демократії більш нагальним стає завдання викорінення всього того, що мішає нормальному функціонуванню і розвитку нашого суспільства, формування у громадян поведінки, що відповідає вимогам правових норм, забезпечення точного і неухильного виконання законів усіма і всюди.

Розгляд аксіоматичної поведінки як результату реалізованого права веде до більш активного вивчення соціальної поведінки особи у сфері правового регулювання, його суспільно корисних взірців.

В основі даного процесу лежить необхідність виявлення і врахування всіх умов і факторів, що сприяють правовій соціалізації особи, створенню належного психологічного клімату для масової правомірної поведінки, що визнається найважливішим напрямком науки про державу і право.

В зв'язку з цим велике значення всебічне вивчення суб'єктивних факторів, що впливають на людину при формуванні її відношення до права, а зокрема дослідження соціальних, інформаційних, соціально-психологічних аспектів становлення правової поведінки, обумовленості вибору людиною певного варіанту поведінки в конкретній життєвій ситуації, процесу закріплення у свідомості людей важливих мотивів, спонукаючих їх діяти в повній відповідності із законом.

Список використаних джерел та літератури

  1. Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9

  2. Лемак В.В. Теорія держави і права: Курс лекцій. – Ужгород, 2008. – С.207-208

  3. Коновалова В.Е. Правовая психология. Учебное пособие. – Харьков, 2007. – С. 247-248

  4. Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237

  5. Кудрявцев В.Н., Малеин Н.С. Закон и пределы. – М.,2004. – С.34

1 Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9

2 Лемак В.В. Теорія держави і права: Курс лекцій. – Ужгород, 2008. – С.207-208

3 Коновалова В.Е. Правовая психология. Учебное пособие. – Харьков, 2007. – С. 247-248

4 Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237

5 Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9 Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9

6 Кудрявцев В.Н., Малеин Н.С. Закон и пределы . – М.,2004. – С.34

7 Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237

8 Коновалова В.Е. Правовая психология. Учебное пособие. – Харьков, 2007. – С. 247-248

9 Лемак В.В. Теорія держави і права: Курс лекцій. – Ужгород, 2008. – С.207-208

10 Кудрявцев В.Н., Малеин Н.С. Закон и пределы . – М.,2004. – С.36

11 Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237

12 Коновалова В.Е. Правовая психология. Учебное пособие. – Харьков, 2007. – С. 247-248

13 Кудрявцев В.Н., Малеин Н.С. Закон и пределы . – М.,2004. – С.34

14 Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.10

Loading...

 
 

Цікаве