WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості ціноутворення в міжнародній торгівлі - Курсова робота

Особливості ціноутворення в міжнародній торгівлі - Курсова робота

При ціновому лідерстві фірма рекламує і продає ключову продукцію зі свого товарного асортименту за ціною, що забезпечує частку прибутку нижче звичайної. Цим виробник прагне підвищити інтерес споживачів до всієї асортиментної групи.

Установлення цін на масові закупівлі являє собою практику, при якій фірма пропонує споживачам знижки за покупки у великих кількостях, щоб збільшити обсяг реалізації. Цінові лінії пов'язані з продажем продукції в діапазоні цін, де кожна ціна відбиває визначений рівень якості. Замість встановлення однієї ціни для окремої моделі товару фірма продає дві чи більше моделей (з різними рівнями якості) за різними цінами.

Пристосування ціни. Практична реалізація цінової стратегії вимагає систематичного "настроювання" цін, що враховує зміни у витратах, співвідношенні попиту та пропозиції, конкуренції, митному регулюванні і т.д. Пристосування цін відбувається за посередництвом змін у прейскурантах, застережень, націнок, надбавок, знижок, компенсацій. Важливо, однак, щоб ціна використовувалася як адаптивний механізм.

Отже, ведення цінової політики, розробка цінових стратегій, їхня практична реалізація - проблема не тільки винятково складна, але і "тонка". Її рішення вимагає відмінного знання обстановки на ринку, високій кваліфікації осіб, що приймають рішення, творчого підходу, інтуїції. Установлюючи ціни, варто не тільки знати їхню нижню і верхню межі, за границями яких їхнє застосування економічно невиправдане чи психологічно шкідливо, але і гнучко маневрувати цінами в цих межах, з огляду на усі фактори, причому так, щоб у кожен відрізок часу ці ціни були оптимальними для продавця і споживача.

Узяти, наприклад, ціни на престижні товари і товари, розраховані на "звичайного" покупця. Престижні ціни завжди високі, вони призначені для залучення ринкового сегмента, що більш зацікавлений як товар, чи його унікальному статусі і менш звертає увагу на ціну. Зовсім інша справа - реакція масового покупця на ціни звичайних товарів.

Зростаюче число закордонних фірм при розрахунку ціни і її встановленні починають виходити з цінності своїх товарів, що відчувається споживачами. Основним фактором ціноутворення вони вважають не свої витрати, а купівельне сприйняття товару і його виробника. Для формування у свідомості споживачів представлення про цінність товару вони використовують у своїх комплексах маркетингу нецінові прийоми. Ціна в цьому випадку покликана відповідати ціннісній значимості товару, що відчувається [27, c.22].

У політекономії ціна - це грошове вираження вартості товару, економічна категорія, що служить для непрямого виміру величини витраченого на виробництво товару суспільно необхідного робочого часу [17, c.52]. Однак у практиці зовнішньої торгівлі використовують безліч видів цін, пов'язаних з різними особливостями купівлі-продажу. Для позначення цих цін існують спеціальні прикметники, уживання яких обов'язково (інакше може виникнути плутанина, чревата великими збитками).

Виходячи зі сказаного, ціна може бути: базисна, використовувана для визначення сорту чи якості товару; її погодять на переговорах між продавцем і покупцем; вона служить вихідної для визначення ціни фактично поставленого товару, коли властивості останнього відрізняються від обговорених у контракті; при цьому в контракті обмовляються знижки і надбавки, що можуть також залежати і від кон'юнктури ринку; купівлі / продажу (чи фактурна), обумовлена умовами постачання, обумовленими в контракті; для стислості фактурну ціну постачають ще однією вказівкою: "сіф", "фоб", "фор" і "Франко": сіф (вартість, страховка, фрахт - по-англійські) означає, що продавець зобов'язаний за свій рахунок зафрахтувати судно, оплатити вартість перевезення (фрахт), оплатити митні витрати і страховку і взяти на себе ризик загибелі чи псування товару до того моменту, як вантаж перетне лінію борта судна при навантаженні, а покупець бере на себе ризик загибелі чи псування після перетинання лінії борта, фоб (вільний на борті - по-англійські) означає, що продавець оплачує всі транспортні, страхові і митні витрати до моменту доставки товару на борт судна, а покупець фрахтує судно, страхує вантаж і несе ризик його загибелі чи ушкодження; у США (і тільки в цій країні!) термін "фоб" має те ж значення, що і "Франко"; фор (вільний на рейках - по-англійські) означає теж же саме, що і "франко-вагон", тобто що продавець повинний за свій рахунок і ризик відправити вантаж на залізничну станцію і завантажити товар у залізничний вагон, а всі інші витрати несе покупець; Франко - умова продажу, відповідно до якої продавець зобов'язується доставити товар у визначене місце за свій рахунок і ризик, причому в ціну включаються транспортні, страхові і митні витрати; можуть бути умови "франко-завод постачальника" (чи вартість товару на місці виробництва без яких-небудь надбавок, викликаних подальшим перевезенням, страховкою і т.д.), "франко-вагон (судно) станції (порту) відправлення", "франко-вантажівка", "франко-границя", "франко-вагон (судно) на станції (у порту) призначення.", "франко-склад", і т.д.; світова, обумовлена в залежності від виду товару: по одних товарах (звичайно сировинних) - рівнем цін експортерів чи країн-імпортерів, по іншим - цінами бірж, аукціонів, а по готових виробах - цінами товарів ведучих у світі фірм, що спеціалізуються у виробництві й експорті продукції даного виду; ціни ці також розрізняються в залежності від того, чи обговорений платіж у вільно конвертованій валюті чи ні; монопольними, установлюваними монополіями вище чи нижче ціни виробництва; звичайно монополії встановлюють можливо більш високі ціни збуту своїх товарів і можливо більш низькі ціни на товари, що купуються в інших фірм; номінальна, яка публікується в прейскурантах, довідниках і біржових котируваннях; оптова, по якій поставляється великими партіями товар (надаються послуги) при продажі торговим і промисловим підприємствам; публикуємі в різного роду джерелах дані про оптових цінах далеко не завжди відбивають дійсне положення справ, тому що експортери зацікавлені показати більш високі, а імпортери - більш низькі ціни; пропозиції - зазначена в оферті (офіційній пропозиції продавця) без знижок; виробництва, рівна витратам виробництва плюс середній прибуток на весь авансований капітал; роздрібна, по якій продаж ведеться окремим покупцям дуже малими партіями (1-3 шт.); заснована на сумі витрат виробництва і звертання товарів плюс прибуток виробничих і збутових організацій, плюс (але не завжди встановлюваний) податок з обороту; ринкова, по якій йде купівля-продаж на даному ринку; ковзна, котра встановлюється договором у залежності від деяких умов (біржового котирування, інфляції і т.д.) на визначену дату (наприклад, постачання товару покупцю; фактичного одержання товару і т.д.); нерідко є ринковою на дану дату; довідкова (особливі види - номінальна, прейскурантна) звичайно відбиває рівень фактично укладених угод за деякий минулий період (тиждень, місяць) і використовується в переговорах для установлення вихідної ціни; найчастіше застосовується при терміновому продажі невеликих партій товарів, а при великих партіях до довідкової ціни застосовують ті чи інші знижки; довідкові ціни регулярно публікує видання ООН "Monthly Bulletіn of Statіstіcs; попиту, що складається на ринку покупця; тверда, котра встановлюється в договорі закупівлі-продажу і не підлягає зміні [25, c.89-93].

Таким чином, можна констатувати, що оптимізація процесу ціноутворення повністю пов'язана із тим типом ринку де працює компанія та видом продукції, що вона пропонує. Оптимізація процесу ціноутворення являє собою вибір із існуючих видів цін найбільш вигідного для компанії і, саме основне, можливість застосування даної ціни при укладанні контракту.

Висновок

У якості висновку зрезюмуємо основні положення курсової роботи. Ціни у сфері МЕВ є результатом взаємодії мікро- і макропроцесів у світовій та національній економіках. З одного боку, вони формуються під впливом взаємодії ринкових сил національних економік і світових ринкових факторів, з іншого боку, їх конституює економічна політика незалежних держав, що розвивається в межах від політики вільної торгівлі до тих чи інших видів протекціонізму, від прийнятих фіксованих до плаваючих валютних курсів і пов'язаних з ними фінансово-валютних відносин.

На ціноутворення у світовій економіці поряд із державними національними структурами впливають інститути міжнародного співробітництва та інтеграції. Серед них насамперед треба виділити Європейське економічне співтовариство, ГАТТ, МВФ та Світовий банк; рішення і рекомендації сімки найрозвинутіших індустріальних країн світу. Крім того, всілякі торговельні та економічні міжнародні об'єднання, на зразок Асоціації вільної торгівлі, економічних вільних зон, митних союзів тощо, теж накладають свій відбиток на міжнародне ринкове ціноутворення.

Loading...

 
 

Цікаве