WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості розслідування проституції - Курсова робота

Особливості розслідування проституції - Курсова робота

Тактичним прийомом, який забезпечує об'єктивність проведення цієї слідчої дії, полягає в створенні умов при яких впізнаючий до моменту безпосереднього пред'явлення не повинен бачити впізнаваного, а також не зустрічатися з особами, серед яких буде вона знаходитись. Ось чому пред'явлення для впізнання треба так спланувати, щоб виклик впізнаючого, доставка злочинця під вартою, явка осіб, серед яких він буде розміщений не співпадали в часі і тим самим унеможливлювали їх спілкування.

Після того, як впізнаваний займе місце серед пред'явлених громадян, слідчий, не покидаючи свого кабінету, через помічника або по телефону викликає впізнаючого, який зазвичай знаходиться в сусідній кімнаті. Якщо ж впізнаючого нема поблизу, слідчий може послати за ним співробітника міліції або помічника з числа тих, які не знають особу, впізнання якої буде проводитися.

Однією з обов'язкових умов впізнання є пред'явлення кожному впізнаючому кожну особу окремо. Треба створити так обстановку, в якій кожний свідок або потерпілий окремо, без стороннього впливу могли б співставити ознаки зовнішності обвинуваченого, які зберегли в їх пам'яті, з ознаками осіб, пред'явлених для впізнання, і констатувати тотожність або різницю.

Як тільки впізнаючий зайде, слідчий повинен упевнитися в його особистості, освідомившись, чи добре він бачить в даних умовах, роз'яснити сутність слідчої дії, яка проводиться, а також попередити упізнаючого, якщо він свідок або потерпілий, про відповідальність за відмову від показань і за дачу завідомо неправдивих показань при пред'явленні для впізнання. Після

цього впізнаючому пропонується уважно оглянути пред'явлених громадян в тих позах, в яких вони знаходяться. Стан пред'являєммих може бути змінено по бажанню впізнаючого або за розсудом слідчого. Для зручності розглядання впізнаючим прикмет пред'являємих, слідчий може запропонувати їм встати, пройти деяку відстань, виконати певні рухи, задати запитання для того щоб впізнаючий почув особливості мови і голосу пред'являємих. Не припустимі прийоми які спрямовують увагу впізнаючого на особу, яка підлягає впізнанню, т.б. прийоми наводячого характеру. Підганяти впізнаючого при проведенні впізнання не можна.

Для того, щоб дізнатись у впізнаючого про результати його спостережень, необхідно задати йому питання приблизно в такій формі: "Чи не впізнаєте ви кого-небудь з пред'явлених громадян? Після позитивної або негативної відповіді слідчий продовжує ставити уточнюючі, деталізуючі запитання, відповідаючи на які впізнаючий міг би найбільш повно розкрити своє судження. Якщо він впізнав кого-небудь з пред'явлених громадян, то по проханню слідчого вказує рукою на ту людину, щоб всім присутнім було зрозуміло, про кого йде мова. Після цього слідчий пропонує впізнаючому назвати прикмети, за якими він впізнав вказаного їм громадянина. З первісної відповіді буває тяжко зробити висновок про ступінь впізнання чи ототожнений впізнаваний або впізнаний як особа схожа, і тим самим встановлено лише групову приналежність. Тоді слідчий, задаючи уточнюючі ,а іноді і контрольні запитання, повинен добитися від впізнаючого розкриття і обгрунтування його судження про впізнання.

У випадку впізнання слідчий зобов'язаний поставити перед впізнаючим запитання, чи не бачить він яких небудь змін в зовнішньому вигляді впізнаваного, якщо такі є, то в чому конкретно вони виражені. У впізнаючого з'ясовується, скільки разів раніше і при яких обставинах він бачив впізнаваного. Він не повинен повторювати свої попередні показання у повному обсязі, оскільки все вже зафіксовано в протоколі допиту. У

поясненні впізнаючого повинні міститися короткі відомості про характер злочину і конкретної дії впізнаваного. Він не повинен повторювати свої попередні показання у повному обсязі, оскільки все вже зафіксовано в протоколі допиту. У поясненні впізнаючого повинні міститися короткі відомості про характер злочину і конкретні дії впізнаючого. Виключення становлять справи про згвалтування. Потерпіла по справам цієї категорії вправі не характеризувати при впізнанні злочинця події при якій вона постраждала, оскільки це компрометує її в очах присутніх громадян

Незважаючи на вжиті ще при підготовці впізнання міри безпеки при підборі предявляємих громадян, не знайомих з впізнаючим необхідно для виключення небажаних наслідків з'ясувати в останнього, чи не знає він осіб з числа впізнаних громадян. На завершення слідчий пропонує впізнаючому назвати своє прізвище, а у випадку відмови сам називає його.

При заяві впізнаючого про те, що він нікого з пред'явлених громадян не впізнав, необхідно з'ясувати, на чому грунтується висновок впізнаючого або він не пам'ятає образ людини , яку він раніше спостерігав, або добре пам'ятає його і бачить, що серед пред'явлених осіб немає тієї, яку він бачив колись. Якщо впізнаючий стверджує, що серед пред'явлених осіб немає тієї яка підлягає впізнанню, необхідно уточнити, в чому він бачить різницю і чи є схожість між окремими рисами пред'явлених з тією людиною, образ якої він пам'ятає. Відповідь на це запитання допомагає слідчому в подальшому найбільш правильно організувати розшук злочинця, точніше скласти його словесний портрет.

У практиці зустрічаються випадки, які можна назвати непередбаченими впізнаннями, наприклад, коли впізнаючий вкаже як на особу ним впізнану, на кого-небудь з громадян, в числі яких находиться впізнаваний, або на понятого. Однак слідчий повинен вислухати всі доводи впізнаючого і не дивлячись на те, упевнений він чи ні, що вийшла помилка, проводити слідчі дії, спрямовані на перевірку показань впізнаючого.

Можливо і інше, коли особа, яка підлягає впізнанню, незалежно від пояснень впізнаючого робить заяву про те, що впізнає його, то в цьому випадку, як і при звичайних умовах, необхідно з'ясувати, за якими прикметами впізнаний громадянин, для впізнання треба допитати особу, яка підлягає впізнанню і яка опинилась випадково впізнаючою.

Непередбачене впізнання може статися і тоді, коли свідок або потерпілий при випадковій зустрічі в місці проведення розслідування впізнає особу, підлягаючу впізнанню. У такому випадку пред'явлення для впізнання втрачає сенс, а пояснення про впізнання фіксується при допиті.

Бувають випадки, коли через деякий час після пред'явлення для впізнання і фіксації отриманих результатів впізнаючий звертається із заявою, що він припустився помилки. Така заява стосується помилкового висновку про впізнання або невпізнання. Нове судження впізнаючого завжди потребує перевірки. У тому і іншому випадку бувший впізнаючий повинен бути допитаний. У ході допиту необхідно з'ясувати, коли і на основі чого. Він прийшов до таких висновків. Якщо допитаний наново громадянин заявив, що серед пред'являючихся був той чоловік, якого він запам'ятав, але внаслідок певних причин ( які він пояснює на новому допиті) він заявляє про невпізнання, необхідно буде провести повторне пред'явлення для впізнання в присутності і з участю тих самих осіб.

Якщо ж знову допитаний громадянин в зв'язку з наданою ним заявою повідомить, що він помилково вказав на персону як невпізнану, то, по перше, в процесі розслідування результати такого впізнання не можуть використовуватись як викриваючий матеріал, і , по друге, особа, помилково впізнана (якщо це не обвинувачений або підозрюваний), повинно бути відразу ж повідомлене про подібну помилку.

Особу можливо впізнати і по індивідуальних функціональних ознаках, а саме: по голосу і мові, по ході. У таких випадках, коли впізнаючий запам'ятав особливості голосу і мови злочинця (характерний національний

акцент, тембр, дефекти мови, гаркавість, заїкання, неправильна вимова окремих слів, розташування наголосу і інше) і може його впізнати по цих ознаках, треба надати їх зовнішнього вигляду, а особливостей голосу і мови. Підібрати таких осіб дуже важко, але зробити це треба обов'язково . Пред'являємі особи розміщуються таким чином , щоб впізнаючий добре чув мову, але не бачив пред'явлених, з тим, щоб поведінка пред'явлених не впливала на його висновки. Впізнаючий сам почергово вибирає прослуховування його голосу і мови.

Пред'явлення для впізнання проводиться в кабінеті, де впізнаючий відділений від предявляємих легкою прозорою завісою , оскільки впізнання проводиться тільки по слуховій пам'яті. При цьому кількість понятих збільшується, оскільки вони повинні бути присутні і з того і з іншого боку. Слідчому необхідний кваліфікований помічник, який би постійно був з однією із сторін впізнаючим або пред'являємим.

По команді слідчого пройти прослуховування усної мови предявляємих. Тривалість мови і вимовлені фрази зараннє передбачаються слідчим, який проводить пред'явлення для впізнання. Його задум реалізується або шляхом постановки відповідних запитань предявляємих, або залучання їх в діалог, або вказівкою вимовити певні фрази. Якщо впізнаючий заявив що впізнав голос і мову кого небуть із предявляємих, він повинен пояснити, за якими характерними ознаками це відбулося. Рекомендується в процесі впізнання проводити відео і звукозапис. У випадку необхідності може бути проведена відеофоноскопічна експертиза [27С.19].

Loading...

 
 

Цікаве