WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості розслідування незаконного використання товарного знака - Курсова робота

Особливості розслідування незаконного використання товарного знака - Курсова робота

Інтелектуальна діяльність включає наступні етапи: затрати праці світових фахівців і науковців на розробку принципово нових товарів і продукції для різних сфер, затрата часу на їх випробування та підтвердження дійсної спроможності задовольняти потреби споживачів та визнання останніми нового товарного знака як гаранта якості (результат інтелектуальної діяльності). Саме на нього посягають "крадії інтелекту (мисливців за інтелектом)", щоб використати: на підроблену власну продукцію вони чіпляють відомий товарний знак продукції, яка користується попитом і швидко розкуповується — запускають її в обіг, обманюючи, таким чином, споживачів, компрометуючи відомих виробників і підриваючи довіру людей до них. Саме тому так багато підробок товарних знаків лікеро-горілчаних виробів, слабоалкогольних напоїв, чаю, кави, парфумів, засобів гігієни, пральних порошків, побутової хімії, будівельних матеріалів, одягу та автозапчастин. Останнім часом з'явився ще один завуальований спосіб привласнення чужого інтелекту — незаконне використання відомих зарубіжних торгових марок у назвах магазинів. Такий стан справ призвів до того, що відомі іноземні виробники навіть відмовляються працювати на українському ринку.

Фальсифікована продукція поділяється на вітчизняну та імпортну. Так, внаслідок перевірки інформації, що надходить до правоохоронних органів, про реалізацію цієї продукції (напр., поява на ринках підроблений спортивний одяг з незаконним використанням товарних знаків "ADIDAS" (належить "ADIDAS Solomon AG" (Німеччина)) та „NІКЕ" ("Nike International Ltd" (США)) на міських та стихійних ринках (напр., на "Барабашова" (м. Харків), "7-й кілометр" (м. Одеса), "Калинівський" (м. Чернівці) та „Троєщина" і „Петрівка" (м. Київ)), встановлено, що вона виробляється в країнах Близького Сходу та прикордонних державах - Туреччині, Польщі, Румунії, Угорщини, Росії і завозиться в Україну контрабандним способом, без належного митного оформлення або ж за схемою перерваного транзиту: морем через порти Одеси та Іллічівська, автомобільним транспортом — до Чернівців, Хмельницького та Харкова [27,3].

Вітчизняні виробники фальсифікату опанували три основні схеми виготовлення та розповсюдження фальсифікату. Перша — коли офіційно зареєстроване підприємство випускає власну продукцію тієї ж товарної групи, що і відомі товаровиробники. Аби збільшити обсяги продажу та отримання надприбутків, злочинці незаконно використовують для маркування та упаковки власної продукції чужі товарні знаки, хоча якість їхнього товару далека від оригіналу. Так, у м. Одеса керівник підприємства організував незаконне використання на упаковках виготовленої продукції товарний знак „Церезит" (належить „Хенкель").

За другою схемою вони для підвищення конкурентоздатності маркують свої товари товарними знаками, схожі до знаків відомих товаровиробників. У 2003 році було викрито факти виробництва підприємствами Києва та Львова клею з незаконним використанням товарного знака „Момент".

Третя схема завдає найбільших збитків товаровиробникам: зловмисники організовують підпільні виробництва (напр., горілки, будівельних сумішей) з незаконним використанням товарних знаків, що повинно викриватися безпосередньо о/у ДСБЕЗ (з отриманням Початкова вихідна інформація про незаконне використання знаку для товарів і послуг (появу неякісної, підробленої продукції на ринку) як правило надходить від споживачів або власників знаку, про виробництво і збут такої продукції) - фіксації (документуванні) фактів реалізації таких товарів (значних партій) і встановлення нагляду за їх реалізаторами (з'ясовується наявність у нього ліцензії на право реалізації алкоголю), завдяки чому встановлюється канал надходження і місця виробництва такої продукції. Так, у Луганській області задокументовано факт реалізації приватним підприємцем алкогольних напоїв сумнівної якості з використанням торгового знака Кременчуцького ЛГЗ з орендованого складу, при огляді якого вилучено близько 3000 пляшок підробленої горілки з марками акцизного збору старого зразка. [28, 13]. Зафіксовано факти реалізації фальсифікованої продукції з незаконним використанням товарного знака „Adidas": 4-ма приватними підприємцями на ТОВ „Ринок-1" („Троєщина") на загальну суму понад 30 тисяч гривень (збитки „ADIDAS Solomon AG" на суму понад 100000 грн)(загалом задокументовано 5 фактів реалізації підробленого одягу фірми "ADIDAS" на ринках Києва); на ринку "Авангард" (м. Одеса) двоє підприємців (збитки на 350000 грн).

Потім слід затримувати „виробників", порушенням кримінальної справи за фактом СУ УМВС за ч.1 ст. 202, ч.1-2 ст. 204, ч.1-2 ст. 229 КК, обшуком і вилученням такої сировини, тари, продукції і устаткування для її виробництва, встановити завдану шкоду (провести відповідні експертизи). Так було у 2003 році: такі зафіксовані факти на ринку м. Макіївка і Кіровограда та нагляд за оптовим продавцем вивів на підприємство у Макіївці (15 чоловік у дві зміни по 12 год) та його власника, який його організував в-во і незаконне використання знака Білоцерківського заводу ГТВ ТОВ "Інтер-РТІ" з метою приховати неякісність товару та підвищити попит з боку споживачів. Під час обшуку виробничих приміщень виявлено обладнання та сировину для виробництва, вилучено близько 50000 виробів (гумові деталі до а/м ВАЗ, ГАЗ, ЗАЗ), з нанесеним на них товарного знака ТОВ, чим йому завдано збитків на суму 16000 грн. [29,3]. У 2003 р. у м. Харкові виявлено підпільні цехи: з виробництва цілодобово близько 10 особами кросівок з незаконним використанням торгових знаків відомих фірм „Адідас", „Найк", „Пума", організований приватним підприємцем у двох кімнатах одного з житлових будинків. Продукцію підприємець реалізовував через оптових покупців у торговому центрі „Баракова" за ціною 130 гривень за пару. Правоохоронцями вилучено речові докази на суму понад 15 тисяч гривень і 112 пар готового взуття [30, 3]. А також цех з виробництва спортивних шапочок марок "ADIDAS" та "NIKE", очолюваний місцевим підприЄмцем, чим право власнику завдано збитків на суму близько 50000 грн. Вилучено 16 одиниць устаткування (оверлоки, в'язальні машини) та близько 1000 шапочок.

Так у 2003 р. Кременчуцькому р-ні викрито групу з 8 кременчужан, які за попередньою змовою організували підпільний цех з виробництва горілки, використовуючи устаткування аналогічні заводським. Вилучено сировину, тару, готову продукцію з етикетками Кременчуцького ЛГЗ та Донецького ЛГЗ, підроблені акцизні марок. Вироблену продукцію транспортували двома вантажними автомобілями (теж конфісковані) для реалізації у торговельній мережі Кременчука. За аналогічне засудили 5 жителів Маріуполя до 4 років позбавлення волі (використовуючи товарні знаками Донецького та Артемівського ЛГЗ, завдали їм збитків на суму 2 млн. грн.) [26, 3].

У 2003 р. у Києві викрито і затримано групи, одна з яких підпільно виробляли в орендованому ними гаражі буд. суміш з використанням товарного знаку "СЕRESІТ СТ17" (німецького товаровиробника) й "АРТІСАН", а інша - лакофарбову продукцію та будівельні суміші - вилучено тару, упаковку з нанесенням вказаних знаків, сировину і готову продукцію з обладнанням [24, 3].

Правову охорону знаку для товарів і послуг надає держава, а тому профілактику посягань на нього має проводити саме вона, а не його власник, зокрема, Держдепартамент, інші органи державної влади через запровадження державного контролю акцизними марками (хоча наявність справжньої акцизної марки і не підтверджує якість товарів окремого виробника). Тому у проведенні профілактики даного злочину слід вживати наступних заходів:

  • при виявленні фальсифікації товарів (у т.ч. підакцизних) слід з'ясовувати чи не було вчинено незаконного використання товарного знаку;

  • з метою виявлення цих злочинів необхідно організовувати разом із правовласниками товарних знаків перевірки на оптових і роздрібних ринках, складах, підприємствах (усіх форм власності) з виробництва товарів і надання послуг (зокрема, продукти харчування, підакцизні товари тощо), здійснюючи відповідні закупки, вивчення бухгалтерських та інших документів, проведення інвентаризацій у встановлений законом порядок;

  • при виявлені прогалини у нормативній регламентації вносити пропозиції на їх усунення, вести роз'яснювальну роботу через ЗМІ;

  • здійснювати збір та узагальнення практики розслідування злочинів даного виду і підготовлені рекомендації поширювати серед практичних працівників.

Підсумовуючи викладене у даному розділі слід вказати, що подальший етап розслідування має не менш важливе значення, ніж початковий, зокрема, для встановлення винуватості обвинуваченого, з'ясування причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, а також вжиття заходів щодо їх усунення.

Loading...

 
 

Цікаве