WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості розслідування незаконного використання товарного знака - Курсова робота

Особливості розслідування незаконного використання товарного знака - Курсова робота

Під час дізнання чи досудового слідства необхідно встановити розмір шкоди, завданої правопорушником внаслідок виробництва та реалізації товарів і послуг з незаконним використанням при цьому знаку для товарів і послуг. Як правило, завдана шкода складається з суми грошових коштів, які отримує право власник від реалізації за власними гуртовими (роздрібними) цінами оригінальної продукції, що відповідає кількості виготовленої та (або) реалізованої порушником продукції з незаконним використанням знаку для товарів і послуг. Ці розрахунки необхідно враховувати під час підготовки і проведення ОРЗ.

2.2. Порушення кримінальної справи: висунення слідчих версії та

планування розслідування

Відповідно з характером дій вирішується питання про порушення кримінальної справи за ст..229 КК України за наявності вказаних у ст.94 КПК України приводів до її порушення. При цьому необхідно враховувати, що вказаний злочин може вчинюватися у поєднанні з іншими злочинами, передбаченими ст.ст.176, 177, 202-205, 209, 216, 226, 227 КК України. За відсутності ознак злочину діяння може містити склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 51-2, ч.1 ст.164-3 КпАП України. Визнавши достатніми підстави порушення кримінальної справи, особа, що проводить дізнання, слідчий виносить відповідну постанову.

Типові вихідні дані та слідчі ситуації по цих справах необхідно враховувати у процесі висунення слідчих версій і планування розслідування. Серед висунених типових слідчих версій можуть бути:

  • незаконне використання мало місце (був використаний добре відомий знак, саме це допомогло отримати дохід)

  • мало місце законне використання без дотримання умов;

  • недобросовісна конкуренція;

  • події злочину не було.

Особливості планування як елемент приватної методики полегшує організацію розслідування даного виду злочинів. У залежності від змісту вихідних даних, отриманих шляхом аналізу слідчої ситуації й обліку типових версій для даної категорії справ, слідчий планує свої дії на початковому етапі розслідування, визначаючи їхнє коло, черговість і форми зв'язку з оперативно-розшуковими й організаційно-технічними заходами; планує тактичні операції, можливість розкриття злочину по свіжих слідах.

Планування може бути здійснене відразу після порушення кримінальної справи і містити більше оперативно-розшукових дій:

  • пошук та збирання джерел інформації стосовно злочину;

  • пошук та затримання злочинця (пошук викраденого майна);

  • забезпечення відшкодування матеріальної шкоди.

У процесі планування розслідування необхідно з'ясувати обставини, загальна система яких визначена в ст. 64 КПК України і конкретизована ознаками складу злочину, описаними в диспозиції ст. 229 КК України, а також криміналістичною характеристикою даного злочину:

- який об'єкт був незаконно використаний (товарний знак);

- у чому саме виявилося незаконне використання;

- час вчинення незаконного використання та його прояв;

- які наслідки сталися внаслідок цього і яка матеріальна шкода заподіяна;

- чи містить дане правопорушення ознаки складу злочину або адміністративного правопорушення (які нормативно-правові акти порушені);

- з'ясування особи, що почала правопорушення (місце знаходження виробника, характер його діяльності та технології виробництва) і кого притягувати до кримінальної відповідальності за правопорушення, з'ясування мотивів правопорушення;

- які умови сприяли порушенню права на знак для товарів і послуг.

Планування на слідчому етапі носить процесуальний характер і спрямоване на забезпечення справи доказовою інформацією (збирання і оцінка, побудова з них логічної системи, яка встановить істину за справою, що розслідується). Види планування: індивідуальне і бригадне (у складних справах, сітьове або календарне).

Зокрема, при виявленні факту виробництва фальсифікованої горілчаної продукції з розливом її у тару (пляшки) з наклеєними етикетками, на які нанесені знаки для товарів і послуг, то для з'ясування величини доходів слід з'ясувати, де реалізовувалася продукція (в якій торговій точці), здійснити перевірку документації даного об'єкту (кількість реалізованих пляшок, їх вартість, отримана виручка – для обчислення обороту коштів у злочинців, отримані ними доходи, а отже і заподіяні збитки (упущену вигоду) власника знака для товарів і послуг).

2.3 Допити потерпілого, підозрюваного і свідків

Допит – це джерело доказової інформації, що сприяє розслідуванню.

Тактика допиту: 1) підготовка (з врахуванням конкретного виду допиту – первинний чи вторинний, складу учасників, віку і процесуального положення допитуваного):

  • аналіз матеріалів справи;

  • вивчення особистості допитуваного;

  • складання плану допиту;

  • визначення тактики ведення допиту.

Необхідно враховувати специфіку даного виду злочину і наперед продумати питання, що будуть порушуватися в процесі допиту, які вимагатимуть для свого розуміння спеціальних знань (вивчення нормативно-правових актів у сфері охорони товарного знаку, спеціальної літератури, консультації у спеціалістів). Підготовленість до допиту слідчого і добре володіння ним інформацією, обізнаність у специфіці справи обеззброюють допитуваного і спонукають до дачі повних і правдивих показань. В іншому випадку недобросовісна особа буде упиратися.

Допит підозрюваного по справі незаконного використання знака для товарів і послуг необхідно проводити негайно після порушення кримінальної справи. Його показання одне з цінних джерел отримання доказової інформації про обставини, що вказують на причетність допитуваного до вчинення злочину; про обставини протиправності діяння; про наявність співучасників злочину і ролі кожного з них; про місця зберігання контрафактної продукції та інші важливі обставини. Слідчий володіє певною перевагою у процесі отримання найповніших і достатніх показів. Підозрюваний у цей час володіє обмеженими відомості про об'єм наявних доказів його винуватості, а фактор раптовості і неочікуваності позбавляє його можливості в достатній мірі продумати ту чи іншу чітку і послідовну версію.

При проведенні допиту підозрюваного слідчий повинен з'ясувати наступні питання:

а) зареєстрований чи ні як приватний підприємець, якщо так, то де і коли, які документи підтверджують право на заняття підприємництвом? Як давно займається підприємництвом, якими саме видами діяльності?

б) чи є власником продукції чи лише продавцем? Якщо продавцем, то хто є її власником і чи пояснив йому власник про контрафактність продукції? Яким чином отримує продукцію, хто є її постачальником і виробником? Де і за якою ціною купує продукцію?

в) Як давно займається незаконним поширенням (використанням) знаку для товарів і послуг чи має уяву про поширювану продукцію, про її контрафактність і ставлення до цього?

г) який дохід і прибуток від даної незаконної діяльності, з якою націнкою продукція відпускається покупцям?

ґ) з ким займається даною незаконною діяльністю? Яка роль кожного з учасників у даній діяльності?

д) які є документи на продукцію, зокрема чи є договір з правоволодільцем знаку для товарів і послуг?

е) чи знає про існування кримінальної чи адміністративної відповідальності за порушення прав на знак для товарів і послуг?

є) чи притягувався раніше до відповідальності за аналогічні злочини, чи знає про притягнення до відповідальності і інших осіб за такі правопорушення?

ж) чи має зауваження до проведення слідчих дій?

Питання до особи, яка підозрюється у незаконному поширенні продукції з незаконним використанням знака для товарів і послуг (продавця):

а) чи усвідомлює, що реалізовувана продукція є контрафактною, чи розуміє цей термін? Чи знає як виглядає оригінальний продукт і скільки він коштує?

б) як оформлювалися прихід і витрата продукції, де її зберігали? Скільки вже поступило і скільки вже реалізовано?

в) у яких ще торгових, крім виявлених, проводилась реалізація даної продукції, де ще вона зберігається?

г) чи очікувалося надходження нової продукції, якщо так, то коли і від кого?

Питання до особи, що підозрюється у виробництві і поширенні контрафактної продукції: у яких місцях, крім виявлених, ще проводилося виробництво і поширення цієї продукції, де ще вона зберігається; коли і від кого отримані матеріали, необхідні для виготовлення продукції, використання знаку (обладнання для тиражування, макет знаку і т.д.); як відбувалося використання знаку, який виробничий цикл виготовлення продукції; як реалізовувалася продукція, послуги (через магазин, ринки, інші торгові точки і т.д.); яка собівартість і відпускна ціна продукції; у які терміни зазвичай проходить реалізація всього чи більшою частини партії виробленої продукції, скільки одиниць аналогічного товару зазвичай вдається реалізувати (за день, неділю, місяць); скільки вже реалізовано.


 
 

Цікаве

Загрузка...