WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості провадження в справах неосудних осіб і осіб , які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину - Курсова робота

Особливості провадження в справах неосудних осіб і осіб , які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину - Курсова робота

14. Явно несприятливі умови найближчого оточуючого середовища, в якому довгий час знаходився правопорушник ;

15. Різко виражені характерологічні особливості об'єкта (надмірна в'ялість чи активність, замкнутість чи ейфорія, сором'язливість чи ейфорія, сором'язливість чи безсоромність і т. ін.) ;

16. Незвичайність поведінки суб'єкта в момент здійснення злочину, сивуватість в зовнішньому вигляді, міміці, жестикуляції, пантоміміці, рухах тіла;

17. Дані, що свідчать про акумуляцію емоційних збуджень чи хвилювань . [31-32;8]

Судово-пихологічна експертиза призначається при наявності обставин, у відповідності з порядком, що встановлений ст.ст. 169 (Порядок призначення експертиз), 310( проведення експертизи в суді) КПК України, керуючись ст. 76( обов'язкове).

Судово – психіатрична експертиза призначається у випадку необхідності застосування знань із галузі психіатрії для вирішення питань, що мають правове значення .

Згідно з чинним кримінально – процесуальним законодавством, а також відповідно до Інструкції про проведення судово – психіатричної експертизи ( на даний час діє Інструкція затверджена 27 жовтня 1970 року Міністерством охорони здоров'я СРСР ), судово – психіатрична експертиза проводиться на підставі постанови слідчого, прокурора, органу дізнання чи ухвали суду .

Сумніви щодо стану психічного здоров'я можуть викликати лише обґрунтовані припущення про наявність в особи психічного розладу, який здатний вплинути на юридично значущу поведінку.

Формальними підставами для направлення на судово – психіатричне обстеження можуть бути відомості психічні порушення в минулому, перебування на лікуванні у психіатричній лікарні, звільнення від строкової військової служби через психічне захворювання, перебування на обліку у психоневрологічному диспансері , дані про психічні захворювання у близьких родичів досліджуваного. Необхідно звертати увагу на такі факти, як недоречності в поведінці, інтелектуальна неспроможність, спроби самогубства. Особлива жорстокість сама по собі не може свідчити про наявність психічних відхилень, але її необхідно розглядати у сукупності з іншими даними про особу й поведінку обвинуваченого .

Приводами для призначення експертизи може бути дивна, безглузда поведінка затриманого у слідчому ізоляторі, скарги на порушення психічного здоров'я . Під час допитів і бесід можуть з'явитись такі ознаки , як неспроможність вірно осмислювати питання, непослідовність, нелогічність відповідей і роздумів, неможливість зосередитись й зрозуміти сутність подій, страхи, неадекватні афективні реакції, прояви психічних розладів, розуміння хворобливого стану яких не потребує спеціальних медичних знань (наприклад, припадки).

Відомості про дивацтва в поведінці особи можуть міститися у показаннях свідків, рідних, знайомих або спостерігатись особисто слідчим або суддею , виявлятись такі ознаки можуть на різних етапах кримінального процесу .

Приводом для призначення вищезазначеної експертизи можуть бути, також, повідомлення самого громадянина про наявність у нього хворобливого стану, зорових чи слухових галюцинацій, дивних відчуттів.

За результатами вивчення зібраних матеріалів слідчий чи суд повинні самостійно прийняти рішення про необхідність призначення судово – психіатричної експертизи.

Своєчасність виявлення і направлення на експертизу осіб , щодо психічної повноцінності яких виникають сумніви, свідчить про належну підготовку юристів і є запорукою справедливого правосуддя, а також має суттєве значення для профілактики суспільно небезпечних дій осіб із психічними відхиленнями .

Юридичними підставами для призначення експертизи є постанова слідчого, прокурора, дізнавача чи ухвала суду або судді. Законодавством передбачено лише процесуальний порядок призначення експертизи. Інші юридичні документи ( доручення, супровідні листи, список питань для відповіді ) підставою для проведення експертизи бути не можуть .

Від ретельності підготовки матеріалів для проведення експертизи залежить її повнота й всебічність, надійність експертного висновку. Цілий ряд дій має право проводити орган, що призначив експертизу, і заборонено перекладати їх на експертів. Це в першу чергу стосується збирання матеріалів, що підлягають дослідженню .[18;10]

Підготовча діяльність обумовлюється характером приводів і підстав для призначення експертизи. Наприклад, якщо підставами є відомості про перебуванні особи на лікуванні у психіатричній лікарні, то слідчий чи суд зобов'язані витребувати відповідні документи з лікувального закладу. Витребується і надається експертам також документація про знаходження особи на лікуванні у психіатричній лікарні, то слідчий чи суд зобов'язані витребувати відповідні документи з лікувального закладу. Витребується і надається експертам також документація про знаходження особи на диспансерному наркологічному обліку, оригінали медичних документів, акти попередніх судово-психіатричних досліджень .

Окрім збирання медичних документів необхідно допитати осіб , які знали досліджуваного, спілкувались з ним, мали змогу спостерігати його поведінку в побуті та на виробництві, були очевидцями дивної поведінки чи вчинків. Такі допити необхідні навіть у випадках, коли особа тривалий час знаходилась під наглядом у лікаря-психіатра або лікувалась у психіатричному закладі. Необхідні відомості про особу повинні бути систематизованими . Особлива увага приділяється поведінці напередодні та відразу після вчинення суспільно небезпечного діяння, складання угоди чи здійснення інших юридичних дій, із приводу яких проводиться розгляд кримінальної справи. В самій постанові (ухвалі) повинні бути коротко сформульовані ознаки поведінки досліджуваного , які дають підстави для призначення експертизи. Наприклад, немотивована відмова давати показання сама по собі не є приводом для призначення експертизи . В той же час зазначення в постанові про те, що "підозрюваний постійно перебуває в напруженому стані, на запитання не реагує, рухи скуті, погляд неосмислений, вигляд неохайний" свідчить про наявність певних відхилень від психічної норми .

Після прийняття рішення про призначення експертизи слідчий (суд) повинен прийняти рішення про те, в який судово-психіатричний експертний заклад чи якому спеціалісту в галузі психіатрії буде направлено постанову (ухвалу) і матеріали для проведення дослідження .

3. Значення висновків судово – психіатричної і судово – психологічної експертизи для провадження в кримінально – процесуальному праві України

Висновок судово – психіатричної і судово – психологічної експертизи підлягає оцінці органів розслідування й суду на предмет його інформативності та вірогідності. У випадку сумнівів чи непогодженням із висновком може бути призначено повторну експертизу, проведення якої доручається іншому складу експертної комісії. При недостатній зрозумілості окремих положень експертизи або в разі сумнівів щодо повноти дослідження повторна експертиза може не призначатись, а наявні недоліки можуть бути усунуті шляхом допиту експертів по матеріалах експертизи та її висновках. При цьому допит експерта повинен обмежуватись лише предметом експертного дослідження. При встановленні додаткових обставин чи встановленні нових даних може бути призначено додаткову експертизу.

Згідно статті 67 КПК суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 цієї статті ). Ніякі докази для суду , прокурора , слідчого й особи , яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 67 КПК) .

У вищевказаній статті закріплено принцип вільної оцінки доказів, тобто суд, прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, начальник слідчого відділу оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням і жодні докази для них не мають наперед встановленої сили. Тобто, для вищевказаних суб'єктів процесуальної діяльності висновок експерта не має наперед встановленої сили, а є лише одним із джерел доказової інформації по справі ; висновок про подальший хід справи вони приймають , як це вже було зазначено, виходячи із внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

4. Розгляд кримінальних справ неосудних осіб і осіб , які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину в судах України.

Питання про підслідність справ неосудних осіб і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину, вирішується на загальних підставах (Глава 2 КПК ). Стадії віддання обвинуваченого до суду в цих справах немає .

Згідно ст. 419 КПК справи, що надійшли до суду від прокурора в порядку, передбаченому статтею 428 КПК(Дії прокурора в справах неосудних осіб), суддя або голова суду, якщо погодиться з постановою слідчого, вносить безпосередньо в судове засідання, а при незгоді з цією постановою – вносить на розгляд розпорядчого засідання суду.

Розгляд зазначених справ проводиться у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора та захисника за правилами передбаченими главами 25( підготовча частина судового засідання ) і 26 (Судове слідство) КПК України .

Участь особи, щодо якої розглядається справа, не є обов'язковою і може мати місце лише в тому разі, якщо цьому не перешкоджає характер її захворювання.

В судовому засіданні допитуються свідки та перевіряються докази, що доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно небезпечного діяння, а також перевіряються інші обставини , які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. В необхідних випадках в судове засідання викликається експерт.

Якщо особа щодо якої розглядається справа, викликана в судове засідання, суд вислуховує її пояснення, а потім висновок експерта. Після закінчення судового слідства висловлює свою думку прокурор, потім захисник.

Loading...

 
 

Цікаве