WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості правового регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ - Курсова робота

Особливості правового регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ - Курсова робота

Необхідно законодавчо удосконалити зміст соціально-правового статусу працівників органів внутрішніх справ в області матеріального стимулювання, позаслужбової трудової діяльності, права на службовий і оперативний ризик, на службову помилку, тощо.

Підвищення ролі закону в структурі нормативних актів, присвячених організації і діяльності міліції. Формування правової держави потребує, щоб зовнішня діяльність міліції, тобто та її частина, що стосується прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, повинна бути врегульована законодавчими актами. Відомча нормотворчість тут не повинна мати місце.

Скорочення й упорядкування відомчої нормотворчості. Регулюючи організацію і діяльність міліції у відведених їй межах, МВС України повинна в нормативному порядку визначитися з назвами нормативних актів (накази, інструкції, вказівки, тощо), а також цілями й основами, відповідно до яких вони видаються. Потрібно виключити з нормотворчої практики видання наказів міністра внутрішніх справ, які лише доводять до відома особистого складу, законодавчі й урядові акти. Водночас, бажано видання Міністерством збірника поточних актів, а також збірників чинних актів по основних напрямках діяльності міліції. Корисно було б і кодифікування відомчих правових актів.

Своєчасне й адекватне нормативно-правове реагування на проблеми, що виникають у сфері організації і діяльності міліції: високий динамізм громадського життя приводить до того, що міліція нерідко зтикається з новими явищами, які потребують від неї прийняття юридично значимих рішень, про зміст і форми яких закон поки замовчує. Вважається, що відомча нормотворчість – не кращий варіант надолуження прогалин у законі, оскільки в такому випадку є ризик їхньої консервації. Більш прийнятною вважається активна законопроектна робота МВС, що своєчасно ініціює законотворчий процес. Організаційно функція відслідкування співвідношення закону і практики повинна закріплюватися за Управлінням правового забезпечення Головного Штабу МВС України, а також за аналогічними підрозділами в структурі Головних Управлінь, УМВС в областях і УМВСТ.

Результатом активної законотворчої роботи, що здійснюється протягом останніх років, позбавленої уваги українського законодавця сфери функціонування міліції й інших суб'єктів поліцейської діяльності, явилося утворення достатньо чіткої відокремленої юридичної цілісності, яка заявляє про себе, як про один з підрозділів вітчизняної правової системи, а саме, – поліцейського права. Його можна визначити як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини в сфері діяльності органів виконавчої влади й інших уповноважених на те суб'єктів, поєднаної з безпосереднім вторгненням у права і свободи фізичних і юридичних осіб, що протікає поза рамками кримінального і кримінально-виконавчого процесів. Поліцейське право є підгалуззю адміністративного права, хоча подальший його розвиток може привести до визнання за ним статусу самостійної галузі права.

висновки

Зростання злочинності до рівня реальної загрози національній безпеці України зумовило потребу в удосконаленні та перебудові організації і діяльності правоохоронних органів, в тому числі ОВС. Трансформації зазнав центральний апарат міністерства. Реорганізовано дорожню міліцію, виведено із складу міністерства пенітенціарну систему, чисельність особового складу у Внутрішніх військах зменшилася від 45 до 20 тисяч осіб. Оптимізація чисельності всіх ОВС характеризується таким формальним показником - 20%. Це понад 50 тисяч співробітників. Взагалі за останні роки ОВС у кадровому відношенні зменшились з 596 тисяч чоловік (у цифру входять абсолютно всі працівники, в тому числі вільний найм і служба ДСО) до 408 тисяч. Взагалі, середньоєвропейський показник для країн, за територією і населенням подібних до України, свідчить, що в них поліцейських сил має бути близько 280 тисяч. В той же час 1995 року міліціонерами вчинено більше 1000 злочинів, заарештовано понад 600 працівників. А 1999 року порушено близько 600 кримінальних справ відносно 125 працівників. Починаючи з 1996 року кількість злочинів зменшувалась у середньому щорічно на 2-4%. Водночас поліпшилось і їх розкриття - з 61,8 % до 77,9 %. Загалом, лише за сім місяців 2000 року міліцією розкрито 36,5 тисяч злочинів економічної спрямованості, що на 40% більше, ніж за весь 1994 рік. В 1999 році міліцією виявлено 42,6 тисячі злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, що майже вдвічі більше ніж в 1994 році.

Перспектива третього тисячоліття - європейська модель функціонування МВС. Шлях до неї вимірюється п'ятьма роками. Основні елементи: власне поліцейський чи міліцейський блок, який буде займатися боротьбою зі злочинністю, організацією громадської безпеки, контролем за дотриманням порядку на дорогах. Паралельно - блок цивільний, який буде розатестованим, і виконуватиме він функції другорядні, тобто забезпечення.

Щодо найближчої перспективи реформування системи МВС, то відбуватиметься подальша оптимізація чисельності особового складу. Не всі служби однаково візьмуть участь у цьому процесі: в першу чергу ДАІ, дільничні, які все більше орієнтуватимуться на регіональний рівень і все менше залежатимуть від центральних органів управління.

Таким чином, для того щоб продовжити позитивні зміни в реформуванні системи та діяльності ОВС, необхідні додаткові заходи з боку держави, і перш за все - економічні. Але сьогодні МВС профінансовано лише на 35% від необхідних потреб. В той же час, як запевнює керівництво МВС України, міліція докладе максимум зусиль для забезпечення безпеки громадян нашої держави.

Реалізація кадрової політики в органах держави забезпечується шляхом видання та застосування вищими органами державної влади та управління, міністерствами та відомствами конкретних правових актів, котрі визначають правове становище державних службовців та регулює роботу з ними, тобто роботу з кадрами.

Поняття "робота з кадрами" означає комплекс робіт ( дій, процедур, операцій), пов'язаних з реалізацією кадрової функції органу управління. До цих робіт, як правило, відносять добір, розстановку, навчання та виховання кадрів. І ї2 ]

Основними елементами роботи з кадрами в органах внутрішніх справ є:

  • організаційно-штатна робота;

  • добір кадрів;

  • розстановка кадрів;

  • підготовка кадрів;

  • присвоєння спеціальних звань;

  • оцінка кадрів;

  • забезпечення службового просування кадрів;

  • виховання кадрів;

  • соціальне забезпечення кадрів;

  • стимулювання службової активності кадрів;

  • укріплення законності і службової дисципліни в діяльності

  • кадрів;

  • звільнення кадрів;

  • робота з ветеранами.

Оцінці кадрів керівництво органів і підрозділів внутрішніх справ повинно приділяти постійну увагу. Цей елемент роботи з кадрами дає можливість керівництву скласти загальне системне уявлення про наявний кадровий склад системи, стан роботи з кадрами, виявити проблеми в цій роботі з тим, щоб намітити реальні шляхи їхнього розв'язання. В основному оцінка кадрів здійснюється шляхом їх атестування.

Атестування особового складу органів внутрішніх справ проводиться відповідно до наказу МВС України від 25 лютого 1993 року № 92 "Про створення атестаційних комісій та проведення атестування працівників органів внутрішніх справ України". [20]

Атестація осіб рядового і начальницького складу проводиться з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання, підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність обійманій посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби.

Атестації осіб рядового і начальницького складу має передувати підготовча робота (організаційні та виховні заходи, індивідуальні бесіди з тими, хто підлягає атестації).

Атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із обійманих посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

Строки атестації рядового і начальницького складу визначаються Міністром внутрішніх справ України.

3.1. Зміцнення службової дисципліни та законності в діяльності органів внутрішніх справ.

Loading...

 
 

Цікаве