WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості правового регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ - Курсова робота

Особливості правового регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ - Курсова робота

Структура органів внутрішніх справ і організація управління нею надто громіздка: численні підрозділи і ланки управління дублюють одна одну, через що мають місце неузгодженість та паралелізм у виконанні функцій, звідси - низький вплив управлінських структур на ефективність діяльності системи;

Концепцією передбачено такі основні напрями удосконалення і розвитку системи МВС:

- удосконалення управління та організаційно-штатних структур забезпечення організаційної єдності і керованості системи;

- зміцнення штабної функції з метою підвищення ефективності управління, особливо оперативного, раціональної відмови від дублювання в роботі, зменшення на цій основі витрат на утримання управлінського апарату і посилення служб та підрозділів практичної спрямованості;

- забезпечення оптимального співвідношення функцій штабних, лінійногалузевих і функціональних підрозділів у структурах управління;

- збереження на рівнях апаратів МВС, ГУМВС-УМВС функцій координації, методичного керівництва, інформаційно-аналітичного обслуговування, контролю й інспектування, безпосереднього планування та організації проведення заходів державного і міжрегіонального рівня, а також організації реагування на надзвичайні ситуації та розкриття тяжких злочинів, що викликали широкий громадський резонанс,

- делегування частини управлінських функцій від МВС до ГУМВС-УМВС.

За МВС передбачається закріпити насамперед такі функції:

- забезпечення здійснення єдиної політики в галузі побудови і розвитку системи МВС, включаючи кадрову політику;

- аналіз і прогнозування розвитку оперативної обстановки, розроблення стратегії реагування на її негативні зміни;

- оперативне реагування на ті надзвичайні ситуації та події, які потребують втручання центрального апарату і безпосереднього вжиття оперативно-службових заходів;

- організація та здійснення загальнодержавних, міжрегіональних і міжнародних заходів боротьби із злочинністю;

- забезпечення внутрішньої безпеки системи МВС;

- інформаційне обслуговування всіх ланок системи МВС;

представництво інтересів системи МВС у центральних органах державної виконавчої влади;

організація взаємодії з правоохоронними та іншими державними органами України, органами правопорядку інших держав;

правове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ;

здійснення заходів щодо правового та соціального захисту працівників органів внутрішніх справ;

фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ.

Потребують чіткого визначення функції апаратів слідства і оперативно-розшукових служб, а також міліції громадської безпеки, в структурі якої необхідно створити підрозділи охорони громадського порядку (муніципальної міліції), підпорядковані місцевим органам державної виконавчої влади .

Реформування кримінальної міліції

Для корінного поліпшення діяльності, пов'язаної з попередженням і розкриттям злочинів, здійснюється нормативне розмежування функцій між підрозділами кримінальної міліції, міліції громадської безпеки та підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю.

На кримінальну міліцію покладаються завдання і функції з попередження й розкриття тяжких злочинів шляхом проведення оперативно-розшукових заходів. Їх виконують структурні підрозділи кримінальної міліції: карного розшуку, боротьби з незаконним обігом наркотиків, Державної служби боротьби з економічною злочинністю, боротьби з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування, кримінальної міліції у справах неповнолітніх. Їм у цьому сприяють, виконуючи спеціальні завдання, підрозділи кримінального пошуку, експертно-криміналістичної та оперативно-технічної служб.

Реформування міліції громадської безпеки

Підвищуватиметься роль міліції громадської безпеки у боротьбі зі злочинністю шляхом поліпшення роботи її структурних служб, спрямованої на здійснення загальної та індивідуальної профілактики злочинів, а також на розкриття злочинів, не віднесених законодавством до категорії тяжких.

У містах Києві та Харкові буде проведено експеримент щодо створення підрозділів міліції з охорони громадського порядку з підпорядкуванням їх місцевим органам державної виконавчої влади та ГУМВС-УМВС (муніципальна міліція). За результатами експерименту вирішуватиметься питання про створення такої міліції повсюдно.

До участі в охороні громадського порядку активніше залучатимуться спеціальні моторизовані частини внутрішніх військ МВС.

Служба дільничних інспекторів міліції повинна стати центральною ланкою профілактики правопорушень. Їй доцільно надати право приймати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності щодо окремих адміністративних правопорушень.

З метою створення більш сприятливих умов для роботи міліції громадської безпеки опрацьовуватиметься питання про виділення із органів внутрішніх справ підрозділів Державної служби охорони з їх наступною реорганізацією у разі прийняття Закону України "Про державну службу охорони" у самостійну структуру і залучення працівників міліції до здійснення заходів охорони за договорами на контрактній основі.

Реформування апарату попереднього слідства

Передбачається здійснити заходи для зменшення навантаження на слідчих до рівня обгрунтованих нормативів, зосередження їхніх зусиль на розкритті тяжких злочинів. У Головному слідчому управлінні Управління по розслідуванню особливо важливих кримінальних справ та слідча частина Управління з розслідування злочинів, вчинених організованими групами будуть об'єднані в єдиний структурний підрозділ. Вживатимуться заходи, спрямовані на посилення правового і соціального захисту слідчих, законодавче визначення їх статусу, зміцнення професійного ядра, створення Інституту з підготовки слідчих при Університеті внутрішніх справ. Подальший розвиток органів попереднього слідства в системі МВС здійснюватиметься відповідно до Концепції судово-правової реформи в Україні.

Реформування внутрішніх військ

Насамперед підвищуватиметься роль внутрішніх військ в охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю. Військові частини спеціального призначення використовуватимуться для ліквідації масових безпорядків, актів тероризму. З цією метою проводитиметеся реформування Головного управління внутрішніх військ, управлінь з'єднань і частин, буде сформовано нові спеціальні моторизовані частини міліції та військові частини спеціального призначення, створено навчальний заклад внутрішніх військ. До органів кримінально-виконавчої системи передаватимуться функції охорони установ виконання покарань.

ВИСНОВОК

Процес формування в Україні правової держави об'єктивно приводить до необхідності правової переоцінки соціальної ролі органів внутрішніх справ. Основні аспекти такого перегляду – деуніверсалізація, деетатизація органів внутрішніх справ, що приведе до створення гнучкої законодавчої основи функціонування органів внутрішніх справ, як суто правоохоронного, авторитетного, правозахисного органу, що користується довірою населення.

Правові основи організації і діяльності органів внутрішніх справ посттоталітарної держави, якою у даний час є Україна, потребують серйозного перегляду в напрямку врахування загальновизнаних правових норм і стандартів в області прав людини. Права людини, а не абстрактні "державні інтереси", повинні стати критерієм і пріоритетом у розв'язанні питань юридичного нормування органів внутрішніх справ.

Закон України "Про міліцію", прийнятий 20 грудня 1990 року, з наступними змінами і доповненнями варто визнати законодавчим актом перехідного періоду, покликаним зняти назрілі проблеми організації і діяльності міліції.

Необхідний новий Закон України "Про органи внутрішніх справ", який покладе початок створенню принципово нової правової бази функціонування міліції України.

Завданнями найближчого періоду законотворчої роботи в сфері організації і діяльності міліції є: розробка і прийняття Законів України "Про органи внутрішніх справ", "Про МВС України", "Про охорону громадського порядку", "Про зброю" та інші.

У законах про правоохоронні органи повинні бути більш чітко закріплені принципи правового регулювання в діяльності міліції та їхня реалізація: принцип "дозволено все, що прямо не заборонено законом", принцип взаємної відповідальності держави й особистості, тощо, причому повинні бути зазначені правовий статус кожного з підрозділів міліції, її посадових осіб, зазначені їхня компетенція, межі й обсяг державно-владних повноважень, чітко визначені права й обов'язки посадових осіб. У законі важливо вичерпно визначити межі можливостей міліції використовувати державно-владні повноваження у відношеннях з особистістю. Необхідно закріпити в законодавстві механізм, що перешкоджає їхньому порушенню.

Loading...

 
 

Цікаве