WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості правового регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ - Курсова робота

Особливості правового регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ - Курсова робота

особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби 20 років і більше;

- особи середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільнені зі служби за віком, через хворобу, у зв'язку зі скороченням штатів або обмеженим станом здоров'я і на день звільнення досягни 45 - річного віку та мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить служба в органах внутрішніх справ.

Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу років - 50%,

а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55% відповідного грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення; особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 років і більше, з яких 12 років і 6 місяців становить служба в органах внутрішніх справ: за загальний трудовий стаж 25 років -50 % і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 % відповідних сум грошового забезпечення.

Збільшений розмір пенсій встановлюється особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також особам які визнані інвалідами та учасниками війни.

Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього закону особам і начальницького складу органів внутрішніх справ, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей ".

Пенсії по інвалідності призначаються особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які стали інвалідами, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби чи не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних за період проходження служби. Групи і причини інвалідності, а також час її настання, встановлюються медико-соціальними експертними комісіями. Залежно від ступеня втрати працездатності інваліди поділяються на три групи згідно із загальним законодавством.

Стосовно причин інвалідності інваліди з числа осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ поділяються на дві категорії:

1) інваліди війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при виконанні інших службових обов'язків або захворювання, пов'язаного з участю в ліквідаціях наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи у бойових діях в мирний час;

2) інші інваліди -з числа осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням службових обов'язків, або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.

Пенсії по інвалідності особам рядового і начальницького складу призначаються в таких розмірах:

- інвалідам війни 1 групи - 100 процентів;

- 2 групи - 80 процентів;

- 3 групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення;

- іншим інвалідам 1 групи - 70 процентів;

- 2 групи - 60 процентів;

- 3 групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа осіб начальницького і рядового складу - якщо годувальник помер в період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

Право на пенсію в зв'язку з втратою годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або осіб, які безвісті, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які перебували на їх утриманні.

Вказаним законом встановлюються також правила обчислення, виплати та перерахунку пенсій.

Проблеми реформування інституту проходження служби в ОВС та організаційно-правові проблеми оцінки кадрів ОВС

Сучасна кримінальна ситуація в Україні - якісно новий феномен як за способами злочинних проявів, так і за ступенем їх руйнівного впливу на життєдіяльність суспільства, права і свободи громадян. Період реформ супроводжується проникненням криміналітету майже у всі сфери суспільного життя. Українська держава вбачає своїм пріоритетним завданням захист громадян від насильства і безладу, будь-яких протиправних посягань, тому що сьогодні значна частина наших громадян обґрунтовано та гостро відчуває свою беззахисність перед натиском злочинності, в той же час чимало злочинців залишаються безкарними.

Політичне, економічне та соціальне оновлення суспільства в процесі побудови демократичної правової держави зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів державної виконавчої влади у відповідність з новими умовами їх діяльності та розвитку. Органи внутрішніх справ, як складова частина органів державної виконавчої влади, повинні забезпечити реалізацію наданих їм повноважень, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини.

Зростання злочинності до рівня реальної загрози національній безпеці України висуває перед органами внутрішніх справ нові завдання, зумовлює необхідність перегляду стратегічних напрямів їхньої діяльності, пошуку нових підходів до організації та здійснення охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, які б відповідали сучасній обстановці та тенденціям її розвитку.

Органи внутрішніх справ, як і все суспільство, переживають кризу, що негативно позначається на їхній діяльності. Кризові явища посилюються надмірною перевантаженістю, що певною мірою пов'язано з виконанням органами внутрішніх справ багатьох функцій, які безпосередньо не стосуються охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю. У зв'язку з цим чисельність працівників МВС досить значна, на їх утримання витрачається багато коштів, тоді як реальною роботою, пов'язаною із захистом життя, здоров'я, прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань, займається менша їх частина.

Структура органів внутрішніх справ і організація управління нею надто громіздка: численні підрозділи і ланки управління дублюють одна одну, через що мають місце неузгодженість та паралелізм у виконанні функцій, звідси - низький вплив управлінських структур на ефективність діяльності системи.1

Зростання злочинності, зміни її форм, що відбуваються останнім часом, ставлять перед ОВС нові завдання та зумовлюють необхідність перегляду стратегічних напрямків їх діяльності, пошуку таких підходів до організації та здійснення охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю, які б відповідали сучасній обстановці та ЇЇ тенденціям.

Необхідність реформування ОВС викликана ще й тим, що вони, як і все суспільство, переживають глибоку кризу, обумовлену багатьма факторами, які негативно впливають на їх діяльність. Кризові явища посилюються надмірною перевантаженістю ОВС. Відіграючи протягом багатьох років роль важливого інструмента командно-адміністративної системи, вони до цього часу виконують значну частину функцій, які безпосередньо не пов'язані з охороною громадського порядку та боротьбою зі злочинністю. Тому хоча чисельність працівників досить велика, і на її утримання витрачається багато коштів, реально роботою по захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань займається їх менша частина. Досить сказати, що майже кожний четвертий співробітник системи МВС - це працівник Державної служби охорони, яка здійснює функції охорони установ.

Отже, необхідність реформування системи ОВС України викликана низкою чинників.

По-перше, політичне, економічне та соціальне становлення суспільства в процесі побудови демократичної правової держави зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів державної виконавчої влади України у відповідність до нових умов їхньої діяльності та розвитку. Основними правовими актами, що регламентували діяльність ОВС України в минулому були Указ Президії ВР СРСР від 8 червня 1977 року "Про основні обов'язки і права радянської міліції по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю" та Положення про радянську міліцію, затверджене Постановою КМ СРСР від 8 червня 1973 року №385 (але ці документи для громадян були практично недоступними). Звичайно, що діюча система МВС, яка створена багато років тому, була пристосована до суспільно-політичного ладу колишнього Союзу РСР. Зараз структурна побудова, завдання та функції, форми і методи роботи ОВС, хоч і набули певних еволюційних змін, все ще не повністю відповідають сучасним політичним, економічним та соціальним реаліям в Україні. Як наслідок, діяльність органів внутрішніх справ не завжди встигає за процесами розбудови нової держави.

Loading...

 
 

Цікаве