WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості початкового етапу розслідування злочинів - Курсова робота

Особливості початкового етапу розслідування злочинів - Курсова робота

Те ж можна сказати і про підрозділи, які здійснюють генотипову ідентифікацію. Проведені ними дослідження вкрай дорогі. У США, наприклад, одне таке дослідження обходиться в 400 доларів49. Однак у результаті таких досліджень відкриваються безмежні можливості доказування. Слідами біологічного походження можна ідентифікувати людину, що значно полегшить процес пошуку і підвищить розкривання злочинів. Будь-які матеріальні витрати тут виявляться виправданими.

Розширення діяльності злочинних структур, що охоплюють багато регіонів України, ближнє і дальнє зарубіжжя, показує, що тут виникає багато проблем організації розслідування, яке виходить на рівень міждержавних відносин . Будь-які спроби слідчих розширити сферу розслідування за межі своїх регіонів відразу наштовхуються на серйозні проблеми. 64% слідчих в якості основних труднощів в процесі виявлення міжрегіональних зв'язків злочинних структур відзначили несвоєчасність виконання окремих доручень у різних регіонах України, 54% - низьку якість їхнього виконання50.

Тривалість виконання окремих доручень, що направляються в зарубіжні держави як фактор, що заважає роботі, відзначили 44% слідчих. Однак багато в чому це обумовлено тим, що значна частина слідчих (43%) узагалі не інформовані про порядок взаємодії з правоохоронними органами інших держав51.

Виникають складності при виїзді в закордонні відрядження. У прикордонних областях України, і на це вказало від 63 до 83% опитаних слідчих. При цьому в бесідах багато слідчих указали, що при добре відпрацьованій системи взаємодії з правоохоронними органами інших держав, при наявності відповідних договорів необхідність виїзду в такі відрядження в більшості випадків взагалі відпала б. У вирішенні цих проблем - величезний резерв економії державних коштів і підвищення ефективності боротьби з організованою злочинністю.

Дослідження показали, що саме по собі створення спеціалізованих служб по боротьбі з організованою злочинністю, утворення спеціалізованих слідчих підрозділів, ще не вирішує автоматично проблеми, однією з найгостріших серед яких є проблема взаємодії. Зокрема, у числі служб, взаємодія з якими викликає найбільші труднощі, багато хто з опитаних слідчих вказали підрозділи карного розшуку (47%) і апарат УБОЗ (близько 36%). Конкретно це виражається:

- у несвоєчасному і неякісному виконанні доручень - 58% опитаних;

- у тім, що слідчі не залучаються до розробки і планування операцій по реалізації оперативних матеріалів 46%;

- у тім, що слідчі недостатньо інформуються про результати оперативно-розшукової діяльності - 37%;

- у тім, що слідчо-оперативні групи не створюються чи їх склад нестабільний - 33% опитаних52.

2.2. Характеристика сучасного стану організації розслідування

діяльності організованих злочинних груп

Якими б якісними не були оперативні розробки учасників злочинних структур, які б сили не виділялися на це, кінцевий результат завжди пов'язаний з підсумками розслідування і судового розгляду по кримінальній справі. А ця задача стає день від дня складнішою в міру зрощення організованої злочинності з комерційними і державними структурами, у міру розвитку й удосконалення злочинних організацій. Треба прямо сказати, що в даний час керівники злочинних структур, що ухиляються від особистої участі у вчиненні злочинів, як правило залишаються безкарними. При опитуванні 64% слідчих указали, що, як правило до кримінальної відповідальності залучаються виконавці злочинів, а організатори ідуть від відповідальності. По кримінальних справах, які знаходиться у виробництві слідчих підрозділів по організованій злочинності, приблизно тільки в 20% випадків виявлені організатори злочинної групи, у 4% -навідники, у 6% - особи, що надавали технічні засоби і транспорт53.

Як правило виявити і довести існуючі корумповані зв'язки злочинних структур не вдається - на цю обставину вказали 46% слідчих. Іноді вдається притягнути до карній відповідальності організаторів, і то лише в зв'язку з їх особистою участю у вчиненні злочинів - 41%, в одиничних випадках - 36%. 24% слідчих узагалі відзначили, що їм ніколи не доводилося притягати до карної відповідальності організаторів злочинної діяльності (це особливо важливо при тому, що опитувалися винятково слідчі спеціалізованих підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, які мають значний стаж роботи). В анкетах часом відзначалося, що дані про наявність організаторів, корумпованих зв'язків злочинних формувань при розслідуванні були отримані, але довести це у встановленому в карно-процесуальному законі порядку не вдалося.

У процесі дослідження вивчалося питання про те, які категорії злочинів є найбільш складними для розслідування. В даний час, на думку опитаних слідчих, це злочини в сфері банківської діяльності (відзначили 59% опитаних), хабарництво і корупція (34%), групові злочини, що вимагають виявлення організаторів та інших співучасників, злочини, пов'язані з діяльністю комерційних структур (29%), кваліфіковане вимагання (26%). Тут почате дослідження вивело ще на одну актуальну проблему, що вимагає особливої уваги наукових і практичних працівників - активна протидія злочинних структур процесу розслідування. Ще кілька років назад такої проблеми практично не було, а в даний час тільки 17% опитаних слідчих вказали, що вони не зіштовхувалися з якими-небудь формами протидії. У числі найбільш розповсюджених способів протидії розслідуванню опитані вказали:

- підкуп, залякування, насильство у відношенні потерпілих, свідків, членів їхніх родин - 62%;

- незаконні дії захисників обвинувачуваних, підозрюваних - 53%;

- спроби впливати на хід розслідування через засоби масової інформації - 27%;

- спроби впливати на суддів з метою прийняття ними тих чи інших рішень, вигідних обвинувачуваним - 24%.

Дані опитування слідчих підтверджуються результатами вивчення кримінальних справ. Так, у процесі розслідування відмовилися від раніше даних показань убік, сприятливу для обвинувачуваних: свідки - по 19% кримінальних справ, потерпілі - по 9%54.

Цікаво, що способи протидії істотно відрізняються в різних регіонах. Так, якщо в провінційних містах спроби впливати на хід розслідування через засоби масової інформації відзначили не більше 10% слідчих, то для Києва і Київської області цей показник склав 79%.

У методичному плані необхідно озброїти слідчих і оперативних працівників засобами і методами протидії спробам злочинних структур процесу доведення по кримінальних справах. Дослідження показали, що активний вплив на учасників злочинних структур дає свої результати. З одного боку, наприклад, участь захисників на попередньому слідстві дає можливість обвинувачуваним координувати свою діяльність. По 85% вивчених кримінальних справ обвинувачувані відмовлялися від раніше даних показань, по 35% - організатор мав можливість активно впливати на показання інших співучасників. З іншого боку, слідчим і оперативним працівникам по 27% вивчених кримінальних справ вдалося "розколоти" групу, викликати протиріччя між співучасниками. У 75% випадків організатори викривалися саме їхніми показаннями, у 36% - обвинувачувані повідомили про інших співучасників, по 26% - про інші епізоди злочинної діяльності. Тому не так уже безсилі наші слідчі й оперативні працівники в боротьбі з організованою злочинністю55.

Було вивчене, зокрема, питання про джерела одержання професійних знань. Отримані відповіді слідчих вражають. Так, основним джерелом знань про методи розслідування діяльності злочинних структур, 67% слідчих назвали свій особистий досвід. Поради колег по роботі в якості такого джерела назвали 57%. Тільки 52% слідчих як джерело професійно необхідних знань назвали навчання в юридичному вузі. Тільки 36% слідчих поповнюють свої знання шляхом самостійного вивчення наукової літератури /а це, до речі, може свідчити одночасно і про її якість/. Мало спілкуються слідчі з оперативними працівниками, з експертами, співробітниками інших служб. Тільки 33% слідчих указали на це як на джерело одержання професійних знань про методи розслідування діяльності злочинних структур.

Методичну допомогу керівників слідчих апаратів відзначили 25% опитаних, що явно недостатньо й у якомусь ступені свідчить про рівень підготовки самих керівників.

Loading...

 
 

Цікаве