WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості початкового етапу розслідування злочинів - Курсова робота

Особливості початкового етапу розслідування злочинів - Курсова робота

Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений Кримінальним кодексом України.

Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 Кримінального кодексу України.

Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину.

Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.

Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Кримінальна відповідальність співучасників.

Виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, яка передбачає вчинений ним злочин.

Організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.

Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться в вину лише цьому співучасникові. Інші обставини, що обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини Кримінального кодексу України як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця, ставляться в вину лише співучаснику, який усвідомлював ці обставини. У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині.

Співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом.

Організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювалися його умислом. Інші учасники організованої групи чи злочинної організації підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них.

У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 17 Кримінального кодексу України. У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець. Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення злочину або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється. Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення злочину або неусунення перешкод вчиненню злочину.

У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину або за замах на злочин, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено.

Розділ 2. Аналіз застосування методик розслідування злочинів, вчинених організованою злочинною групою

2.1. Загальні положення

Аналіз практики реагування органів внутрішніх справ на заяви, повідомлення про злочини дозволяє зробити висновок про те, що підвищується активність роботи апаратів УБОЗ по виявленню злочинів. Так, незважаючи на те, що як і раніше серед приводів до порушення кримінальних справ по фактах проявів діяльності злочинних структур основне місце займають заяви громадян, проте більше 20 % виявлені безпосередньо працівниками органів внутрішніх справ46. Хоча преса повна повідомленнями про діяльність злочинних формувань, у жодному випадку такі повідомлення не стали приводом до порушення кримінальної справи.

Помітно підвищилася якість перевірки заяв і повідомлень про злочини працівниками органів внутрішніх справ, у тому числі працівниками ВБОЗ: по 72% кримінальних справ у результаті попередньої перевірки отримані додаткові дані про злочини й особи, які їх вчинили. Основна вага роботи з розгляду заяв і повідомлень про злочини як і раніше лежить на слідчих. Ними порушуються 86% кримінальних справ про діяльність злочинних структур. Разом з тим у підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю підвищується увага до карно-процесуальної діяльності на стадії порушення кримінальних справ. Дослідження показують, що в загальному обсязі діяльності оперативних апаратів зростає частка карно-процесуальної, потребуючої досить високого ступеня підготовки в галузі карного процесу і криміналістики. По 27% вивчених кримінальних справ невідкладні слідчі дії проводилися працівниками ВБОЗ і по такій же кількості - працівниками УБОЗ. Більшість невідкладних слідчих дій було проведено протягом 3 діб. Тільки по 16% - у термін понад 10 діб47.

Створення підрозділів ВБОЗ, це тепер очевидно, зробило процес розслідування більш інтенсивним. Слідчими й оперативними працівниками широко використовується весь арсенал слідчих дій. По 66% кримінальних справ уже на первинному етапі проведене по 3 і більше обшуків, по 73% кримінальних справ працівниками УБОЗ-ВБОЗ з доручення слідчого виконано по 3 і більш слідчих дій. По 70% кримінальних справ працівники УБОЗ брали безпосередню участь у проведенні слідчих дій спільно зі слідчим. Треба, щоправда, відзначити, що ці показники істотно розрізняються в різних регіонах. Безсумнівний інтерес представляє практика обрання по справах про злочини організованих злочинних формувань запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Такий запобіжний захід слідчі застосовували практично по усім вивченим кримінальним справам (виключення складає лише одна кримінальна справа).

І це зрозуміло в силу суспільної небезпеки діяльності злочинних структур. Інакше виглядає судова практика з питання застосування запобіжних заходів. Останнім часом у пресі з'явилися інтерв'ю з керівниками судових органів, у яких стверджується, що кількість обвинувачуваних, якеі звільняються з-під варти за рішенням суддів досить невелика. Можливо це і так, якщо вести мову про злочинність у цілому. Однак вивчення кримінальних справ у відношенні учасників організованих злочинних структур показує, що по 19,3% з них суддями прийняті саме такі рішення (прокурорами - тільки по 2,3% кримінальних справ)48.

В останні роки в криміналістиці розроблені нові методи доведення , дослідження зібраних доказів. Однак широке їх застосування в даний час пов'язане з необхідністю розширення фінансування діяльності експертно-криміналістичних підрозділів, їхнього професійного зміцнення. Наприклад, істотний внесок у боротьбу з організованою злочинністю можуть внести фоноскопічні дослідження. Вони дозволяють, зокрема, перетворити в докази багато даних, отриманих шляхом проведення оперативно-розшукових заходів. Так, вивчення кримінальних справ показало, що одним з найважливіших доказів, що сприяли викриттю організаторів злочинних формувань, є результати прослуховування телефонних переговорів. Це вже непоганий показник, однак при посиленні техніко-криміналістичного забезпечення фоноскопічних досліджень він міг би бути набагато більшим. В даний час чисельність відповідних лабораторій навіть у великих економічних регіонах України вкрай мала. Фоноскопічні дослідження проводяться місяцями, що утруднює розслідування діяльності насамперед організованих злочинних співтовариств.

Loading...

 
 

Цікаве