WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості початкового етапу розслідування злочинів - Курсова робота

Особливості початкового етапу розслідування злочинів - Курсова робота

Обвинувачуваний, підозрюваний відмовляється назвати себе або повідомляє про себе помилкові відомості, а документи, що засвідчують особу, відсутні. У цьому випадку слідчий роз'ясняє допитуваному, що:

а) органи розслідування мають у своєму розпорядженні можливості для встановлення його особи, особливо в тих випадках, коли особа раніше залучалася до кримінальної відповідальності;

б) невстановлення особи не позначиться на рішенні про притягання його до кримінальної відповідальності;

в) неможливо буде проінформувати родичів допитуваного про його затримку чи арешті;

г) співучасники злочину можуть скористатися такою позицією допитуваного для зменшення своєї ролі в злочинній структурі за його рахунок.

Роз'яснення цих моментів може додатково здійснювати і захисник, що є присутнім при допиті.

Допитуваний поводиться агресивно, у контакт не вступає, провокує слідчого. У цій ситуації слідчий:

а) зберігає спокій, роз'ясняючи допитуваному, що хід допиту фіксується, у тому числі в протоколі, що може вплинути на ступінь його відповідальності;

б) пропонує захиснику роз'яснити обвинувачуваному чи підозрюваному суть даної слідчої дії;

в) звертає увагу допитуваного на найсуворіше дотримання всіх його прав у процесі допиту, на можливість використання ним результатів допиту в процесі свого захисту;

г) намагається з'ясувати причини такого поводження допитуваного і позначає свою реакцію на них.

При відсутності документів, що засвідчують особу допитуваного, слідчий з'ясовує:

а) можливе місцезнаходження документів, що засвідчують особу;

б) наявність осіб, що можуть засвідчити особистість;

в) дані, передбачені анкетною частиною протоколу допиту, пропонуючи в стадії вільної розповіді додатково розповісти про всі місця проживання, роботу і навчання допитуваного, про родичів, про службу в армії, перебування на лікуванні, виїзди за кордон і про інші обставини, що можуть бути використані для встановлення особи.

Особливе значення це має при відсутності документів, що засвідчують особу, у свідка чи потерпілого. У цьому випадку паралельно з допитом необхідно дати доручення оперативним працівникам про перевірку даних, що повідомляються. При допиті по анкетній частині протоколу слідчий вирішує важливі задачі, пов'язані з встановленням освітнього і культурного рівня допитуваного. Це необхідно, зокрема, для усунення значеннєвого бар'єра, оцінки рівня розуміння допитуваним використовуваних термінів і понять. Після завершення допиту по анкетній частині протоколу допитуваному пропонується у формі вільної розповіді повідомити про події, що відбулися.

У деяких випадках недоцільно конкретизувати на цьому етапі допиту обвинувачуваних, підозрюваних інформацію, про який саме епізод злочинної діяльності йде мова. Це дозволяє, по-перше, одержати дані про невідомі епізоди злочинної діяльності, а, по-друге, непрямим шляхом одержати необхідні дані. При розслідуванні кримінальної справи про розбійний напад з використанням автотранспорту слідчий провів перший допит підозрюваного в приміщенні Державтоінспекції, пропонуючи допитуваному розповісти, що йому відомо про факт здійснення нападу на водія автотранспорту в одному з населених пунктів області. Заперечуючи участь у здійсненні даного злочину, допитуваний докладно розповів про своє місцеперебування в зазначений час. Тим самим слідчий одержав важливі для розслідування дані про те, що в момент вчинення інкримінованого злочину підозрюваний знаходився в даному населеному пункті і міг його зробити.

У стадії вільної розповіді застосовуються такі прийоми, як формування розумової задачі допитуваного, нагадування, зіставлення, уточнення, деталізація, порівняння. Зовсім неприпустимо задавати навідні запитання, вимагати підтвердження інформації, яка повідомляється допитуваним чи іншими особами.

Існує кілька видів вільної розповіді.

Хронологічний, коли допитуваний дає показання в тій послідовності, у якій відбувалися події.

По епізодах, коли допитуваний, не дотримуючи хронології, розповідає в першу чергу про цікавлячий слідство епізод злочинної діяльності.

По окремих періодах (підготовка злочину, вчинення і приховання).

По окремих місцях події, пов'язаних з одним злочином.

По особах (їх дії, взаємини з ними і т.д.).

По різних аспектах свого життя і діяльності (біографічні зведення, стан здоров'я, заняття, доходи, родичі і знайомі, участь у злочинній діяльності і т.д.).

Наступна стадія допиту - питально-відповідна. До питань, що задається слідчим, пред'являються наступні вимоги:

1.Питання повинне бути конкретним, що стосується якої-небудь однієї обставини, лаконічним і не допускати двозначного тлумачення.

2.Питання повинне виключати можливі відповіді.

3.Формулювання питання повинне цілком виключати можливість витягу з його змісту інформації, необхідної для відповіді.

4.Питання повинні задаватися у визначеній послідовності і у взаємозв'язку (випливати один з іншого) і мати ясну логічну структуру.

5.Питання задається в прямій формі.

6.Питання повинні враховувати розумовий і культурний розвиток допитуваного, а також знання ним тих чи інших сфер діяльності.

Необхідно відзначити, що часом чіткої границі між стадіями вільної розповіді і відповідною-відповідній-питально-відповідної може і не бути.

При допиті організаторів злочинних структур особливу увагу необхідно звертати на наступні питання:

  • характер взаємин з іншими учасниками злочинної структури;

  • інформованість про злочинну діяльність структури й інших аспектів її діяльності;

  • джерела доходів і їхній розподіл;

  • коло знайомств і корумпованих зв'язків;

  • відношення до події злочину;

  • залежність інших учасників структури від допитуваного;

  • форма віддачі доручень, гарантії їхнього виконання;

  • насильство і примусові міри, що застосовувалися в злочинній структурі;

  • роль у діяльності комерційної структури, можливість розпоряджатися фінансовими ресурсами;

  • власність, що знаходиться у володінні, джерела власності найближчих родичів;

  • своєчасність і обсяг податкових виплат.

При допиті інших учасників структур основна увага повинна бути звернена на визначення їхньої ролі в злочинній структурі, а також на характер дій організаторів злочинної групи по плануванню й організації злочинної діяльності, захисту інтересів злочинної структури. Значна частина цих обставин може бути встановлена непрямим шляхом, без постановки прямих запитань, шляхом максимальної деталізації показань, розширення предмета допиту, з'ясування всіх аспектів діяльності злочинної структури, що відносяться не тільки до самого факту вчинення злочинів, але і до кримінальної ситуації, у якій ця діяльність здійснюється.

На питально-відповідній стадії допиту слідчому доводиться мати справу з наступними типовими ситуаціями.

Допитуваний здійснює протидію встановленню істини по кримінальній справі, даючи помилкові показання. Як різновиди даної ситуації розглядаються:

а) неправда, що цілком складається з вимислу;

б) заперечування (твердження типу: "я нічого не знаю");

в) часткова неправда.

У даній ситуації криміналістичною тактикою рекомендується використання наступних тактичних прийомів.

Раптова постановка питань. Тут велике значення має спостереження слідчого за відеомоторними реакціями допитуваного до і після постановки питання. Раптовість досягається шляхом:

  • негайного допиту після затримки на гарячому чи виявлення і вилучення викривних допитуваного предметів і слідів;

  • імітації неінформованости слідчого на попередній стадії вільної розповіді з наступною раптовою постановкою питання, що показує, що він багато знає про подію злочину і її учасників;

  • постановки прямих запитань відразу ж при виявленні доказів поводження, нервозності допитуваного, його "обмовок", виявленні протиріч у показаннях.

Несподіване пред'явлення допитуваному речовинних доказів, поява яких може бути обумовлено доказами поводження.

Попередня перевірка слідчим можливих варіантів помилкових показань обвинувачуваного і їхнє раптове спростування відразу ж після одержання.

Максимальна деталізація показань і їхній аналіз під час допиту з метою виявлення і демонстрації протиріч.

Залишення допитуваного в неведенні про обсяг доказової і орієнтуючої інформації, якою володіє слідчий.

Пред'явлення доказів по наростаючій силі їхнього впливу на допитуваного.

Пред'явлення спочатку ключового доказу, що супроводжується поясненням, що даний доказ не єдиний.

Допущення легенди - допитуваному дається можливість викласти свою позицію й аргументацію, що містить свідомо помилкові зведення. У цьому випадку необхідно знайомити допитуваного з протоколом допиту після завершення визначеного етапу вільної розповіді чи після відповіді на кожне питання і пропонувати йому підписати відповідну частину протоколу. Після завершення використання даного прийому використовуються прийоми активного викриття допитуваного.

Loading...

 
 

Цікаве