WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості початкового етапу розслідування злочинів - Курсова робота

Особливості початкового етапу розслідування злочинів - Курсова робота

Впадає в око низька ефективність таких форм навчання як заняття в системі службової підготовки - 15% опитаних, а також навчання на курсах підвищення кваліфікації 14%56.

Як повний провал методичного забезпечення діяльності слідчого апарату по розслідуванню злочинів, вчинених учасниками злочинних структур, варто розцінити той факт, що тільки 1,6% слідчих відзначили як джерело інформації, необхідної для їхньої професійної діяльності, допомогу слідчих-методистів. Навіть публікації в засобах масової інформації як джерело знань відзначили 2,4% слідчих57.

2.3. Проблеми виявлення функціональних ролей учасників

злочинних груп

Феномен організованої злочинності, що раніше був в основному предметом дослідження кримінологів, у даний час привертає все більшу увагу фахівців криміналістики і карного процесу. Проведені дослідження дозволили одержати ряд цікавих даних про криміналістичну характеристику злочинних структур. Вивчення матеріалів кримінальних справ показало, що в числі обвинувачуваних членів злочинних груп 63% уже були раніше засуджені за різні злочини58. Такий високий рівень рецидиву не можна, як це звичайно робилося раніше, ставити за провину органам внутрішніх справ. Можна сказати, навпроти, що саме успішна діяльність апаратів УБОЗ дозволила якоюсь мірою вийти на ядро злочинного світу. Тому високий рівень рецидиву повинен свідчити в даний час про позитивні сторони діяльності по розкриттю злочинів, вчинених організованими злочинними формуваннями.

Злочинність професіоналізується: 56% обвинувачуваних по кримінальних справах про злочини, вчинені учасниками злочинних структур, жили винятково за рахунок коштів, добутих злочинним шляхом. По роду занять значну частину учасників злочинних структур складають працівники комерційних організацій - 33%, працівники приватних охоронних структур - 10%, колишні спортсмени - 19%, працівники правоохоронних органів (у тому числі колишні) - 11%. Спостерігається активне залучення в діяльність злочинних структур неповнолітніх - серед обвинувачуваних вони склали 10%59.

Аналіз географії діяльності злочинних структур за матеріалами кримінальних справ дав трохи несподівані результати: 81% усіх злочинів були зроблені в межах одного регіону, лише 4,5% - за кордоном, тільки по 6,8% вивчених кримінальних справ є епізоди злочинів, вчинених в інших регіонах60.

Очевидно, що вивчення структури злочинної організації, доведення провини окремих учасників співтовариства в даний час є надзвичайно актуальною і складною проблемою як для органів розслідування, так і для науковців. Відзначається, що в даний час для злочинних структур в усі більшому ступені характерна наявність "бюрократичної надбудови", у якій виділяється група лідерів, які здійснюють стратегічне управління, формують ідеологію групи, консолідують зусилля різних членів групи, визначають інвестиційну політику.

Для криміналістів найбільш складною проблемою є визначення шляхів доведення провини цієї категорії членів злочинної структури. Першим етапом у вирішенні зазначеної наукової задачі повинна бути конкретизація цілей розслідування. Це неможливо без функціонального аналізу злочинних структур, без виявлення на його основі рольових функцій їх учасників. Можна припустити, що головним тут буде дослідження функцій злочинного управління. Саме в наявності таких функцій і їх реалізації в злочинній діяльності й полягає ключова особливість феномену організованої злочинності.

У теорії управління проблема функцій розроблена досить добре. Стосовно до проблеми організованої злочинності нас буде цікавити наступні дві групи функцій: функції процесу управління і функції забезпечення. Саме такий підхід дозволяє правильно сформулювати тактичні задачі розслідування стосовно до вивчення діяльності злочинних структур. Постановка таких задач - хоча і перший, але надзвичайно важливий етап діяльності як слідчих, так і оперативних працівників.

У числі функцій процесу кримінального управління можна виділити наступні функції:

1/ функція інформаційного забезпечення злочинної діяльності: вивчення кон'юнктури, вибір об'єктів і предметів злочинного зазіхання, збирання інформації про них, вивчення системи охорони і забезпечення безпеки, пошук осіб, які могли б сприяти виконанню злочину, пошук технічних засобів здійснення злочинів, зброї і транспорту і т.д.;

2/ функція ухвалення кримінального рішення на вчинення злочину: визначення об'єкту і предмету злочинного зазіхання, місця і часу вчинення злочину, способів його вчинення, місця збуту викраденого, способу приховування злочину, способів забезпечення безпеки злочинної діяльності, визначення виконавців, ролі кожного з них і т.д.;

3/ функція організації виконання кримінального рішення: доведення злочинного задуму до виконавців, їхній інструктаж, створення мотивації на вчинення злочину /залякування, апелювання до групових злочинних установок і кримінальних традицій, визначення частки кожного в розподілі коштів, добутих злочинним шляхом, координація злочинною групою діяльності, особливо при її здійсненні в різних регіонах, установлення контактів з іншими злочинними структурами і т.д./;

4/ функція контролю і регулювання також може бути виділена в діяльності злочинних структур, вона може здійснюватися як безпосередньо організаторами злочинного співтовариства, так і іншими членами ядра злочинного угруповання. У будь-якому випадку і на ці аспекти діяльності злочинних структур повинна бути звернена увага слідчих і оперативних працівників61.

Встановлення фактів, що відносяться до реалізації різних функцій злочинного управління, у комплексі дозволяє установити головний факт - наявність злочинного управління і коло його суб'єктів.

У діяльності злочинних структур повинна виявлятися і доводитися наявність ще однієї групи функцій злочинного управління. І тут прослідковується закономірність універсальності функцій для будь-яких видів організованої соціальної діяльності, у тому числі кримінальної:

1/ функція кадрового забезпечення / залучення осіб у діяльність злочинної структури, заходи для забезпечення підготовки членів злочинних структур у частині володіння зброєю, прийомами боротьби і т.д. Стосовно розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними структурами не можна обмежуватися встановленням самого факту причетності до вчинення конкретних злочинів, необхідно виявляти і доводити, хто і як утягував конкретну особу, у тому числі неповнолітніх, у діяльність співтовариства;

2/ функція матеріально-технічного забезпечення виражається в створенні фондів коштів злочинного співтовариства /"общака"/, у їхній схоронності, у визначенні порядку їхнього використання, у придбанні транспортних засобів, приміщень, зброї й інших знарядь вчинення злочину;

3/ не можна ігнорувати і функцію формування мотивацій в учасників злочинних структур. Тут мова повинна йти про виявлення проявів "злочинного виховання", впливу на психологію членів угруповання. Безумовно, при відсутності спеціальної кримінально-правової норми, що установлює відповідальність організаторів злочинних структур, більшості слідчих важко прищепити думку про необхідність поглибленого дослідження цих питань, однак і при чинному законодавстві ці фактори, узагалі ж далекі від події злочину, важливі з погляду встановлення провини керівників злочинних структур62.

Виявлення рольових функцій учасників злочинних структур у повному обсязі в процесі розслідування представляється завданням важким. Однак встановлення участі конкретної особи в діяльності організованої злочинної структури хоча б у рамках реалізації в якійсь частині однієї з функцій уже дозволяє судити і про наявність злочинної організації, і про провину її учасників. Вирішення цієї задачі полегшується тим, що далеко не завжди обвинувачувані і їх захисники, а також свідки чітко уявляють собі значення тієї чи іншої інформації, яка може бути використана слідчим для доведення наявності злочинної організації й індивідуалізації провини кожного з її учасників.

Розділ 3. Тактика допиту при розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними групами

3.1. Особливості тактики допиту при розслідуванні злочинів,

вчинених організованими злочинними групами

Стосовно до розслідування діяльності злочинних структур тактика проведення допиту має цілий ряд особливостей. Вони визначаються:

  • слідчою ситуацією, яка складається при розслідуванні злочинних проявів організованої злочинності;

  • кримінальною ситуацією, пов'язаною з особливостями особи учасників злочинної структури, соціально-психологічними факторами їхніх взаємин у злочинній структурі;

  • специфікою тактичних цілей, що виникають перед слідчим, коли він зіштовхується зі значною по чисельності учасників, особливо небезпечною, розгалуженою, яка має корумповані зв'язки, злочинною організацією, лише частина учасників якої безпосередньо здійснювала злочини, виступаючи як виконавці чужого задуму.

Loading...

 
 

Цікаве