WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості оподаткування прибутку юридичних осіб від операцій з цінними паперами - Курсова робота

Особливості оподаткування прибутку юридичних осіб від операцій з цінними паперами - Курсова робота

Правова природа цінного паперу дозволяє виділити дві визначальні його характеристики. По-перше, цінний папір – це документ, який посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила, і власником, тобто фіксує зобов'язальні відносини (ст. 194 ЦК України). По-друге, цінний папір Цивільним кодексом України віднесено до категорії речей, які є самостійними об'єктами цивільного обороту.

З точки зору двоїстої природи цінного паперу, який, з одного боку, є об'єктом матеріального світу (річчю), а з іншого, – фіксує майнові права його володільця, у Цивільному кодексі України передбачена можливість передачі прав із цінного паперу в порядку цесії.

Права із цінного паперу на пред'явника передаються шляхом вручення цінного паперу, права із іменного цінного паперу – у порядку цесії, права за ордерним цінним папером – шляхом вчинення індосаменту (пункти 3 – 5 ст. 197 ЦК України).

Водночас, у Господарському кодексі України питання передачі цінних паперів вирішено інакше. Відповідно до ГК України правовий режим обігу цінних паперів на пред'явника не відрізняється від режиму, встановленого у ЦК України. Такі цінні папери обертаються вільно. Іменні ж цінні папери згідно з п. 3 ст. 163 ГК України передаються шляхом повного індосаменту, тобто шляхом вчинення передавального напису, який засвідчує перехід прав за цінним папером.

Таким чином, між ст. 197 ЦК України і ст. 163 ГК України існує протиріччя, усунути яке вбачається можливим тільки шляхом прийняття відповідних змін до одного з кодексів.

На сьогодні в Україні існує близько 35 тис. акціонерних товариств. Але, незважаючи на таку досить велику кількість емітентів, стабільний попит у інвесторів мають акції небагатьох компаній.

Акції ж більшості українських емітентів не цікавлять приватних портфельних інвесторів, оскільки дивіденди за ними або не виплачуються взагалі, або виплачуються нерегулярно і становлять незначні суми. Однією з основних причин, що обумовлюють небажання підприємств виплачувати дивіденди, є недосконале законодавство з питань оподаткування прибутку підприємств.

Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами регулюється п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон).

Підпунктом 7.6.1 ст. 7 Закону встановлено, що до валових доходів включається лише позитивне значення фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами. Зазначений прибуток (фінансові результати) визначається як перевищення доходів, отриманих (нарахованих) платником податку в зв'язку із продажем (відчуженням) цінних паперів і деривативів, над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку в зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, збільшених на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів. При цьому такий прибуток визначається за кожною операцією з купівлі-продажу цінних паперів та деривативів окремо.

Для осіб, які не мають статусу торговців цінними паперами, торгівлею цінними паперами і деривативами вважаються будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів, тобто визначення прибутку (збитку) з торгівлі цінними паперами та деривативами для таких осіб можливе лише у разі, якщо відбулися купівля (витрати) і продаж (дохід) цінних паперів (деривативів). У разі якщо особа, яка не має статусу торговця цінними паперами, придбала цінні папери (деривативи) і не реалізувала їх, то витрати такої особи, понесені (нараховані) в зв'язку із їх придбанням, не враховуються при визначенні її фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами.

Відповідно до пп. 7.6.1 ст. 7 Закону, у разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку в зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів від таких операцій протягом строків, визначених статтею 6 цього Закону.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами звітного (податкового) кварталу має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступних двадцяти звітних (податкових) кварталів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Таким чином, платникові податку дозволяється зменшувати позитивне значення фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами наступного звітного (податкового) кварталу на суму балансових збитків від таких операцій, одержаних у попередніх звітних періодах і не погашених прибутками від зазначених операцій.

Досить непрозорою є ситуація щодо оподаткування операцій з цінними паперами та корпоративними правами. Найбільшу проблему при застосуванні норм законодавства становить неоднозначне їх тлумачення. Так, при оподаткуванні операцій з цінними паперами та корпоративними правами, досить часто застосовують узагальнюючі висновки до обох випадків, що, на нашу думку, не завжди можливо, адже цінні папери та корпоративні права – це не одне й теж саме.

Ведення податкового обліку здійснюється у відповідності з нормами Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства", в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (Закон № 283/97-ВР) та Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (Закон № 168/97-ВР).

Згідно п. 1.28 ст. 1 Закону № 283/97-ВР, інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

У пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону № 283/97-ВР наводиться визначення терміну фінансова інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

У п. 1.4 ст. 1 Закону № 283/97-ВР дається визначення, що цінний папір – це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Статтею 3 Закону України від 18 червня 1991 року № 1201-ХІІ (Закон № 1201-ХІІ ) "Про цінні папери та фондову біржу" передбачені наступні види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання республіки, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, заставні та іпотечні цінні папери.

У п. 1.8 ст. 1 Закону № 283/97-ВР зазначено, що корпоративне право – це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства.

Корпоративні права можуть бути виражені у таких формах як цінний папір та частки у статутному капіталі .

Чинний Цивільний кодекс України виділяє чотири групи цінних паперів:

  • пайові цінні папери,

  • боргові цінні папери,

  • похідні цінні папери,

  • товаророзпорядчі цінні папери.

При цьому необхідно зауважити, що з наведених груп цінних паперів до корпоративних прав відносяться лише пайові цінні папери, а саме акції.

Згідно ст. 4 Закону № 1201-ХІІ, акція – це цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді (капіталі) акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Щодо корпоративного права у формі частки у господарському товаристві – це право власності на статутний фонд або його частку.

Цінні папери у податковому обліку, як правило, розглядаються в якості товару, а їх відчуження визнають продажем таких товарів. Але існують винятки. Так, відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону № 283/97-ВР, цінні папери, які використовують в операціях з первинного випуску (розміщення) та операцій з кінцевого погашення (ліквідації) цінного паперу не є товарами. Доходи від здійснення таких операцій, у відповідності до пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР, не включаються до валового доходу підприємства - емітента. А от доходи від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами, згідно пп. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР, включаються до складу валового доходу. Із зазначеного висновок, що податкове законодавство розмежовує операції з цінним папером на господарські операції з цінним папером інвестиційного характеру (операції з цінними папером здійснюються на первинному ринку) та господарські операції з цінними паперами торгівельного (спекулятивного) характеру (операції з цінними паперами здійснюються на вторинному ринку).

Особливі норми оподаткування господарських операцій з цінними паперами торгівельного (спекулятивного) характеру визначені в п. 7.6 та п. 7.9 (оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями) ст. 7 Закону № 283/97-ВР.

Література

  1. Закон України від 01.03.2006 №334/94-вр „Про оподаткування прибутку підприємств";

  2. "Податкова система України" за ред. В.М.Федосова Київ "Либідь 94"

  3. Іванченко В. Особливості торгівлі корпоративними цінними паперами в Україні //Інвестиційна газета, № 27/28, 2006р.

Loading...

 
 

Цікаве