WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх - Курсова робота

Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх - Курсова робота

По досягненні 18-річного віку особа втрачає правовий статус неповнолітнього.

Неповнолітній, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнений судом від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:

застереження;

обмеження дозвілля І встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом (ст. 105 КК України).

До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частіші другій 105 статті КК України. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом згідно із ст. 98 КК України можуть бути застосовані такі основні види покарань:

-- штраф — застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п'ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 99 КК України);

-- громадські роботи — можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день (ч І ст. 100 КК України);

-- виправні роботи — можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. І з заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюються відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків (ч.2,3 ст. 100 КК України);

-- арешт — полягає у триманні неповнолітнього, який на момент винесення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п'ятнадцяти до сорока п'яти діб (ст. 101 КК України):

-- позбавлення волі на певний строк може бути призначене згідно із ст. 102

КК України особам, які не досягли до вчинення злочину 18 років, на строк більше 10 років за особливо тяжкий злочин, за злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини - більше 15 років.

--неповнолітні, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.

Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

Покарання у вигляді позбавлення волі призначається неповнолітньому:

-- за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості — на строк не більше двох років;

-- за злочин середньої тяжкості - на строк не більше чотирьох років;

-- за тяжкий злочин - на строк не більше семи років;

-- за особливо тяжкий злочин — на строк не більше десяти років;

-- за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до п'ятнадцяти років (ч, 2 сі. 98 КК України).

До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ч. 2 ст. 98 КК України).

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване:

-- якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів свое виправлення;

-- до засуджених за злочин, вчинений у віці до 18 років, після фактичного відбуття:

не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин:

не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також якщо особа раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин ідо погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі:

не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також якщо особа раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення не відбутої частини покарання та до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисний злочин, зa який вона засуджена до позбавлення волі (сі. 107 КК України).

До неповнолітніх заміна не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується.

Дострокове зняття судимості допускається лише щодо особи, яка відбула покарання у вигляді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, за підставами, передбаченими в частині першій статті 91 КК України, після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначено в частин другій цієї статті.

Література

Адміністративне право/За ред. БитякЮ.П. -X., 2000.

Алексеев С.С. Государство и право: Начальний курс. - М.,1996

Бандурка О. М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник. -К., 2001.

Бармак М., Бармак О. Основи правознавства. Для студента та абітурієнта. -Тернопіль, 1999.

Басай В. Короткий словник кримінально-правових термінів. - Івано-Франківськ 1999.

Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінальне право України: загальна частина: Підручник. -К.,2000.

Варфоломеєва Т.В., Пастухов В.П., Пеньківський В.Ф. Піцан О. М. Право-знавство: Навч. посіб.- К.,2002.

Гель А., Цвїгун Д. Судова система України. - К., 1999.

Емельянов В.П. Гражданское право Украины: Практическое пособие. Изд. 4-е, стер. -Х.,2000.

Керецман В.Ю., Семерак О.С. Основи правознавства. - Ужгород, 2002.

Коваленко Є.Г., Маляренко В.Г. Кримінальний процес України: Підручник. 2-ге вид. -К„ 2004.

Колодій A.M., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина України: Навч. посіб. - К., 2004.

Коляда І., Лозовий Я. Основи правознавства. - К., 1996.

Котюк В.О. Основи держави і права. - К., 2001.

Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. - К.,1996.

Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник/За ред. M.I. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - К., - X., 2001.

Кримінальне право України: Підручнику 2-х кн. /За ред. ред. Матишевського П. - К.. 1999.

Матишевський П.С. Кримінальне право України. - К., 2001.

Михеєнко М.М., Молдован В.В., Шибіко В.П. Кримінально-процесуальне право. -К., 1997.

Нечитайленко А.А. Основы теории права. -X., 1998.

ТертишникВ. Кримінально-процесуальне право України: Навч. посіб. - К., 1999.

Тертышников В. И. Гражданский процесе: Курс лекций. -X., 2001,

ЦивІльне-процесуальне право: Підручник/ Відп. ред. В,В. Комаров. -К., 2005.

Юридична енциклопедія. - К,, 2002.

Юридичний словник-довідник. - К., 1996.

3 Ф. Сафунов. Психолого-психиатрическая экспертиза несовершеннолетнего обвиняемого//Российская юстиция. -М., 1997. -Вып. 7. -С. 29

Loading...

 
 

Цікаве