WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх - Курсова робота

Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх - Курсова робота

Міністерство освіти та науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра правознавства

Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

Виконав

Студент 2-го курсу МЕФ ААГ – 21

Крат І. .

Перевірила

Островська Г.Г.

Рівне-2007

В даний час, коли йдуть масштабні і швидкі процеси соціально-економічних і політичних змін в суспільстві, особливо важко доводиться молодятам з їх світоглядом, що ще не встояв, рухомою системою цінностей. Уявлення неповнолітнього про мораль і право через вікові причини знаходяться на вербальному рівні, не стали усвідомленими, тим більше автоматичними регуляторами його поведінки. Увага до підлітка, молоді в даний час повинне бути різко посилений, особливо в плані попередження правопорушень, конфліктів, які в деяких регіонах приймають гострі, а то і лякаючі форми. Так, за період з 1994-1996г. збільшилася судимість вчаться і студентів з 48, 6 до 61, 1 тисяч чоловік, на 25, 8 % в порівнянні з 1994 роком, а застосування позбавлення волі (а у відповідних випадках і смертній страті) в 1996 році склало відносно неповнолітніх - 27 %. Росте число агресивно набудованих неформальних молодіжних об'єднань, відбуваються інші негативні модифікації молодіжної свідомості з переважанням корисливої орієнтації.

Особливим захистом держави користуються особи, 18 років, що не досягли (неповнолітні). Держава, виходячи з того, що неповнолітні через свій вік не можуть повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, обмежує їх здатність своїми діями придбавати права, створювати для себе обов'язки і нести юридичну відповідальність, а також встановлює персоною порядок здійснення їх прав. Неповний об'єм дієздатності молодих громадян, а рівно спеціальний порядок здійснення встановлюється тільки законом. Цей же Закон не визнає молодіжними організаціями об'єднання молодих громадян створені суспільними організаціями і ведучі свою діяльність в рамках встановлених задач і на основі рішень їх керівних органів і тим самим позбавляє участі управлінням державою, хоча права неповнолітніх зачіпаються державною політикою не в меншій мірі, ніж скажемо нечисленних народів.

Судимість - це правовий наслідок засудження особи вироком суду, який пов'язаний з певними правовими обмеженнями, що стосуються засудженого.

Судимість має правове значення. Засудження особа визнається такою з дня .набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення і зняття судимості. Наявність судимості є обставиною, яка обтяжує покарання (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України) у разі вчинення нового злочину. У разі таких випадків в Особливій частині КК України передбачено спеціальну відповідальність за злочини, вчинені особами, які мають судимість (ч. 2 ст. 185, ч. 2ст. 186, ч. 2 ст. 224 КК України та ін.)

Особи, які були реабілітовані, визначаються такими, що не мають судимості (ч.4ст.88ККУкраїни).

Чинний КК України визначає строки погашення судимості (ст.ст. 89,90), а також умови зняття судимості (ст. 91). Порядок зняття судимості визначений Кримінально-процесуальним кодексом України (ст.4І4).

Якщо особа після відбуття покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 КК України.

При цьому зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 КК України.

За загальним правилом кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років (ч. і ст. 22 КК України), а за вчинення окремих тяжких і особливо тяжких злочинів-з 14 років (ч. 2 ст. 22 КК України)

В чинному Кримінальному кодексі вперше виділено цілий розділ (розділ XV), присвячений особливостям кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Розділ XV с складовою частиною Кримінального кодексу України, відтак при розряді кримінальної відповідальності неповнолітніх діють загальні положення щодо підстави кримінальної відповідальності, стадій вчинення злочину, питань співучасті та звільнення від кримінальної відповідальності і т. д.

Особи, що вчинили злочини у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за такі злочини: умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство (ч. 2 ст, 22 КК України).

Неповнолітній, що досяг віку кримінальної відповідальності (14 або 16 років), що вчинив злочин проходить перед призначенням покарання комплексну судову психологічно-психіатричну експертизу, яка є одним з найскладніших видів дослідження, оскільки при цьому необхідне застосування спеціальних пізнань не тільки загальної, медичної і соціальної психології, але і в таких дисциплінах, як психологія патопсихологія дітей і підлітків.

Оскільки експертний висновок відносної здатності неповнолітнього обвинуваченого усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій, або керувати ними, ґрунтується на сумісних висновках і психіатрів, і психологів, судово-слідчими органами повинні формулюватися питання, що відносяться як до компетенції психіатрів, так і до компетенції експертів - психологів. Основне значення при цьому має наступне питання: Чи "страждав неповнолітній обвинувачений в процесі здійснення інкримінованого діяння психічним розладом (хронічним психічним розладом, тимчасовим психічним розладом, недоумством, іншим хворобливим станом психіки)?". Дане питання визначає медичний критерій формули невміняємість, а також наявність психічних розладів, що не виключають осудність. Відповідь на це питання є прерогативою судового експерта-психіатра і повністю входить в його компетенцію. Виявлення наявності і форми психічного розладу служить необхідною передумовою для вирішення питання про міру здатності обвинуваченого усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними в кримінальній ситуації. Так, при виявленні у неповнолітнього звинуваченого якого-небудь психологічного розладу, визначать його нездатність усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними при здійсненні суспільно небезпечного діяння, суд може зробити висновок про його невміняємість. Це означає, що підекспертний не підлягає кримінальній відповідальності, і з урахуванням відповіді експертів-психіатрів на питання: Чи "має потребу неповнолітній обвинувачений в застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру, і якщо так, то в яких саме ? ", судом вони йому можуть бути призначений.

Якщо ж у неповнолітнього обвинуваченого знайшли психічний розлад, обмеживши його здатність повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій, або керувати ними при здійсненні злочину, то він підлягає кримінальній відповідальності, проте психічний розлад враховується судом при призначенні покарання і також може служити підставою для призначення примусових заходів медичного характеру.

У випадках же, коли підекспертний знаходить здатність усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними, незалежно від того, чи є у нього ознаки психічного розладу, або відставання в психічному розвитку, не пов'язаний з психічним розладом, чи ні, суд визнає його осудним, і він підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах 3 .

Loading...

 
 

Цікаве