WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Основи теорії виникнення держави і права - Реферат

Основи теорії виникнення держави і права - Реферат


Реферат з основ права
на тему:
Основи теорії виникнення держави і права
Право ніколи не може бути
вищим, ніж економічний лад
і зумовлений ним культурний
розвиток суспільства.
Карл Маркс
1. Залежність державно-правових інститутів від рівня соціально-економічного розвитку
Держава і право виникають у суспільстві і залежать від рівня його розвитку. Кожне історично конкретне суспільство об'єктивно вимагає певного ступеня соціального регулювання та державно-владної організації. Нехтування цією закономірністю призводить до негативних наслідків для суспільства, які виявляються в неорганізованості чи зарегламентованості со-ціальних відносин.
Удосконалення соціального життя викликає зміну якості регулювання, що відображається в удосконаленні державно-правових інститутів. Це, зокрема, зумовлено тим, що держава і право тісно пов'язані з політикою, економікою, релігією, філософією та іншими елементами надбудови суспільства, які впливають на рівень його розвитку.
Водночас роль факторів соціально-економічного розвитку для держави та права не слід абсолютизувати. Держава і право здатні до "саморозвитку" та "самовдосконалення", а в окремі історичні періоди навіть випереджають рівень загального розвитку суспільства.
2. Суспільна влада та соціальні норми за первіснообщинного ладу
Кожне суспільство характеризується певним рівнем впорядкованості та врегульованості суспільних відносин.
У первісному суспільстві ще не існувало держави і права, хоча вже були інші механізми, які надавали суспільству певної організованості. Суспільні відносини цього періоду регламентувалися за допомогою суспільної влади та соціальних норм .
Влада первісного суспільства мала суспільний характер, про що свідчать такі її ознаки:
1. Влада базувалася на сімейних відносинах. Основою суспільства того періоду була сім'я, тобто спільність людей на підставі кровної чи передбачуваної спорідненості. Саме в межах цієї спільності, а не території здійснювалися владні повноваження.
2. Влада була безпосередньо суспільною, тобто засновувалась на принципах первісної демократії, суспільного самоврядування, спиралася на авторитет і традиції суспільства. Найбільш значущі питання вирішувалися спільно всіма членами роду на спеціальних зборах.
3. Оскільки влада здійснювалася безпосередньо суспільством, то не передбачала наявності спеціальних органів та організацій, які б складалися з професійного чиновництва. Відсутніми були також органи, що здійснювали примус від імені держави.
4. Відсутність поділу суспільства на соціальні групи визначила можливість здійснення владних повноважень від імені суспільства та забезпечення єдності влади і соціальної системи.
Норми, які регламентували поведінку суб'єктів у суспільстві, мали соціальний характер, що підтверджується такими їх рисами:
1. Основними правилами поведінки були звичаї, тобто правила поведінки, що склалися історично внаслідок їх багаторазового застосування.
2. Вони мали характер так званих мононорм, тобто одна норма регламентувала різноманітні суспільні відносини (релігію, мораль, суспільні відносини, працю).
3. Норми мали природну основу, тобто викликалися економічною необхідністю та існували в поведінці людей.
4. Ці норми, як правило, діяли в силу звички, тобто не передбачали виникнення можливості їх невиконання.
5. Ці норми, як правило, мали усний характер, існували у свідомості та передавалися від покоління до покоління. Вони слугували відображенням єдності та взаємодопомоги членів роду.
6. Низький рівень свідомості та відсутність почуття провини не давали можливості чіткого розподілу норм на права та обов'язки.
Отже, суспільна влада та соціальні норми були найефективнішими засобами впорядкування суспільних відносин. Вони найповніше відповідали умовам розвитку суспільства та забезпечували його єдність.
3. Держава і право як продукти та атрибути класового суспільства.
3 переходом від безкласового до соціально неоднорідного суспільства виникають держава і право. Цей процес спричинила дія багатьох факторів, що відобразили особливості розвитку різноманітних сфер суспільних відносин того періоду. До них належать такі чинники:
Економічні причини - це умови розвитку економічної системи, що спричинили необхідність державно-правової регламентації економічних відносин. Серед них: три поділи праці, поява надлишкового продукту, внутрішньородова нерівність і поява приватної власності.
Політичні причини, що визначили необхідність вдосконалення владних повноважень. Серед них: неможливість існування родоплемінної організації суспільства за нових історичних умов, поява соціальних груп з різноманітними інтересами та потреба у новому засобі влади з удосконале-ним апаратом і можливістю здійснювати примус.
Соціальні причини - це умови, що спричинились ускладненням відносин між людьми. Серед них: ліквідація общинного колективізму; поява соціальних суперечностей; упорядкування відносин між людьми.
Психологічні причини визначили особливості розвитку психіки та свідомості людини. Серед них: усвідомлення таких понять, як права та обов'язки, а також поява відчуття провини.
Культурні причини - це умови, що визначилися рівнем духовного розвитку суспільства. Серед них: необхідність управління суспільством більш цивілізованими методами, поява релігії та письма.
Таким чином, виникнення держави і права є наслідком внутрішнього розвитку суспільства, його економіки, що привів до виникнення соціальних груп і різноманітних інтересів, необхідності впорядкування суспільних відносин та функціонування суспільства як цілісної системи.
4. Інші погляди на походження держави і права .
Існують різноманітні погляди на процес виникнення держави і права . До числа найбільш поширених, крім викладеної вище соціально-економічної теорії походження держави і права, належать такі теорії:
Теологічна (Фома Аквінський) - пояснює походження держави і права Божою волею. Основним у ній є ідея возвеличування держави, обгрунтування її вічності та недоторканності. Держава підкорює собі громадян, а її розвиток залежить лише від релігійних діячів.
Патріархальна ( Арістотель, М. К. Михайловський ) - визнає виникнення держави як результат історичного розвитку сім'ї. Як необмеженою і справедливою є влада батька в сім'ї, так священною визнається влада монарха.
Договірна (Ж.-Ж. Руссо, О. М. Радіщев) - вважає державу результатом укладення угоди між людьми. Ця угода є виразом природної потреби людей до об'єднання та ведення спільних справ. Порушення умов договору приводить до заміни правителів природним чи революційним шляхом.
Психологічна (Л.Й. Петражицікий, Т. Тард) - пояснює виникнення держави і права особливими властивостями людської психіки - потребою підкорятися волі сильнішого, усвідомленням залежності членів роду від жерців і вождів у період зародження держави і права. Держава визначається як спосіб
Loading...

 
 

Цікаве