WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Особливості гармонізації корпоративного права європейських країн - Курсова робота

Особливості гармонізації корпоративного права європейських країн - Курсова робота

Необхідно також звернутися до співвідношення зближення корпоративного права із ст. 43 Договору про ЄС. Це співвідношення ілюструється самим текстом ст. 44. Відповідно до абз. 2 цієї статті "Рада і Комісія виконують задачі, які покладені на них на підставі приведених вище положень, зокрема, шляхом

...g) координації захисних розпоряджень, адресованих в державах-учасницях компаніям в значенні абз. 2 ст. 48..."

Під "приведеними вище положеннями" розуміється не абз. 1 ст. 44, який говорить про порядок ухвалення Радою директив, а саме ст. 43, що закріплює свободу установи. З тексту ст. 44 тому витікає, що зближення корпоративного права здійснюється для реалізації свободи переміщення компаній.

У ст. 3 Договору йдеться про сфери діяльності Співтовариства. Разом із загальною торговою політикою і, наприклад, політикою у сфері рибальства до них відноситься і "зближення внутрідержавних правових норм постільки, поскільки це необхідне для функціонування Спільного ринку" (п. "h" абз. 1).

Відповідно до пануючої в літературі думки ця норма не стільки встановлює компетенцію Співтовариства у сфері гармонізації права (наприклад, на її підставі неможливо приймати директиви або ухвали), скільки її обмежує. Акцент, таким чином, робиться на словах "постільки, поскільки це необхідно"; це означає, що гармонізуючі акти ЄС повинні бути виправдані цілями Спільного ринку. По своїй правовій природі п. "h" абз. 1 ст. 3 є "потребуючою конкретизації організаційною нормою"1. Вона конкретизується в ст. 94 і 95, а також в п. "g" абз. 2 ст. 44 Договору. Метою зближення права відповідно до ст. 94 і 95 є функціонування Спільного ринку. Зближення права відповідно до п. "g" абз. 2 ст. 44 має вужчу мету, а саме реалізацію свободи установи для компаній, тому п. "g" абз. 2 ст. 44 має по відношенню до вказаних статей характер спеціальної норми.

Зближення корпоративного права повинне служити реалізації не тільки свободи переміщення, але і інших закріплених в Договорі свобод, перш за все свободи руху капіталу. Дана думка обґрунтовується таким чином. Зближення корпоративного права служить, крім іншого, також цілям, закріпленим в ст. 2 Договору про ЄС. Такими цілями є створення Спільного ринку, а також Економічного і валютного союзу (ЕВС). Виходячи з цього, гармонізація корпоративного права має дві задачі:

1) компанії повинні переміщатися "з рівними шансами" і не повинні ущемлятися ні юридично, ні фактично;

2) власники акцій, що котируються на біржі, повинні мати рівні права, витікаючі з їх членства в компанії, і рівні фактичні можливості для їх здійснення.2

Остання задача робить необхідною гармонізацію норм про голосування (і про здійснення цього права через представників), про терміни сповіщення акціонерів про скликання загальних зборів (передбачений в багатьох державах двотижневий термін дуже короткий), про інформаційні права акціонерів (наприклад, одні держави надають акціонеру право письмового запиту, інші, наприклад Німеччина, допускають питання тільки на загальних зборах), про права акціонера оспорити рішення органів компанії в суді.

Треба відзначити, що посилання на ст. 2 Договору у зв'язку з гармонізацією корпоративного права представляється не цілком обґрунтованим. Стаття 2 є сформульованою найзагальнішим чином декларацією. Якщо точно слідувати її тексту, то створення Спільного ринку, а також ЕВС є не кінцевою метою, а лише засобом досягнення інших цілей: гармонійний розвиток економічного життя, високий рівень зайнятості і соціального захисту, рівноправність чоловіків і жінок і т.д. Вкрай загальне формулювання ст. 2 не дозволяє, на наш погляд, ідентифікувати перераховані в цій статті цілі, хай навіть тільки Спільний ринок і ЕВС, з метою зближення корпоративного права.

З другого боку, придбання акцій іноземних компаній, можливе завдяки свободі обігу капіталу, не повинне втрачати свою привабливість через те, що не гармонізовані деякі положення корпоративного права, регулюючі здійснення прав, що надаються акціями. Виникає питання, чому зближення корпоративного права не може використовуватися і для реалізації свободи руху капіталу. Альтернативою застосуванню ст. 2 Договору могло б з'явитися розширене тлумачення п. "g" абз. 2 ст. 44, значення якого полягало б у тому, що якщо між свободою установи і іншою закріпленою в Договорі свободою спостерігається достатньо тісний зв'язок, який є між свободою установи і свободою руху капіталу, то зближення права на підставі п. "g" абз. 2 ст. 44 може, якщо це необхідно, використовуватися і для реалізації цієї іншої свободи. Тим самим п. "g" абз. 2 ст. 44 одержував би нову функцію: функцію реалізації свободи руху капіталу. Ця функція, проте, у будь-якому випадку була б "побічною", а головною функцією як і раніше залишалася б реалізація свободи установи.1

Таким чином, в цілому можна сказати, що гармонізація корпоративного права, яка проходить в рамках країн-учасниць Європейського Союзу має ряд особливостей пов'язаних, насамперед, із специфікою корпоративно-правового регулювання кожної окремої країни. Тому, на нашу думку, якнайшвидше здійснення гармонізації правових положень корпоративного права всіх європейських країн сприятиме кращому правовому регулюванню відповідних корпоративних правовідносин всередині кожної країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. Авилов Г.Е. Унификация правовых норм о торговых товариществах в рамках ЕС // Проблемы современного международного частного права: Сборник обзоров. - М., 1988. - С. 192

  2. Право Европейского Союза / Под ред. С.Ю.Кашкина. - М., 2002. – С. 262

  3. Богуславский М.М. Международное частное право. 3-е изд. - М., 1998. – С. 121

  4. Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. - М., 1984. - С. 95

  5. Топорнин Б.Н. Европейское право. - М., 2001. – С. 254

  6. Маковская А.А. Унификация норм международного частного права в Европейском экономическом сообществе // Проблемы современного международного частного права: Сборник обзоров. - М., 1988. - С. 173

  7. Европейское право / Под общ. ред. Л.М.Энтина. - М., 2002. – С. 220

  8. Международное частное право / Под. ред. Г.К.Дмитриевой. - М., 2000. – С. 178

1 Авилов Г.Е. Унификация правовых норм о торговых товариществах в рамках ЕС // Проблемы современного международного частного права: Сборник обзоров. - М., 1988. - С. 192

1 Див.: Право Европейского Союза / Под ред. С.Ю.Кашкина. - М., 2002. – С. 262

2 Богуславский М.М. Международное частное право. 3-е изд. - М., 1998. – С. 121

3 Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. - М., 1984. - С. 95

1 Топорнин Б.Н. Европейское право. - М., 2001. – С. 254

1 Маковская А.А. Унификация норм международного частного права в Европейском экономическом сообществе // Проблемы современного международного частного права: Сборник обзоров. - М., 1988. - С. 173

2 Европейское право / Под общ. ред. Л.М.Энтина. - М., 2002. – С. 220

1 Див.: Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. - М., 1984. – С. 194

1 Право Европейского Союза / Под ред. С.Ю.Кашкина. - М., 2002. – С. 276

1 Див.: Международное частное право / Под. ред. Г.К.Дмитриевой. - М., 2000. – С. 178

2 Топорнин Б.Н. Европейское право. - М., 2001. – С. 238

1 Маковская А.А. Унификация норм международного частного права в Европейском экономическом сообществе // Проблемы современного международного частного права: Сборник обзоров. - М., 1988. - С. 176

Loading...

 
 

Цікаве