WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Основи аграрного права - Курсова робота

Основи аграрного права - Курсова робота

Державне сільськогосподарське підприємство є суб'єктом майнових прав у цілому як юридична особа. Підприємство виступає як суб'єкт господарювання, створений власником. Правомочність підприємства як суб'єкта майнових прав у господарській і соціальній діяльності визначається його галузевою право-і дієздатністю.

У нормах державного права закріплено основні положення права державної власності та права повного господарського відання майном, основні завдання підприємства як виробника товарної сільськогосподарської продукції, основи взаємовідносин із радами, з іншими державними органами і громадянами.

До об'єктів права державної вчасності належать основні засоби виробництва у сільському господарстві, транспорт, а також інше майно, необхідне для здійснення статутних завдань підприємства. Майно державного сільськогосподарського підприємства складається з основних фондів і обігових засобів, а також інших цінностей, вартість яких відповідно до ст. 10 Закону "Про підприємства в Україні" відображається в самостійному балансі підприємства.

Основним критерієм поділу майнових прав підприємства на відповідні майнові об'єкти є правова оцінка джерел формування майна. Відповідно до п. З ст. 10 даного Закону такими джерелами можуть бути:

грошові кошти і матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;

доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

безкоштовні чи благодійні внески організацій, підприємств і громадян;

інші джерела, не заборонені законодавчими актами.

Як суб'єкт права підприємство має право в межах, передбачених Законом "Про підприємства в Україні" і своїм статутом, продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям і установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування чи позичати належні йому будови, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу, якщо інше не передбачено законодавчими актами і Статутом.

За певних умов майнові відносини можуть складатись між підприємством і його трудовим колективом. Це специфічна форма таких відносин. Як відомо, трудовий колектив не є юридичною особою, а тому за загальними правилами самостійно не може вступати в майнові відносини, мати певні права і нести відповідальність. Але законодавчі акти передбачають винятки.

Перший із них, коли відповідно до п. З ст. 18 Закону "Про підприємства в Україні" у випадках, передбачених статутом, частина чистого прибутку може передаватись у власність трудового колективу.

Другий. Відповідно до ст. 37 Закону "Про власність" колектив державного підприємства має право вимагати передачі підприємства в оренду або ж перетворення його в інше підприємство, засноване на колективній власності у разі прийняття рішення державним органом, уповноваженим управляти державним майном, або ж якщо державне підприємство буде визнане неплатоспроможним (банкрутом) за умови прийняття на себе боргів банкрута і згоди кредиторів.

При задоволенні вимог трудового колективу він проводить організаційні заходи щодо створення нового підприємства, яке буде функціонувати на колективній власності.

Третій випадок. За часткового викупу майна підприємства його колектив відповідно до п. З ст. 15 вищезгаданого Закону набуває права співвласника, а підприємство – статус спільного. У цьому разі змінюється структура органів управління підприємством та їх компетенція по управлінню майном.

Підприємство реалізує свою продукцію за цінами і тарифами, які встановлюються самостійно чи на договірній основі. Державні ціни і тарифи застосовуються лише у випадках, передбачених законодавчими актами, наприклад, у разі реалізації окремих видів продукції державі на виконання державного замовлення.

Розподіл отриманих доходів та порядок їх використання встановлюється власником або ж уповноваженим органом відповідно до Статуту підприємства. Державний вплив на вибір напрямів і обсягів використання прибутків здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції.

Правовий режим майна підприємства визначається правилами, якими регулюються його майнові відносини з працівниками і, насамперед, із питань оплати праці та розподілу між ними частини прибутку. В умовах розширення господарських прав підприємства і трудового колективу підприємство самостійно встановлює фонд оплати праці без обмеження його зростання з боку державних органів.

При переході до ринкової економіки складаються майнові відносини також у процесі зовнішньоекономічних зв'язків підприємства. Його права і з цих питань значно розширені. Такі відносини здійснюються згідно зі спеціальними законодавчими актами.

Одними з основних принципів майнових відносин підприємства є: принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, принцип юридичної рівності й недискримінації всіх учасників зовнішньоекономічних зв'язків та принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при вивезенні товарів.

Для правового режиму майна підприємства важливе значення мають такі вимоги Закону, як виключне право власності суб'єктів такої діяльності на всі одержані ними результати діяльності та забезпечення рівного захисту всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

2. Правовий режим основних та інших фондів державного сільськогосподарського підприємства

Майно будь-якого підприємства, незалежно від форми власності, виходячи з його цільового призначення у процесі виробництва і в невиробничій сфері, поділяється на фонди. Це робиться за різними ознаками. Зокрема, майно може поділятись на фонд нагромадження і фонд споживання. Такий поділ застосовується при оцінці економічної діяльності підприємства, ефективності використання доходів та іншого майна, а також у процесі виробництва. З цих позицій майно підприємства поділяється на основні виробничі фонди і основні фонди невиробничого (соціального) призначення, а також на обігові фонди.

Для правового режиму майнових фондів ДСП вирішальне значення мас те, що вони формуються за рахунок державної та комунальної власності.

Закріплені за підприємством на праві повного господарського відання, основні та обігові засоби утворюють його статутний фонд, розмір якого відображається на самостійному балансі. Основні та обігові засоби, обчислені за балансовою вартістю, відображаються у бухгалтерському балансі, що його складають за звітний період (квартал, рік). Основні засоби показують на балансі в їх початковій вартості, що складається з витрат на їх придбання (спорудження, виготовлення) та доставляння.

У виробничому аспекті майно підприємства поділяється на основні фонди та обігові засоби, готову продукцію, грошові кошти, спеціальні фонди. До останніх належать: амортизаційний фонд; фонд розвитку виробництва, науки і техніки; фонд оплати праці й матеріального стимулювання; резервний чи страховий фонд, фонд соціального розвитку.

В сільськогосподарському підприємстві утворюються ще й натуральні фонди: насіннєвий і фуражний у розмірі повної потреби; натуральний фонд зерна та іншої продукції для видачі (продажу) працівникам у рахунок оплати праці, а також страхові й перехідні фонди – насіннєвий, фураж ний, продовольчий тощо.

Кожний з них має свою специфіку утворення і використання, свій правовий режим. Основні засоби державного сільськогосподарського підприємства визначаються згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

До основних фондів відповідно відносять сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі і протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері. До них також належать капітальні вкладення в багаторічні насадження, на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні та інші роботи) і орендовані будівлі, споруди, обладнання та інші об'єкти, що належать до основних засобів.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження, на поліпшення земель включаються до складу основних засобів щорічно в сумі затрат, що належать до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Основні фонди поділяються на фонди виробничого і соціального призначення.

До обігових фондів належать: знаряддя лову риби (троси, неводи, сіті та інші) незалежно від їхньої вартості й терміну використання, тимчасові будівлі в лісі терміном експлуатації до двох років; спеціальні інструменти і спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості й терміну служби; тимчасові споруди, пристосування і пристрої; тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах; молодняк тварин і тварин на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл, а також піддослідні тварини; багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадковий матеріал.

Loading...

 
 

Цікаве