WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Оскарження постанови про порушення кримінальної справи - Курсова робота

Оскарження постанови про порушення кримінальної справи - Курсова робота

Новий порядок оскарження постанови про порушення кримінальної справи

У січні 2007 року (з 18.01.) набрали чинності зміни до Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК України), які визначають порядок оскарження постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи.

Ще в ході "малої судової реформи" з червня 2001 року у процесуальне законодавство були внесені положення, що передбачали судовий порядок оскарження усіх дій слідчого чи прокурора (частини 5, 6 ст. 234 та частини 2, 3 ст. 236 КПК України)..

Проте такі скарги розглядалися судом першої інстанції лише на стадіях попереднього розгляду справи або при розгляді її по суті, тобто після того, як досудове слідство було закінчене, обвинувальний висновок складено і справа після перевірки прокурором надійшла до суду. Конституційний Суд України 30.01.2003 р. розглянув справу за поданням Верховного Суду України щодо конституційності окремих положень КПК України, які стосувалися оскарження рішень і дій органів дізнання, слідчого і прокурора. У мотивувальній частині свого рішення Конституційний Суд зазначив, що положення ч. 6 ст. 234 та ч. 3 ст. 236 КПК України, які унеможливлюють розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи щодо певної особи, обмежують право людини на судовий захист. Далі суд вказав, що такі скарги повинні розглядатися судом у порядку кримінального судочинства. При цьому суд, розглядаючи такі скарги на стадії досудового слідства, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.

Таким чином з 2003 р. громадяни отримали право оскаржувати до суду постанови про порушення кримінальної справи на стадії досудового слідства, проте спеціального порядку розгляду таких скарг судом не існувало. І лише останніми змінами до КПК України шляхом його доповнення статтями 2367 і 236 8, така процедура була встановлена. Особливості даного порядку полягають у наступному:

- постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи оскаржується до місцевого суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову;

- оскаржувати можна постанови про порушення кримінальної справи як щодо конкретної особи так і за фактом вчинення злочину;

- скарга може бути подана до суду особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законним представником;

- скарга на постанову про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи;

- скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення справи розглядається суддею одноособово не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду;

- про відкриття провадження за скаргою суддя протягом доби від дня надходження скарги до суду виносить постанову. У даній постанові суддя вирішує питання про доцільність зупинення слідчих дій у справі на час розгляду скарги;

- обов'язок доведення правомірності порушення справи покладається на прокурора, неявка якого в судове засідання не перешкоджає розгляду справи;

- розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, тобто питання чи мало місце діяння у якому обвинувачується особа, чи має це діяння склад злочину, чи винна особа у вчиненні злочину і чи підлягає вона покаранню;

- за результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України суддя своєю мотивованою постановою може залишити скаргу без задоволення або задовольнити скаргу, скасувати постанову про порушення справи і винести постанову про відмову в порушенні справи;

- набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження;

- у разі скасування постанови про порушення справи та відмови у порушенні справи подані до суду документи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи зберігаються в матеріалах провадження по скарзі у суді;

- на постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Підсумовуючи слід зазначити, що із набранням чинності вищевказаних доповнень до кримінально-процесуального законодавства почав діяти повноцінний механізм судового контролю за діями і рішеннями органів і посадових осіб, які провадять досудове слідство уже на стадії порушення кримінальної справи. При належному його застосуванні, вирішальне значення у чому має об`єктивність і неупередженість суддів, громадяни отримали додаткові гарантії захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності. З іншого боку, застосування даного механізму при дотриманні цих засадничих принципів правосуддя, не призведе до порушення прав потерпілих від злочинів.

Проблеми оскарження постанов про порушення кримінальної справи

Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009р. № 16–рп/2009 у справі № 1-17/2009 (далі – Рішення) визнані неконституційними окремі положення ст. 236-8 Кримінально-процесуального Кодексу України. Тим самим втратили чинність положення: "у разі неподання без поважних причин до суду матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, у встановлений суддею строк суддя вправі визнати відсутність цих матеріалів підставою для скасування постанови про порушення справи"; неявка якого в судове засідання не перешкоджає розгляду справи"; "якщо він з'явився у судове засідання"; " і виносить постанову про відмову в порушенні справи". Зазначене Рішення, яке змушені виконувати учасники процесу оскарження постанов про порушення кримінальної справи, не підлягало широкому, всебічному обговоренню та оцінці. Мабуть, це пов'язане з тим, що прикладів оскарження зазначених документів не так вже й багато.

Loading...

 
 

Цікаве