WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Організація, тактика та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку - Курсова робота

Організація, тактика та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку - Курсова робота

На одному чи на різних диктофонах проводився запис фонограми та її стирання на конкретних ділянках?

Чи використовувався для запису фонограми конкретний технічний засіб (мікрофон, адаптер тощо) ?

Матеріали технічного документування, стосовно яких виникають сумніви щодо їх достовірності, використанню в доказуванні не підлягають.

3.2. Тактичні та психологічні особливості накладання арешту на

кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку .

Опрацювання теорії криміналістичної тактики вимагає визначення змісту і місця психологічного впливу у тактичному прийомі. Зміст психологічного впливу в тактичному прийомі полягає у наступному:

1) тактичний прийом є носієм психологічного впливу;

2) психологічний вплив завжди трансформується в тактичний прийом.

Слідчий або суддя є особою, яка впливає на процес обміну інформацією при спілкуванні. Використання тактичних прийомів дозволяє досягти мети процесуальної дії.

До групи нонвербальних процесуальних дій, які застосовуються для одержання інформації від речей, можуть бути віднесені накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Під час провадження таких дій відсутня безпосередня взаємодія (або вона не є основною) між слідчим (суддею) і особою, яка вчинила злочин (або іншою особою). Тут існують фактично два види взаємодії:

1) ретроспективна взаємодія між особою, яка вчинила злочин, і речами (матеріальними об'єктами). При такій взаємодії виникають зміни у речах;

2) взаємодія між слідчим (суддею) і зміненими речами. Здійснюється внаслідок використання тактичних прийомів, які сприяють одержанню інформації про характер злочину і особу злочинця.

Психологія застосування тактичних прийомів при одержанні інформації від речей припускає уявний аналіз, який дозволяє відносити сприйняте до об'єктів, що мають значення у справі. У цьому зв'язку слідчому істотну допомогу може надати рефлексивне мислення (імітація мислення і дій суб'єкта спілкування).

Під час накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку слідчий повинен правильно використовувати можливості рефлексивного мислення. Це означає, що він мусить уявляти, не як би він сам діяв на місці злочинця, а з урахуванням психофізіологічних особливостей і соціального статусу злочинця уявити його дії в процесі передачі інформації чи її шифруванні.

Використання рефлексивного мислення є важливою умовою визначення напряму пошуку інформації, збирання доказів, обрання тих чи інших тактичних прийомів накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Імітація мислення і дій злочинця не тільки поширюється на факт вчиненого злочину, а й дозволяє припускати його майбутні дії — знищення чи приховування слідів, посилання на фальшиве алібі, фальсифікацію доказів, інсценування події.

У психологічних основах накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку сполучаться дві протилежні форми діяльності: робота слідчого по пошуку і виявленню інформації, що мають значення для справи, і дії (прагнення) особи, на кореспонденцію якої накладений арешт спрямовані на те, щоб перешкодити виявленню цієї інформації.

Домінувати повинна психологічна установка слідчого. В основі інформації, отриманої як процесуальним, так і оперативним шляхом, на основі аналізу й особистих спостережень слідчий моделює психологічний вигляд особи, на кореспонденцію якої накладений арешт і, з огляду на його установки, схильності, навички, прагне визначити, де і як у даній обстановці він може передавати інформацію, що має відношення до справи.

Наприклад, до проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку в родині повинні бути отримані і проаналізовані зведення:

1) про психологічний вигляд особи, на кореспонденцію якої накладений арешт і членів його родини, особливо про ступінь їхнього самовладання;

2) про рівень культури особи, на кореспонденцію якої накладений арешт і членів його родини, про інтереси, звички;

3) про професії як основні, так і побічних, про хобі;

4) про образ і розпорядок життя;

5) про те, до кого найбільш розташована особа, на кореспонденцію якої накладений арешт, хто, крім неї, може знати про інформацію яка цікавить слідство.

Важливо правильно представити психологічний портрет особи, на кореспонденцію якої накладений арешт для щоб уявляти про її можливості приховувати інформацію. Найчастіше злочинець вибирає для приховання інформації такий спосіб, що здається йому надійним з позиції його професії, життєвого досвіду, звичних уявлень. Це може бути як специфічний жаргон, так і прихований текст який написаний речовиною яка виявляється тільки під УФ- променями.

Для того щоб приховати інформацію і стомити тих, хто її знімає, деморалізувати їх "невдачами", злочинці і їхні співучасники прибігають до передачі помилкової інформації.

Учасники злочинної групи нерідко користуються одними способами передачі і приховання інформації яка цікавить слідство. Це важлива психологічна обставина повинна враховуватися при накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку у членів злочинних організацій.

У будь-якому випадку варто виходити з того, що злочинець, припускаючи можливість накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, ґрунтовно до цього підготувався.

Психологія накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку містить у собі вміння моделювати дії злочинця, а також формування твердої установки, що цілеспрямована, планомірна, методична діяльність слідчого увінчається успіхом, тобто інформація, що має значення для справи, буде знайдена.

3.3. Участь спеціаліста в накладанні арешту на кореспонденцію і

зняття інформації з каналів зв'язку .

Як було вже зазначено, огляд кореспонденції провадиться за рішенням суду в установі зв'язку з участю понятих із числа службовців цієї установи, а при необхідності — із участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває й оглядає затриману кореспонденцію.

Яка ж необхідність залучення спеціаліста при проведенні накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку ?

Перш ніж почати відповідь на це питання необхідно визначити хто такий спеціаліст і яку допомогу він може надати слідчому при проведенні таких слідчих дій , як накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.

Спеціаліст - це особа яка володіє спеціальними знаннями, які необхідні при провадженні слідчих дій, можуть відноситись до будь-якої галузі знань - науки, техніки, мистецтва або ремесла. Закон дозволив залучення спеціаліста з метою розширення практичних можливостей слідчого по справі. Спеціаліст на основі своїх фахових навичок, знань сприяє виявленню, закріпленню і вилученню доказів, шляхом надання слідчому консультативної допомоги при проведенні певної процесуальної дії, про що зазначається в протоколі цієї дії.

Питання, які будуть вирішені спеціалістом, повинні виходити за межі загальноосвітньої підготовки, життєвого досвіду слідчого. Тобто, спеціаліст залучається, коли для дослідження потрібні спеціальні знання, якими володіють вузьке коло осіб, бо вони є результатом тривалої професійної підготовки, фахових навичок. Спеціальні знання, необхідні при провадженні слідчих дій, можуть відноситись до будь-якої галузі знань - науки, техніки, мистецтва або ремесла. Виключення складають лише правові знання, якими повинні володіти слідчі. Перед спеціалістом не слід ставити питання, які не потребують спеціальних знань, вони повинні також вирішуватись самими слідчими. Наприклад, чи є вина особи з каналів зв'язку якої знята інформація і.т. п.

У літературі є різні поняття, але досі немає єдиного розуміння "спеціальних знань". Наприклад, М.С. Строгович вважає, що спеціальними знання є лише наукові знання.

Деякі автори вважають, що при проведенні слідчих дій можливе використання не тільки наукових знань, а й інших, набутих особою в результаті професійної спеціальної підготовки.

О.О. Ейсман зазначає, що "це знання не загальновідомі, не загальнодоступні, які не мають масового поширення, це знання, якими користується обмежене коло спеціалістів, якими не користуються адресат доказування (слідчий, суд, учасники процесу та ін.)".

Повніше визначення поняття "спеціальні знання" дає Г. М. Надгорний: "Спеціальні знання — це питання, що не відносяться до загальновідомих, що утворюють основу професійної підготовки з наукових, інженерно-технічних і виробничих спеціальностей, а також незагальновідомі знання, потрібні для здійснення якихось інших видів діяльності".

Серед інших визначень "спеціальних знань" найбільш вдале дають В. К. Лисиченко та В. В. Циркаль: "це незагальновідомі в судочинстві наукові, технічні і практичні знання, надбані в результаті професійного навчання чи роботи з визначеною спеціальністю особою, залученою як спеціаліст чи експерт з метою допомоги слідчому чи суду з'ясуванні обставин справи або дачі висновків з питань, для вирішення яких потрібне їхнє використання" [27, с.19].

Loading...

 
 

Цікаве