WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Організація, тактика та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку - Курсова робота

Організація, тактика та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку - Курсова робота

3. Попереднє визначення інформації, яка цікавить слідство.

4. Провокування запідозрених на передачу інформації.

5. Одержання санкції на проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку .

6. Визначення оптимального часу проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку

7. Формування й інструктаж слідчо-оперативної

групи, що проводить слідчу дію.

8. Матеріально-технічне забезпечення проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку і

організація його охорони.

9. Підготовка комплекту процесуальних і інших документів.

У першу чергу необхідно визначити послідовність дій, що передують проведенню накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку .Так, наприклад, нерідка ситуація, коли інформація передається своїм родичам або знайомим, а достатніми доказами цього для одержання санкції на проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку слідчий не має.

Як правило, необхідною умовою ефективності накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку є якісна оперативна інформація, у якій можуть бути дані :

- про час передачі інформації, що цікавить слідство;

- про канал звязку;

Робочий етап накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Після проведення реалізації старші групи - слідчий і оперативний співробітник доповідають про виконання поставлених задач, пояснюють причини, по яких той або інший напрямок роботи не виконано. При цьому виробляється аналіз роботи кожної такої групи з відображенням допущених помилок або, навпаки, прийняття вдалих або нестандартних рішень. Це дозволяє якісно проводити навчання членів слідчо-оперативної групи, і в першу чергу молодих співробітників, виключає повторення допущених помилок. Під час обговорення плану реалізації приймається рішення про тактику, способах і часі реалізації. Далі слідчий у присутності понятих з числа співробітників пошти, а при необхідності — і з участю спеціаліста, в установі зв'язку провадить огляд кореспонденції. Вилучення не є обов'язковим. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває й оглядає затриману кореспонденцію. Огляд та виїмка поштово-телеграфної кореспонденції провадяться в присутності понятих виключно з числа працівників поштово-телеграфної установи, що пояснюється необхідністю забезпечення таємниці листування, захисту приватного життя людини і нерозголошення конфіденційної інформації.

Процесуально-криміналістичне документування результатів накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає протокол. У протоколі повинно бути вказано, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що повинно бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії.

Отже, основним способом фіксації проведених накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку є складання протоколу цієї слідчої дії у відповідності з вимогами ст. 85 та ст. 188 КПК України. Додатковими способами фіксації є застосування фото, кіно, відео-зйомки.

Протокол накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку складається з двох примірників та містить вступну, описову та заключну частини.

У вступній частині протоколу зазначається: коли, де і ким складений протокол, прізвище, звання або класний чин посадової особи, яка проводила цю слідчу дію, підстави для накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку; особа, у якої проводився обшук або виїмка, хто брав участь у проведенні слідчої дії, прізвища та адреси понятих, відмітка про роз'яснення понятим їх прав та обов'язків.

В описовій частині протоколу містяться: відомості про виявлену інформацію. Інформація виявлена в ході проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку пред'являється спочатку понятим, після чого детально описуються у протоколі. З носія інформації можуть зніматися копії, проводити його фотографування.

У заключній частині зазначаються: відомості про використання технічних засобів під час проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку; їх назва, марка, тип використаної фото-, кіно-, відеоплівки; заяви та зауваження присутніх під час накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку на дії слідчого; перелік вилучених предметів, документів.

Обидва примірники протоколу та опис вилучених предметів підписують слідчий, поняті та інші запрошені учасники слідчої дії. Протокол накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку є джерелом доказів тільки у тих випадках, коли він складений із дотриманням усіх вимог закону.

Фотознімки, кіно- та відеострічки, фонограми, голограми, схеми, плани та малюнки додаються до протоколу.

Результати технічного документування телефонних розмов чи зняття інформації з технічних каналів зв'язку можуть мати значення доказів у справі при відповідності їх умовам належності до справи, допустимості та достовірності.

Допустимими до використання як доказ можуть бути лише такі матеріали, які одержані суб'єктом, уповноваженим на здійснення відповідної дії, одержані з винесеним відповідно до закону рішенням голови апеляційного суду чи його заступника, одержані з дотриманням гарантованих Конституцією України гарантій недоторканності особистого життя людини і таємниці телефонних та інших розмов (чинним законодавством України не передбачено фіксування розмов людей віч-на-віч без посередництва технічного каналу зв'язку і т. д.), самі матеріали всебічно досліджені, в тому числі експертами, і є достовірними, немає ніяких сумнівів щодо наявності ознак монтажу.

Для визначення достовірності фактичних матеріалів технічного документування може бути призначена криміналістична, а саме експертиза матеріалів та засобів звукозапису, основною метою якої є ідентифікація засобів звукозапису (відеомагнітофона, магнітофона, диктофона та ін.), що використовувались для отримання фонограм, ідентифікація особи за голосом та мовою на фонограмі, вирішення питань, пов'язаних з технологією виготовлення фонограм, вирішення питань, пов'язаних зі встановленням особливостей звукового середовища, в якому проводився запис фонограми, та умов запису.

Для ідентифікації засобів звукозапису на дослідження надається сам засіб (магнітофон, відеомагнітофон, відеокамера, диктофон) та фонограма.

Для ідентифікації осіб за мовою чи голосом, записаними на фонограмі, експерту як порівняльні зразки надаються фонограми, на яких їхня мова записана у формі бесіди (допиту, очної ставки тощо).

Фонограма повинна бути без сторонніх звуків чи шумів, з достатнім рівнем запису, виготовлена на якісній апаратурі та матеріалах (відеокасетах, компакт-касетах), що відповідають установленим стандартам, з невеликим терміном використання. Вимова має бути чіткою, розбірливою. Для запису зразків бажано залучати експерта (спеціаліста). Експертові надається також протокол прослуховування фонограм.

Для вирішення неідентифікаційних завдань експертові надається сама фонограма. Для встановлення факту монтажу фонограми вказуються відрізки запису, щодо яких є дані, що вони вмонтовані.

Якщо вирішуються питання, пов'язані з дослідженням ознак звукового середовища, в якому проводився запис, експертові слід надати опис цього середовища, а також експериментальні записи звуків із тих джерел, які створювали звукове середовище, на фоні якого, за припущенням слідчого (суду), проводився досліджуваний запис.

Експертиза матеріалів та засобів звукозапису може дати відповіді на такі запитання:

Кому з числа перелічених осіб належать окремі вислови, що містяться на фонограмі?

Чи є голос, зафіксований на фонограмі, голосом конкретної особи?

Дана фонограма є оригіналом чи копією?

Чи провадився запис безперервно?

Чи зазнавала змін дана фонограма?

Які є ознаки механічного та електронного монтажу на фонограмі?

Чи велась зафіксована на фонограмі розмова по телефону?

Який номер телефону набирався під час запису?

Фонограма записана у замкнутому чи відкритому акустичному середовищі?

Яким було взаєморозташування співбесідників відносно мікрофона?

Що є джерелом звуків, зафіксованих на фонограмі?

Чи є джерелом звуку поданий на дослідження конкретний предмет (мається на увазі предмет, який може звучати) ?

Чи походять звуки на поданих фонограмах з одного джерела?

Якими є тип, модель двигуна, робота якого зафіксована на фонограмі, та чи має він якісь дефекти?

Записане джерело звуку перебувало в нерухомому стані чи в русі?

Якою є швидкість руху джерела звуку?

На даному магнітофоні (відеомагнітофоні, диктофоні) записана фонограма?

На одному чи на різних магнітофонах (диктофонах, відео-магнітофонах) виготовлено дані фонограми (відеофонограми)?

На одному чи на різних магнітофонах виконані конкретні фрагменти фонограми?

Loading...

 
 

Цікаве