WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Організація, тактика та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку - Курсова робота

Організація, тактика та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку - Курсова робота

2

Організація, тактика та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.

Спеціальність 7.060101 "Правознавство"

Дипломна робота на здобуття

освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальні положення криміналістичної тактики

1.1. Поняття криміналістичної тактики, її місце в системі наукового знання

1.2. Криміналістична тактика і практика боротьби зі злочинністю

1.3. Тактика процесуальної дії, Тактичні комбінації (операції)

Розділ 2. Поняття та правові основи накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку

2.1. Поняття накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку

2.2. Правові основи накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку

Розділ 3. Організаційні, тактичні та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку

3.1. Організаційні особливості накладання арешту на кореспонденцію і знаття інфомації з каналів зв'язку

3.2. Тактичні і психологічні особливості накладення арешту на кориспонденцію і знаття інфомації з каналів зв'язку

3.3. Участь спеціаліста в накладенні арешту на кориспонденцію і знаття інфомації з каналів зв'язку

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В сучасний період розвитку суспільства особливу актуальність та значимість набуває розбудова української суверенної, демократичної, соціальної і правової держави, яка повинна забезпечити всебічну охорону прав і свобод людини та громадянина (ст.1, 3, 17 Конституції України). Основний закон держави визначає доктринальні засади політики в цій галузі.

Протягом останнього часу однією з найбільш небезпечних загроз національним інтересам України залишається проблема криміналізації суспільства, зростання злочинності у різноманітних її проявах.

Реалізація в освіті, науці і практиці українського державотворення конституційних положень є актуальною, оскільки ситуація в країні характеризується складністю і суперечливістю процесу формування державної доктрини безпеки людини і суспільства.

Конституція України гарантує кожній людині таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Порушення цієї таємниці тягне кримінальну відповідальність. Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку може бути застосовано лише за наявності достатніх підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються за допомогою засобів зв'язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо.

Винятки можуть допускатися за рішенням суду чи з санкції прокурора для запобігання злочинам чи з'ясування істини в ході розслідування і розгляду кримінальних справ.

Виходячи з вище сказаного можна зробити висновок про важливість і доцільність даного дипломного дослідження. Його своєчасність і актуальність.

В даному дипломному дослідженні ми плануємо розглянути теоретичні, практичні та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.

Головною метою даної праці є спроба розробити теоретичні засади і сформулювати рекомендації, які дозволять підвищити ефективність накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.

Методологічною основою даного дослідження є діалектична теорія пізнання процесів взаємодії об'єктів і закономірностей їхнього відображення в оточуючому середовищі та методи юридичних наук, зокрема, кримінального процесу, криміналістики, судової медицини, тощо, а також узагальнення експертної і слідчої практики.

Під час підготовки даної дипломної роботи були застосовані порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-структурний і статистичні методи дослідження.

Правовою основою даного дослідження є: Конституція України, Закони України та відомчі акти.

Теоретичною основою даного дослідження є монографії, підручники, навчальні посібники, збірники наукових праць, що відносяться як до науки криміналістики, психології, конституційного, кримінально – процесуального права.

Сформульовані в дипломній роботі пропозиції і висновки можуть бути використані в таких приоритетних напрямках і галузях знань:

в практичній діяльності – для оптимізації оперативно-розшукової, експертної і слідчої діяльності по розкриттю та розслідуванню злочинів;

в навчальному процесі і науково-дослідницькій діяльності – для підготовки відповідних розділів підручників, навчальних посібників з курсу "Криміналістика";

в законотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства України.

Розділ 1. Загальні положення криміналістичної тактики.

Поняття криміналістичної тактики, її місце в системі

наукового знання.

Криміналістична тактика — це система наукових положень і розроблювальних на їхній основі рекомендацій з организации і планування досудового і судового слідства, визначенню лінії поводження осіб, що здійснюють доказування, і прийомів конкретних слідчих і судових дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів, на встановлення причин і умов, що сприяли здійсненню і прихованню злочинів.

Система наукових положень, про яку йде мова, складається з тих елементів загальної теорії криміналістики й утворюючих її приватних теорій, що відносяться до розділу криміналістичної тактики. У їхньому числі і такі, котрі мають загальне значення для всієї криміналістичної тактики, носять характер її вихідних, загальних положень. До них відносяться: основні поняття тактики; визначення місця криміналістичної тактики в системі криміналістики й у системі наукового знання взагалі; з'ясування зв'язків і залежностей між тактикою як розділом криміналістики і практикою боротьби зі злочинністю; визначення системи криміналістичної тактики і змісту тактики процесуальної (слідчої і судової) дії.

У своєму родовому понятті тактика — це теорія і практика підготовки і ведення бою. Криміналістична інтерпретація цього поняття вносить в нього, природно, елемент умовності, тому що очевидно, що немає рівності між військовою і криміналістичною тактикою. Однак такі її елементи, як організація і планування дій, оцінний і поведінковий моменти, наявність прийомів дії, виправдують вживання даного терміна.

Поняття криміналістичної тактики в літературі визначалося по-різному. Так, А.Н. Васильєв вважав, що тактика — це метод дії в розслідуванні для досягнення мети, розрахований на оптимальний ефект при відносно мінімальній витраті часу і сил. Як сукупність прийомів проведення слідчих дій уявляют собі криміналістичну тактику В.О. Коновалова, і деякі інші автори.

Погляди на сутність і зміст криміналістичної тактику не раз змінювалися. Якщо спочатку до неї поряд із прийомами провадження окремих дій при розслідуванні злочинів відносили характеристику злочинців, таємні способи їхнього спілкування, класифікацію способів здійснення злочинів (А. Вайнгарт, І. Н. Якимов), а потім переважно прийоми слідчих дій (И. Вакарелски, В. Гутекунет, Е. У. Зицер), то тепер більшість криміналістів схильні вважати її складною системою положень, прийомів і рекомендацій, відносящихся не тільки до провадження окремих процесуальних дій, але і до організації і планування досудового і судового слідчтва в цілому, вживанню заходів по превенції злочинів, здійсненню різних заходів організаційного і техничного характеру.

Крім загальних положень, в зміст криміналістичної тактики входять:

розділи вчення про криміналістичну версію, планування розслідування;

принципи реалізації в процесі розслідування заходів організаційного і технічного характеру;

принципи взаємодії між слідчим і іншими працівниками органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю;

принципи використання даних, отриманих з оперативних джерел;

рекомендації з використання на досудовому і судовому слідствах техніко-криміналістичних засобів і прийомів збирання і дослідження доказів;

рекомендації про використання на досудовому і судовому слідствах спеціальних пізнань, допомоги фахівців;

рекомендації про використання в процесі розслідування допомоги громадськості;

тактичні прийоми і рекомендації з проведення конкретних процесуальних дій.

Варто підкреслити, що, хоча тактичні прийоми проведення процесуальних дій і не є єдиним елементом криміналістичної тактики, вони безперечно являють собою її найважливішу частину, а поняття тактичного прийому і рекомендації відносяться до числа основних.

Родовим стосовно тактичного прийому є поняття криміналістичного прийому. Криміналістичний прийом — це найбільш раціональний і ефективний спосіб дій чи найбільш доцільна лінія поводження при збиранні, дослідженні, оцінці і використанні доказів і запобіганні злочинам.

Розрізняють техніко-криміналістичні і тактичні (тактико-криміналістичні) прийоми. Перші — це прийоми використання техніко-криміналістичних засобів (наприклад, прийоми фотозйомки на місці події) і прийоми використання наукових положень криміналістичної техніки (наприклад, прийоми виявлення слідів на основі наукових положень про механізм слідоутворення). Другі — це прийоми організації і планування досудового і судового слідства, підготовки і проведення окремих процесуальних дій. Тактичним може бути і "поведінковий" прийом, тобто вибір особами, які здійснюють розслідування, визначеної лінії поводження.

Loading...

 
 

Цікаве