WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Організація та методологія наукових досліджень - Курсова робота

Організація та методологія наукових досліджень - Курсова робота

Принципово має змінитися і сама процедура (технологія) захисту наукових дисертацій. Так, на відміну від колишніх і нинішніх ваківських спеціалізованих рад із захисту дисертацій, Ради із захисту дисертацій докторів філософії не є незмінними, архаїчними. Залежно від специфіки, тематики роботи, що розглядається, до них можуть включатися (для разового захисту) вчені інших галузей і профілів знань. Такі ради, зазвичай, невеликі - голова, 3 - 4 члени ради. Голосування здійснюється відкрито, а рішення підписують усі члени ради. До того ж рішення ради є остаточним. Робота у такий спосіб робить захист дисертації відкритим, демократичним, унеможливлює корупцію, хабарництво.

Як свідчить міжнародний досвід, помітним явищем у підготовці майбутніх докторів філософії є постійне зростання обсягу практичних, тренінгових занять, що завчасно і спеціально орієнтує майбутніх докторів філософії на практичну діяльність у конкурентній галузі, секторі економіки, народного господарства. Так, серед докторантів популярні тренінги: "управління проектами", "складання технічних завдань, написання проектних заявок", "права інтелектуальної власності" та ін. Проблемами вдосконалення системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації переймаються окремі держави, міждержавні структури, міжнародні об'єднання та організації. Існує достатньо пропозицій щодо кардинальних змін такої системи. Так одним з найдієвіших проектів, спрямованих на підвищення статусу, авторитету докторських програм, став проект Європейської асоціації університетів (ЄАУ), розпочатий 2004 року (http://www.eua. be/eua/en/Doctoral Programmes. jspx), в якому взяли участь 49 європейських університетів 25 країн. Мета проекту - максимально вивчити і проаналізувати практику підготовки докторських дисертацій у європейських країнах і зробити такі програми максимально ефективними, взаємовигідними.

Маючи гарний досвід підготовки докторів філософії, МАУП продовжує вдосконалювати систему підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації. Йдеться не лише про розширення діапазону спеціальностей, складу спеціалізованих вчених рад, а й всього процесу роботи з докторантами. Зокрема, у січні ц. р. МАУП уклала угоду про співпрацю зі Столичним університетом штату Луїзіана (США), відповідно до якого, серед інших питань співпраці, передбачається організувати підготовку науково-педагогічних кадрів за взаємоузгодженими планами і програмами. З цією метою створено спільну докторантуру та Спільну Раду з правом підготовки докторів філософії та докторів наук. У такій докторантурі матимуть змогу за індивідуальними планами готувати дисертаційні роботи не лише громадяни України, а й іноземні громадяни. Термін навчання - два роки, а для осіб, що мають науковий ступінь, або склали не менше двох (зокрема іспит зі спеціальності) кандидатських іспитів, термін підготовки може бути скорочений до одного року. Громадяни, що мають науковий ступінь кандидата наук, фаховий стаж науково-педагогічної роботи не менше трьох років, видали підручники, монографії, надрукували не менше десяти статей у наукових журналах, можуть виходити на захист докторського ступеня з науковою доповіддю (без складання іспитів та виконання індивідуального плану).

За ініціативою Ради Європи і ЮНЕСКО в Європейському регіоні було створено спеціальну міжнародну програму з розвитку єдиного інформаційного простору - "Міст між Сходом і Заходом". Для її реалізації за ініціативою Бельгії засновано Європейську академію інформатизації (АЕЇ, Belgium), яка реалізовує з цією метою спеціальну програму "Глобальна система освіти". Таку програму й було задумано задля певної уніфікації освітніх систем європейських країн. В її основі - дворівнева підготовка вчених наукових кадрів: докторський рівень (Rh. D), що для нострифікації відповідає рівню кандидата наук, і Гранд доктор Філософії (Grand Rh. D), що відповідає нашому рівню доктора наук.

Оскільки донині в Україні не вирішено питання валідації західних вчених ступенів, то й не можна відповісти на питання, якому рівню - кандидата чи доктора наук - відповідає ступінь доктора філософії - Rh. D. Важко сказати і про те, як бути далі: автоматично зрівняти по статусу кандидатів і докторів наук навряд чи можна. Дається взнаки різний економічний, соціальний статус таких людей, якщо говорити про посади, фінансово-соціальну, пенсійну забезпеченість, соціальний захист тощо. Друге питання, яке має бути предметом розгляду, пов'язане з тим, що є доктори філософії - дослідники і доктори філософії - фахівці. Перші більше зорієнтовані на наукову діяльність, другі - на практичну (технологічну, виробничу тощо). У нас такого поділу, звісно, не існує, хоча реальна соціальна практика цього потребує.

Постає і третє, надто принципове питання: хто має займатися нострифікацією вчених ступенів? У Російській Федерації це робить Вищий Атестаційно-Кваліфікаційний Комітет (ВАКК), зареєстрований 1999 року. В Україні це питання донині залишається відкритим: хто, у який спосіб має нострифікувати зарубіжні дипломи ще треба визначити, оскільки йдеться про відповідні, високопрофесійні нострифікаційні комісії, які навряд чи можуть існувати при тому ж МОН України, яке досі, власне, такою нострифікацією і займається. Радше "нострифікувати" треба ВНЗ, який видав диплом про вчену ступінь, тобто підтверджувати статус такого вищого навчального закладу, його право видавати диплом, що автоматично і буде визнанням правомірності конкретного диплома. А коли це так, то нострифікувати міжнародні дипломи мали б вже не ВНЗ (кафедри, вчені ради), які такі ступені присуджують і є авторитетами з відповідних наукових дисциплін і напрямів.

Отже, щоб робити конкурентні, радикальні кроки у цій надто відповідальній справі, треба: а) зберегти увесь напрацьований в Україні досвід підготовки наукової зміни вищого гатунку; б) максимально врахувати кращий європейський, світовий досвід такої діяльності. Не потребує дискусій лише одне питання: чи необхідно нині в Україні радикально змінювати систему підготовки науковців високої кваліфікації. Треба, і якомога швидше.

Список використаної літератури

  1. http://www.personal-plus.net/226/2166.html Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик

  2. http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? page=2&nreg=309-99-%EF Верховна Рада України.

Додаток 1

N _____________________ "___" __________ ____ р.

Loading...

 
 

Цікаве