WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Органи правосуддя, суди присяжних, кримінально-процесуальні функції - Курсова робота

Органи правосуддя, суди присяжних, кримінально-процесуальні функції - Курсова робота

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

На підставі пакету законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою України 21 червня 2001 р., здійснюється глибока реформа всієї судової системи і судочинства. Структура цієї системи та організація роботи приводяться у відповідності з вимогами Конституції України. 07 лютого 2002 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про судоустрій України", який набере чинності 01 червня 2002 року.

2. Суд присяжних Англії.

Суд присяжних - наслідок системи загального права й історичні корені його ідуть усередину багатовікової історії Великобританії. Перші зачатки нової форми процесу з'явилися ще в XII столітті при Генріхові II(1154-1189 рр.), що ввів розслідування через місцевих потей по земельних справах, а потім і по кримінальним, використовуючи при цьому кругову поруку сотень.

Але, як справедливо відзначає відомий історик карного процесу М.А. Чельцов-Бебутов, журі того часу ще довгий час не були судом присяжних у нині існуючій формі. Його члени не перевіряли безпосередньо доказів. Вони вирішували справу своїм вердиктом (verdictum, тобто оголошенням під присягою істини) на підставі особисто їм, як місцевим людям, відомих фактів, виконуючи обов'язок повідомлення головуючому своїх, заснованих на особистому знанні, вражень.

В англійській процесуальній теорії зберігалося положення, відповідно до якого присяжні вирішують тільки питання факту, рішення ж питань права належить судді.

Наступна трансформація процесуального статусу присяжних була обумовлена прагненням обвинувача уникнути виклику на двобій з боку обвинувачуваного, унаслідок чого обвинувач повинний був домогтися того, щоб висунуте їм обвинувачення прийняли на себе виділені сотнею присяжні, а для цього йому необхідно було надати присяжним докази, що підтверджують здійснення злочину запідозреною особою. Таким чином, присяжні, котрі раніше діяли в силу особистого знання ними обставин справи, поступово перетворювалися в осіб, що вирішували питання про обґрунтованість обвинувачення по представленим приватним обвинувачем доказам. Іншими словами, відбулося перетворення присяжних зі свідків окремих фактів у суддів, що виголошували вердикт по переконанню, що склалося на основі представлених їм доказів обвинувачення.

У внутрішньому зв'язку з таким перетворенням функцій присяжних стояло виділення, що оформилося значно раніш, двох видів журі. Поруч з обвинувальним журі, що висувало проти обвинувачуваного обвинувальний акт (dill of indictment), організувалося і друге журі - журі вироку, що по розгляду справи під керівництвом коронного судді виносило вирок власне кажучи справи - про чи винність невинності підсудного.

Інститут присяжних в Англії найповніше реалізовано в Англійському Суді Корони, який розглядає кримінальні справи. У сучасному вигляді він був створений у 1971 р. Законом про суди. Суд Корони лише одна зі складових частин, що входять у Верховний суд, і являє собою досить розгалужену судову структуру. У його складі 93 судових присутностей практично у всіх великих містах Англії й Уельсу, а також Центральний карний суд — знаменитий на увесь світ Олд Бейлі, відомий за назвою вулиці в Лондоні, на якій знаходиться. Вважається, однак, що всі його 93 присутності виступають як єдиний судовий орган. І дійсно: Суд Корони — це один суд, і його судді можуть засідати практично по всій Англії й в Уельсу.

Суд Корони — це така ланка англійської судової системи, у якому в першій інстанції розглядаються найбільш серйозні кримінальні справи. Не виключається, що в необхідних випадках юрисдикція Суду Корони може поширюватися і на розгляд справ у порядку апеляційної інстанції. У той же час у загальному потоці кримінальних справ, що щорічно проходять по першій інстанції в англійських судах, справи, розглянуті Судом Корони, складають всього 2—3%. Незважаючи на це, саме із Судом Корони ототожнюється власне англійський карний суд. Ми не помилимося, якщо скажемо, що Суд Корони — це "вітрина" англійського карного правосуддя.

У залежності від характеру злочину і його серйозності кримінальна справа в Суді Корони може розглядатися суддями Високого суду (як правило, це убивства), або окружними суддями, або рикордером — суддею, призначуваним з числа барристерів чи соліситорів і виконуючим обов'язки судді в судах графств до 20 днів у році.

Особливості судоустрою Англії такі, що засідання в Суді Корони, якщо кримінальна справа в ньому розглядається власне кажучи, здійснюється лише за участю присяжних. Однак Суд Корони — це необов'язково тільки суд присяжних. Адже у випадку визнання обвинувачуваним своєї провини на стадії попереднього наслідку в присяжних необхідності не виникає, і Суд Корони цілком обходиться без них. Правом на суд присяжних реально користаються лише близько 30% обвинувачуваних по справах, що підлягає розгляду в Суді Корони. В інших випадках судді залишається лише призначити покарання, з огляду на матеріали справи і визнання провини обвинувачуваним і підсудним.

Таким чином, Суд Корони може виступати одночасно і як суд першої інстанції, і як апеляційний суд. У його компетенцію входить розгляд кримінальних справ про найбільш серйозні злочини, по яких обвинувачуваний не визнає себе винним до суду. Це такі злочини, як убивство з обтяжуючими обставинами, зґвалтування, підпал, збройний розбій, шахрайство, велика крадіжка, і деякі інші. Не виключається, що в Суді Корони може виявитися справа, що не зв'язана зі здійсненням небезпечного чи тяжкого злочину, скажемо, таке, як дрібна крадіжка. Для цього досить, щоб обвинувачуваний наполягав на цьому сам.

Неодноразово починалися спроби переконати Парламент у тім, що було б розумним відгородити Суд Корони від необхідності розглядати справи про злочини, що не представляють великої суспільної небезпеки. За таке рішення виступав навіть голова Суду королівської лави й інші, не менш авторитетні судді. Однак усі спроби переглянути такий порядок ні до чого не привели, тому що Парламент визнає, що кожної повинний мати право на розгляд його справи судом присяжних, якщо, звичайно, мова йде про здійснення визначених видів злочинів.

Суд Корони може виступати і як апеляційна інстанція. У ньому можуть розглядатися апеляційні скарги на вироки магістратських судів, а також на рішення магістратів про переказ суду і висновку під варту. Однак цим компетенція Суду Корони не вичерпується. Тут можуть виявитися деякі цивільні справи. Правда, це досить нечисленна група. Зокрема, предметом розгляду в Суді Корони можуть виявитися питання, зв'язані зі скаргами на рішення магістратських судів, прийняті ними по справах про букмекерство, про азартні ігри і по дозвільній системі. Перегляд справ в апеляційній інстанції здійснюється завжди без присяжних засідателів, а до складу суду крім судді входять від двох до чотирьох магістратів, що не є професійними юристами.

3. Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти.

Окремі напрями кримінально-процесуальної діяльності називаються кримінально-процесуальними функціями.

Функція- це характерний рід діяльності, роль, призначення.

У кримінальному процесі є п'ять основних функцій:

  1. розслідування,

  2. нагляд,

  3. обвинувачення,

  4. захист,

  5. правосуддя.

Розслідування спрямоване на встановлення істини, нагляд - на додержання законності, обвинувачення - на прилюдне викриття обвинуваченого у вчиненні злочину. Захист - система дій, спрямованих на спростування обвинувачення, виявлення сумнівів щодо обгрунтованості обвинувачення, даних, які вказують на невинність обвинуваченого або на пом'якшуючі його відповідальність обставини. Функція правосуддя спрямована на всебічне вивчення всіх обставин справи, прилюдне дослідження всіх доказів, доводів обвинувачення та захисту, встановлення об'єктивної істини, законне та справедливе вирішення справи по суті.

Loading...

 
 

Цікаве