WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державність Західної України в 20—30-х роках. Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР - Реферат

Державність Західної України в 20—30-х роках. Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР - Реферат

Державність Західної України в 20-30-х роках. Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР
Проблеми української державності за кордоном. 2 січня 1919 р. уряди УНР і ЗУНР урочисто проголосили об'єднання (злуку) двох українських республіку однак воєнні дії призвели до того, що під польською окупацією опинилися Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь, Полісся, Посяння, Лемківщина. У Остаточному об'єднанню України перешкодила Антанта, коли Верховна Рада в Парижі 25 червня 1919 р. постановила "уповноваженим силам Польської республіки ввести свої осередки аж по р. Збруч".
Ще раніше, у листопаді 1918 p., Північна Буковина була окупована румунськими військами, а Закарпаття в січні 1919 р. - чеськими.
Деякий час влада Польщі над західними українцями лишалась спірною. Незважаючи на це, розпочалась полонізація Галичини. Вже до січня 1923 р. між поляками було розподілено в Галичині близько 200 тис. гектар землі, на Поліссі - 113 тис. і т. д. Тому восени 1922 р. українці розпочали бойкот виборів до сейму і сенату. Але українське населення Волині, Холмщини, Полісся та Підляшшя все ж взяло участь у виборах. Українське представництво в обох палатах становило 20 депутатів і 6 сенаторів. Політичні засади українського представництва виклав від імені Українського сеймового клубу 23 січня 1923 р. С.Підгірський: "...ми, представники Волині, Холмської землі, Підляшшя і Полісся, заявляємо з цієї Сеймової трибуни перед цілим світом, що метою українського народу є відродження Самостійної Української Держави ";ї^Ііж тим поляки досягли своєї мети. 14 березня 1923 р. Рада послів Антанти у Версалі остаточно визначила приєднання Галичини до Польщі.
Анексовані західноукраїнські землі перебували на становищі напівколоній Польщі, Румунії й Чехословаччини. Під час світової економічної кризи (1929-1933 pp.) безробіття на західноукраїнських землях набуло небачених масштабів. Протягом майже всього періоду окупації західноукраїнських земель тут зберігався воєнний стан, панували політичний терор, жорстоке переслідування національно-визвольного руху.
Соціальне гноблення, національна та політична дискримінація українського населення викликали рішучий опір. У національно-визвольній боротьбі населення Західної України брали участь різноманітні політичні сили, що відстоювали інтереси різних соціальних груп. Галицькі українці почали організовувати своє політичне життя, створювати політичні партії. Першими з них стали Українська партія національної роботи і Українська Народна трудова партія.
Деякі легальні українські політичні партії брали участь у польській політичній системі. Найбільш впливовою і авторитетною серед таких політичних організацій було Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО), створене у липні 1925 р. У 1935 р. УНДО мало найбільше серед усіх українських політичних формувань представництво в польському сеймі (17 депутатів) і сенаті (3 депутати).
^ерсальське рішення 1923 p., яким визнано прилучення Галичини до Польщі, викликало хвилю протесту і деяке зневір'я до Заходу. Де сприяло утворенню у 1923 p. компартії Західної України, яка пізніше стала складовою частиною компартії Польщі.
і'В 30-х роках обстановка різко змінилася. Встановлення тоталітарної системи СРСР, її злочини проти українського народу у вигляді насильницької колективізації, голодомору 1932-1933 pp., численних політичних процесів внесли істотні корективи в дію політичних чинників на західноукраїнських землях.
Прорадянські, прокомуністичні погляди взагалі не були домінуючими у політичній думці галицьких українців. Переважна більшість з них стояла на відкрито націоналістичних і антирадянських позиціях і розрізнялась перш за все методами своєї боротьби. У непримиренній опозиції до УСРР перебувала, наприклад, Українська військова організація (УВО), заснована у 1920 p., провід якої складався із старшин Українських січових стрільців. Основним засобом своєї боротьби проти польської влади УВО обрала індивідуальний терор.
Наприкінці 20-х років виникає кілька націоналістичних груп: Союз української націоналістичної молоді, Лсгія українських націоналістів та ін. На конференціях 1927 і 1928 pp. вони висловлювалися за злиття усіх цих груп в єдину Організацію українських націоналістів (ОУН).
. У січні 1929 p. у Відні відкрився конгрес ОУН, який ухвалив устрій ОУН і обрав провід ОУН, до якого увійшли керівники УВО Є.Коновалець, Р.Сушко та ін. - колишні старшини січових стрільців та Української галицької армії М)тже, ОУН бхопила усі існуючі націоналістичні групи.
ОУН ставила перед собою завдання боротися проти польського режиму, а також "уздоровити відносини внутрі нації, викликати в українському народові державотворчі зусилля" Акції ОУН (терор, саботаж, підпали) стали приводом для масових репресій проти українців, викликали в 1935-1936 pp. судові процеси над членами ОУН.
У більш сприятливому становищі перебували українці Закарпаття.. В 1919 p. Закарпаття опинилося у складі Чехословацької Республіки, у 1928 p. стало Підкарпатським краєм, але без права на автономію. Празький уряд 11 жовтня 1938 p. після Мюнхенської змови нарешті надав автономію Карпатській Україні (Підкарпатській Русі) і дозволив їй створити перший автономний уряд, до якого увійшли А.Бродій, А.Волошин та ін.
Згідно з рішенням німецько-італійськото арбітражу у Відні від 2 листопада 1938 p. Карпатська Україна змушена була віддати значну частину своєї території з такими містами, як Ужгород та Мукачево, Угорщині. Після цього столицю Карпатської України перенесено до Хуста.
Навіть у таких важких умовах було зроблено ще один крок до незалежності;;22 листопада 1938 p. прийнято закон Чехословацької Республіки про конституцію Карпатської України. На цій основі автономний уряд розгорнув роботу з підготовки виборів до першого Сейму Карпатської України. На виборах, які відбулися 12 лютого 1939 p.. Українське національне об'єднання отримало 92,4% голосів.
М5 березня 1939 р. Сейм, до якого було обрано 32 посли, розпочав у Хусті свою роботу і проголосив незалежність Карпатської України, яка ставала республікою на чолі з президентом, вибраним Сеймом. Державною мовою Карпатської України визнавалась українська мова, барви державного прапору - синя і жовта. Президентом Карпатської України обрано Волошина.
Але ще 13 березня 1939 р. хортисги Угорщини за вказівкою Берліна направили в Прагу і Хуст ультиматум про окупацію всього Закарпаття нібито з метою "підтримання порядку". 14 березня відбувся перший напад угорських військ на територію Закарпатської України, а вслід за цим - її повна окупація.
За умовами Ризького договору заборонялось перебування на території Польщі антибільшовицьких
Loading...

 
 

Цікаве