WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державне будівництво на основі рішень І та II Всеукраїнських з'їздів Рад - Реферат

Державне будівництво на основі рішень І та II Всеукраїнських з'їздів Рад - Реферат

Державне будівництво на основі рішень І та II Всеукраїнських з'їздів Рад
І Всеукраїнський з'їзд Рад. Як уже зазначалося, після жовтневого збройного повстання у Петрограді та приходу до влади більшовиків, оформленого рішеннями II Всеросійського з'їзду Рад робітничих та солдатських депутатів, III Універсалом Центральної Ради у відповідь на це було проголошено Українську Народну Республіку. Центральна Рада засудила збройне повстання у Петрограді та зробила заяву про неприпустимість нелегітимного переходу влади до Рад робітничих та солдатських депутатів. Намітилося явне протистояння Центральної Ради ВЦВК і Раднаркому на чолі з В.Леніним як загальноросійської державної влади. Це протистояння значно посилилося після "Маніфесту до українського народу" з ультимативними вимогами до Української Ради. Прийнятий Рад-наркомом 3 грудня 1917 p., напередодні І Всеукраїнського з'їзду Рад, цей маніфест став своєрідним каталізатором, який прискорив початок громадянської війни в країні.
Більшовики України, спираючись на прийняті II Всеросійським з'їздом Рад декрети про мир і землю, декларацію Всеросійського ЦВК про права народів Росії та інші популярні акти радянської влади і, борючись за перетворення їх в життя, розгорнули бурхливу діяльність по більшовизації Рад та встановленню їх влади на місцях як органів класової диктатури пролетаріату. Недостатньо активна позиція Центральної Ради щодо практичної реалізації проголошених нею соціальних завдань, про що писав В.Винниченко, полегшила процес утвердження більшовицької влади у ряді, перш за все пролетарських регіонів України. Після перевиборів до Рад в листопаді та на початку грудня 1917 р. в них різко посилився вплив більшовиків. У багатьох Радах вони повністю оволоділи керівними позиціями. У Луганській Раді більшовики складали 85,5% депутатів. Бердянській - 75, Друновській - 70, Київській - 60, Лозово-Павловській - 57,8, Кременчуцькій - 52,6, Харківській - 47,5, Катеринославській - 46,6, Одеській - близько 40%, Всього на кінець 1917 р. в Україні діяли майже 300 Рад, переважно робітничих та солдатських депутатів. У їх будівництві більшовикам України значну допомогу подавали їх однопартійні з центральних регіонів Росії, ЦК більшовицької партії. Більшовики розгорнули активну діяльність по утворенню пролетарських збройних формувань - Червоної гвардії. Найчисленнішою в Україні була Червона гвардія Донбасу - найважливіша збройна опора більшовиків. ЦК більшовицької партії робив усе можливе, щоб забезпечити Червону гвардію зброєю. Робітники Донбасу й самі виготовляли зброю на заводах Луганська, Юзовки, Краматорська та інших міст. Характерною рисою Червоної гвардії вже у листопаді було прагнення більшовиків перетворити її на організацію поголовного озброєння робітників.
Борючися проти Центральної Ради, більшовицькі організації докладали чимало зусиль для скликання Всеукраїнського з'їзду Рад, який би проголосив більшовицьку владу в Україні, створив Українську радянську державу і затвердив в ній диктатуру пролетаріату. Ідею проведення Всеукраїнського з'їзду Рал висунула більшовицька фракція виконавчого комітету Київської Ради робітничих депутатів З листопада 1917 p., її підтримали більшовики Харкова, Катеринослава, Одеси, Єлисаветграда та інших міст Ця діяльність знайшла підтримку тієї частини трудящих, які ще вірили в більшовицькі лозунги. З'їзд мав стати важливим етапом на шляху встановлення радянської влади в Україні.
17 листопада нарком у справах національностей Сталін у розмові з членом Київського обласного комітету РСДРП(б) Бакинським схвалив курс на поглинення Центральної Ради Всеукраїнським з'їздом Рад. Від імені керівництва партії Сталін заявив: "Ми всі вважаємо, що ви - кияни, одесити, харків'яни, катеринославці та інші повинні негайно взятися за скликання такого з'їзду". Секретар ЦК партії Свердлов на запитання працівника обкому РСДРП(б) Південно-Західного краю Кулика про те, як ставитися до Центральної Ради, рекомендував прислухатися до порад наркому у справах національностей.
Спочатку намічалося відкрити пробільшовицький з'їзд 4 грудня в Києві. Проте, враховуючи, що тут були сильні позиції Центральної Ради, що тут фактично уже відкрився під її проводом з'їзд селянських, робітничих і солдатських депутатів, на який прибуло 2 тис. делегатів, за ініціативою більшовиків 124 депутати - представники 49 Рад - переїхали до Харкова, де діяв більшовицький ревком, була багаточисельна Червона гвардія. Харків був політичним центром Донецько-криворізької області, і, що важливо, саме тут 9 грудня відкрився III з'їзд Рад Донецького і Криворізького басейнів, об'єднання з яким поповнювало склад більшовицького Всеукраїнського з'їзду Рад представниками революційного пролетаріату.
З'їзд Рад Донецького і Криворізького басейнів прийняв пропозицію більшовицьки настроєних делегатів Всеукраїнського з'їзду Рад про об'єднання в єдиний з'їзд Рад робітничих та солдатських депутатів. На цьому з'їзді були представлені 82 Ради (близько 200 делегатів). Ясна річ, важко визнати легітимність такого з'їзду.
З'їзд Рад розтанув такі питання: 1) про сучасний політичний момент; 2) про організацію влади в Україні; 3) про самовизначення України; 4) про вибори Центрального Виконавчого Комітету Рад України. Порядок денний був доповнений питанням "Про Донецьке-Криворізький басейн".
Всеукраїнський з'їзд Рад розпочав свою роботу 11 грудня 1917 p. і закінчив її увечері 12 грудня. У своїх постановах з'їзд вітав жовтневе збройне повстання і встановлення радянської влади та "диктатуру пролетаріату, підтриману найбіднішйм селянством". У резолюціях "Про організацію влади на Україні" і "Про самовизначення України" з'їзд проголосив створення Української радянської республіки, про організацію влади та її відносини з Російською радянською республікою. 12 грудня з'їзд постановив, що "Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів". Українську робітничо-селянську радянську республіку в офіційних радянських актах відразу ж після її утворення іменували також Українською Народною Республікою.
Таким чином, в Україні фактично склалося двовладдя: більша частина України була підвладна Центральній Раді, а менша - радянському уряду.
Структуру органів влади 1 Всеукраїнський з'їзд Рад визначив, орієнтуючись на зразок, який склався в радянській Росії. Влада на місцях закріплювалася за повітовими, міськими, губернськими та обласними Радами. Здійснення влади у центрі покладалося на Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських та солдатських депутатів, обраний ними ЦВК й ті вищі органи виконавчої і розпорядчої влади, які мав створити ЦВК. Із передбаченого 61 члена ЦВК з'їзд обрав лише 41, вказавши, що 20 його членів мають бути дообрані наступним з'їздом Рад селянських депутатів. У числі обраних було 35 більшовиків, 4 лівих есери, 1 лівий український соціал-демократ та 1 меншовик-інтернаціоналіст.
Loading...

 
 

Цікаве