WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Негативні обставини при розслідуванні злочинів - Курсова робота

Негативні обставини при розслідуванні злочинів - Курсова робота

Аналізуючи ці справи, слідчий звернув увагу на те, що в ліквідації цих пожеж брав участь мешканець одного із сіл, яке знаходиться від місця виникнення пожежна значній відстані. Припущення про причетність саме цього громадянина до виникнення пожеж, що ґрунтувалось на такій його незрозумілій, суперечливій поведінці (перебування цього громадянина на місці кожної пожежі навряд чи можна було пояснити випадковістю або ж звичайним збігом обставин, враховуючи той факт, що ні родичів, ні близьких знайомих, ні справ, пов'язаних з його роботою у нього там не було), згодом знайшло підтвердження[56, с.98].

Визначення причин появи негативних обставин – дисимуляцій ускладнюється ще й тим, що будь-яке психічне відображення має два аспекти: а) зміст образу; б) форму змісту, як спосіб його перетворення і вираження. Зміст психічного відображення як образу, або, як його знання у психології характеризується багатьма властивостями, врахувати які в кожному конкретному випадку дуже важливо.

Так, виникнення негативних обставин у вигляді прогалин, недоречностей і протиріч у повному висвітленні події злочину чи певних його епізодів, поведінки і дій окремих учасників, а також інших його обставин обґрунтовуються як об'єктивними (наприклад, погана видимість, раптовий і швидкий план події і т.п.), так і суб'єктивними (фізичними і психічними ) факторами (поганий зір, недоліки слуху, пам'яті, неуважність, переляк і ін).

В процесі розслідування кримінальної справи про злочинну діяльність бандитської групи, якою було вчинено 27 грабунків, 13 крадіжок, 2 зґвалтування проводилось пред'явлення для впізнання потерпілими злочинців та викрадених речей і т.п. У багатьох випадках ці слідчі дії не давали належних результатів, тобто в показах і діях потерпілих були численні прогалини, протиріччя, суперечності. Виникнення цих негативних обставин було обумовлено, перш за все, об'єктивними факторами: злочинні події відбувались давно, як правило, вночі за умов поганої видимості та швидкоплинності подій, а також множиною психо-фізичних факторів [21, с.65].

На виникнення негативних обставин в показаннях про злочини суттєвий вплив справляє також вибірковість сприйняття і ситуація, при якій здійснюється сприйняття події і відтворення її психічного образу. Вибірковість сприйняття – це переважне виділення певного об'єкту із зовнішнього фону, тобто із великої кількості навколишніх предметів та явищ людина виділяє в конкретній момент лише деякі з них. Це залежить від багатьох факторів, а саме: професія, рід занять, потреби та інтереси людини, а також від умов , за яких відбувалось сприйняття події (освітленість, тривалість, віддаленість, метеорологічні умови і т.д.), крім цього слід врахувати, що люди часто не здатні точно оцінити кількість сприйнятих предметів, відстані між ними, їх просторові співвідношення, розміри та форми [32, с.56].

Людині властиво заповнювати прогалини її чуттєвого сприйняття елементами, які в дійсності не були об'єктами такого. Для просторового сприйняття характерним є перебільшення малих відстаней і зменшення великих. Відстані на воді, як правило, теж зменшуються. Яскраво пофарбовані і сильно освітлені предмети здаються розміщеними ближче, ніж це є насправді. Характерним для людського сприйняття також є неправильна фіксація часових проміжків. Суттєві особливості має сприйняття людини людиною. В залежності від того, яке значення люди надають різним людським особливостям, вони по-різному відноситимуться одне до одного, відчуватимуть один до одного різноманітні почуття. Результатом цього буде відповідне охарактеризування сприйнятої людини. Має свої особливості і процес сприйняття людської мови. З фізичної точки зору – це комбінація звуків, що послідовно змінюються за частотою та інтенсивністю. Голосні звуки інтенсивніші, приголосні – важче розрізнити. Чим більше у слові звуків, тим воно є більш сприйнятним на слух. Людина здатна розрізнити один голос серед 2-3 голосів, що звучать одночасно. Якість відтворення залежить від досвіду, орієнтації, інтелекту особи, від ступеня активної взаємодії індивідуально з матеріалом запам'ятовування, охоплення його системою наявних знань і уявлень. Труднощі процесу відтворення інформації обумовлюються також проблемним типом ситуації – конфліктної чи безконфліктної, а також індивідуальними труднощами вербалізації матеріалу, оскільки відомо, що словниковий запас та мовна культура більшості допитуваних обмежені [17, с.96].

Виникнення негативних обставин – дисимуляцій першого різновиду (протиріччя, прогалини і недоречності в показах допитуваних осіб) обумовлюється, в окремих випадках, також суб'єктивними намірами допитуваних осіб приховати справжні обставини розслідування події з метою: ухилитись від відповідальності і відшкодування спричиненої шкоди; пом'якшити відповідальність, зберегти набуте злочинним шляхом майно чи інші блага, права, привілеї; також вплинути на них з боку інших зацікавлених осіб.

Механізм утворення таких негативних обставин, так як і інших різновидів негативних обставин, що мають психологічну природу. Носить ситуаційно-супутній чи побічний характер зв'язку з механізмом вчинення злочинних діянь [37, с.60].

Процес формування показів (слідів пам'яті) відбувається в опосередкованому механізмом людської психіки зв'язку з реальними подіями на рівні мислення і свідомості, і обумовлюється властивостями джерела (людини) [12, с.54]. Такий самий характер зв'язку з розслідуваною подією носить і процес формування завідомо неправдивих показань, але останній є в структурному відношенні набагато складнішим, оскільки передбачає специфічну послідовність певних дій. Послідовність дій (стадій) по формуванню завідомо неправдивих показань, включає:

  1. сприйняття справжньої події чи окремих епізодів;

  2. запам'ятовування і опрацювання сприйнятої інформації про подію тощо;

  3. усвідомлення мети повідомлення неправдивих показів і їх наслідків;

  4. перероблення сприйнятої інформації і створення мисленої моделі майбутнього лжесвідчення;

  5. утримання в пам'яті моделі неправдивих показань, побудова моделі процесу їх повідомлення на допиті;

  6. відтворення неправдивих показань на допиті чи в процесі інших видів вербально-комунікативних дій.

Як видається з наведеного переліку формування змісту показань, які міститимуть ознаки негативних обставин – дисимуляцій у вигляді протиріч, прогалин, недоречностей у цих показаннях може відбуватись на різних стадіях, а їх безпосередній прояв – тільки на останній. Разом з тим, не виключається можливість утворення таких і, безпосередньо, під час відтворення неправдивих показань на допиті чи інших слідчих дій, що може обумовлюватись особливостями характеру допитуваної особи, змістом перебігу слідчої дії чи предметом допиту (змістом з'ясовуваного питання) [43, с.74].

У слідчій практиці мав місце такий випадок. Завідувач одного з магазинів зник з великою сумою грошей, яку він самостійно здавав в касу. Через п'ять днів "потерпілий" був знайдений в лісі лісниками, які почули його крики. Прибувши в прокуратуру, завмаг заявив, що на нього було вчинено напад. Двоє невідомих відібрали в нього гроші, потім відвезли до лісу, де прив'язали до дерева і залишили. При допиті заявника було встановлено ряд істотних протиріч. По-перше в роті "потерпілого", з його ж слів, була палиця, а обличчя обв'язане шматком тканини. Отже, голосно кричати він не міг. Лісники ж почули його крик на відстані близько двох кілометрів. По-друге, температура повітря в той період була -3 - -9 С, тому завмаг, пробувши у лісі без взуття і теплого одягу близько п'яти діб, повинен був загинути від переохолодження. По-третє, після того як його розв'язали, він без сторонньої допомоги дійшов до найближчого населеного пункту, розташованого на відстані семи кілометрів від місця події, що зробити неможливо за таких обставин (згодом судово-медичний експерт підтвердив неможливість такої активності "потерпілого"). Слід зауважити, що після, немовби, п'ятидобового голодування завмаг безболісно з'їв 700 г чорного хліба і випив 1л молока. Насправді ж вживання такої кількості їжі повинно було б викликати тяжкі наслідки. За висновком судмедексперта, у "потерпілого" повинно було відбутись рефлекторне скорочення ротового м'язу, що привело б до стиснення щелеп, і палиця, яка знаходилась у його роті, зламалася або пошкодила зуби. Насправді цього не відбулося. Після перебування протягом п'яти діб з відкритим ротом у "потерпілого" неминуче повинно було відбутись різке пересихання дихальних шляхів. Але цих ознак медичним освідуванням не виявлено. Зрештою, цілих п'ять діб завмаг не міг справляти природні потреби, тим більше, що, з його слів, він знаходився без свідомості, під час якої, як правило, настає мимовільне сечовипускання і дефекація. Цього ж не було. Аналіз всіх цих різних за характером негативних обставин дозволив встановити дійсну картину події, а саме її навмисне інсценування з метою приховування розтрати [40, с.87].

Loading...

 
 

Цікаве