WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Негативні обставини при розслідуванні злочинів - Курсова робота

Негативні обставини при розслідуванні злочинів - Курсова робота

Отже, терміну "негативні обставини в його сучасному значенні у Г.Гросса і А.Вайнгарта відповідали поняття, які охоплювали декілька груп явищ, що не зводились тільки до заперечливих відомостей. У той же час викриття інсценіровок Г.Гросс пов'язував з протиріччями, прогалинами і недоречностями, які виявляються в процесі розслідування злочинів, а А.Вайнгарт – з непрямими доказами, які викривають злочинця.

Б.Л.Бразоль, Р.А.Рейс, С.Н.Трегубов, не визначаючи поняття негативних обставин, при висвітленні тактики і методики розслідування також вказували на обставини, що сприяють встановленню механізму злочину, свідчать про інсценування події чи окремих її слідів. До їх числа вони відносили невідповідність між окремими деталями у загальній картині місця події, відсутність крові поряд з трупом, синці і крововиливи на тілі, положення рук трупа і т.д. [27, с.65].

У перших посібниках і статтях радянських авторів про розслідування злочинів термін "негативні обставини" не був загальноприйнятим. Наприклад, В.Громов і М.Лаговієр називали їх "симулятивним фактором" [40, с.87], "недоречностями" [32, с.98] ; С.Г. Кривицький застосовував термін обставини "симулятивної властивості" [56, с.123]; М.Є.Євгеньєв вважав, що негативні обставини є заперечуючим фактором [43, с.76], а С.Г.Познишев – невідповідністю даного факту деяким іншим обставинам [31, с.54].

Одним із перших термін "негативні обставини" застосував професор І.М. Якімов. Він писав, що в протоколі огляду місця події повинні бути відображені всі особливості, властиві такому огляду або, навпаки, які є невластивими йому, раптовими. До останніх можна віднести, так звані, "негативні або заперечливі обставини", тобто такі, які за певних умов і за звичним рухом події завжди повинні бути наявними, але в даному випадку чомусь не спостерігались. Саме І.М.Якімов було введено термін "негативні" для позначення обставин, які були названі в російському перекладі праць Г.Гросса "заперечливі", і початково використовувався ним для виділення "відсутніх" обставин, які є підмножиною ширшого кола явищ, "раптових" у даному випадку. Пізніше І.М.Якімов використовував цей термін для позначення всієї сукупності "раптових" обставин, вказавши, що негативні обставини "порушують нашу звичайну уяву про щось, що незмінно і завжди у схожих випадках спостерігається" [65, с.87].

На відміну від І.М.Якімова, який у своїх перших працях визначив поняття негативних обставин як обставин "відсутності", М.Д.Вороновський називав негативними ті обставини, "які суперечать природному становищу" [20, с.87].

Отже, в перших працях криміналістів намітилось декілька підходів до визначення поняття "негативні обставини", а саме:

  1. як відсутність того, що повинно бути;

  2. як обставини, які суперечать природньому становищу;

  3. як обставини, які порушують звичайну уяву про щось загально відоме.

До середини 60-х років в криміналістичній літературі була розповсюджена точка зору, яка отримала назву "традиційної", відповідно до якої негативні обставини визначались як "відсутність фактів, які за природнім рухом речей повинні б бути у наявності" [55,с.64].

Такої думки дотримувалась велика кількість авторів, зокрема:

П.І.Тарасов-Радіонов, О.Р.Ратінов, Г.А.Глассон, Б.М.Комаринець, С.І.Тихенко, М.О.Селіванов, В.І.Теребілов, А.Кежоян та інші. Найпослідовнішим у визначенні негативних обставин як обставин "відсутності" був О.М.Васільєв. він вказував на те, що під час розслідування кримінальної справи зустрічаються обставини, які суперечать версії, однак, на його думку, негативною є лише така обставина, яка відсутня, але повинна б бути, якщо дотримуватись певної версії [23, с.73].

1.2. Розвиток поняття негативних обставин.

У процесі розвитку поглядів на природу негативних обставин визначення їх поняття також змінювалось. Так, В.П.Колмаков писав, що негативними обставин будуть як обставини "відсутності", так і обставини, які суперечать природньому рухові обставин [24, с.67]. М.П.Шаламан також змінив точку зору, коли писав, що негативні обставини будуть "обставини, які суперечать між собою і взаємовиключають себе". Він визначив їх, як "обставини, які знаходяться у протиріччі з уявною подією, наприклад, повинні б бути при звичайному русі, але в дійсності відсутні" [64, с.264].

Ще далі пішов В.І.Попов, який визначив негативні обставини як "відсутність слідів і явищ". Він наводить приклади, в яких вказує не тільки на їх відсутність, а й взагалі, на будь-які протиріччя стосовно конкретної версії. Зокрема, ним наведено приклад, коли під час сварки дядько вбив племінника, а щоб приховати сліди злочину, він та його дружина відвезли труп до лісу і там його викинули. Щоб спрямувати слідство хибним шляхом, злочинці інсценували обстановку, яка, на їх думку, повинна була б привести слідчого до висновку про те, що мало місце вбивство з метою пограбування: вони вивернули кишені піджака і штанів, обрізали ремінець кишенькового годинника та інше [47, с.168].

Дійсно, у наведеному прикладі фігурують більше наявні, ніж відсутні обставини, які суперечать версії про вбивство з метою пограбування.

Намір криміналістів розширити поняття "негативні обставини" за рахунок включення до їх складу обставин, які суперечать уявній події або їх звичайному рухові, свідчить про спробу пов'язати негативні обставини з механізмом злочинного діяння. Обмеження негативних обставин тільки фактами "відсутності" вимагало нового, ширшого за змістом визначення поняття, яке б охопило як вказані, так і інші обставини, які б розкривали механізм минулої події, сприяли б викриттю інсценувань, неправдивих показів тощо.

В.О.Коновалова, наприклад, зазначала, що "негативні обставини" можуть проявлятися не лише у відсутності тих чи інших слідів злочинної дії, а й в наявності слідів, але таких, утворення яких причинно не пов'язане з подією злочину, які не випливають з характеру тих або інших цілеспрямованих дій при вчиненні злочину, суперечать ходу події, а також поясненням осіб... До негативних обставин слід віднести також певні дії осіб, що характеризують їх ставлення до події злочину".

Виходячи з викладеного, В.О.Коновалова запропонувала таке визначення: "Негативні обставини – це наявність або відсутність матеріально фіксованих слідів або дій, які за певних умов місця і часу суперечать природному розвитку подій, причинним зв'язком між даними явищами і їх наслідкам " [34, с.180].

Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг та деякі інші з приводу визначення, запропонованого В.О. Коноваловою, зауважили, що негативні обставини суперечать не об'єктивному розвиткові подій, а "тільки тій видимості явищ, яку злочинець спробував видати за дійсну", тобто "уявленням про механізм певного явища, а не самому явищу, справжню сутність якого вони якраз відображають". Ці автори визначають негативні обставини як "факти, які суперечать уяві про природний хід речей" [24, с.56].

До позиції В.О. Коновалової близькі погляди авторів, які вказують, що негативні обставини суперечать природному ходу подій або явищ.

Значно ширше і дещо по-іншому розглядає поняття негативних обставин у кримінальному судочинстві та криміналістиці С.М.Медведєв. Він писав, що "... негативними обставинами будуть будь-які фактичні дані, які суперечать (до їх логічного вирішення) звичайному поясненню факту у відповідності з певною версією". Як бачимо, це визначення за змістом надто широке, оскільки в ньому йдеться про будь-які фактичні дані, які не узгоджуються з певною версією слідчого, що відноситься до факту, якій підлягає з'ясуванню.

Поряд з цим С.І.Медведєв зазначає, що для кримінально-процесуальної діяльності найбільш важливими є такі негативні обставини, які будуть доказами, а не будь-якими фактами. Тому негативними обставинами у вузькому розумінні будуть такі докази, які суперечать (до їх логічного вирішення) звичному поясненню факту у відповідності з певною версією" [34, с.43].

Отже, С.І.Медведєв утворюючими ознаками поняття негативних обставин вважає, що в першому варіанті – фактичні дані в розумінні будь-яких відомостей, що суперечать логічному поясненню факту за версією слідчого, а в другому (вузькому розумінні) – звичному поясненню факту, відповідно певній версії про нього. В обох цих визначеннях цих значеннях суть поняття негативних обставин не розкрита.

Деякі автори, які також розглядають негативні обставини у зв'язку з версією слідчого, вважають, що негативною називається така обставина, яка не знаходить пояснення у ній, а тому є підставою для висунення іншої версії.

Так, В.А.Овечкін пише, що слово "суперечить" найповніше виражає сутність негативних обставин, ніж слово "не знаходить пояснення" чи "не відповідає". Тому, на його думку, правильнішим буде визначення негативних обставин, яке запропонував у вже згаданому дослідженні С.І.Медведєв.

Loading...

 
 

Цікаве