WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства - Курсова робота

Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства - Курсова робота

- Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва і прирівняні до них прокурори, їх заступники, районні, міські та прирівняні до них прокурори мають право відкликати із суду кримінальну справу, по якій попередній розгляд ще не відбувся.

Таким чином, затвердивши обвинувальний висновок або склавши новий чи змінивши його своєю постановою, прокурор або його заступник визначають підсудність справи і направляють її до суду першої інстанції для судового розгляду по суті.

Для визначення підсудності необхідно керуватися вимогами не тільки ст. 232, а також ст. ст. 33, 34, 37,39,40 КПК України.

У виняткових випадках, визнавши кримінальну справу як справу особливої складності або важливості, прокурор або його заступник направляють її для розгляду у першій інстанції вищестоящому суду, а не тому, якому вона підсудна за загальними правилами. Таке направлення справи повинно бути аргументоване в супровідному листі до суду або в окремій постанові.

Участь прокурора в судовому розгляді кримінальних справ є обов'язковою, крім випадків, зазначених у законі (ст.264 КПК України).

Норма закону про те, що прокурор при направленні справи до суду повідомляє суд, чи вважає за потрібне підтримувати державне обвинувачення по суті, є застарілою, бо відповідно до вимог ст.121, 129 Конституції України підтримання державного обвинувачення в суді є виключною прерогативою прокуратури, а змагальності сторін в суді надається значення основної засади судочинства (ст.129 Конституції України). Тому участь прокурора в суді у справах, направлених до суду з обвинувальним висновком, необхідно визнати обов'язковою. На це орієнтує і постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 р.(5).

Не є обов'язковою участь прокурора в судовому засіданні при розгляді справ про злочини, що порушені не інакше як за скаргою потерпілого (ст.27 КПК. України). Але в цих випадках прокурор вправі в будь-який момент вступити в справу, порушену суддею за скаргою потерпілого, і підтримувати обвинувачення в суді, коли цього вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав громадян (ст.27 КПК України).

Про направлення справи до конкретного суду обвинувачений повідомляється прокурором або його заступником в усній або в письмовій формі, а утримуваний під вартою - тільки письмово через адміністрацію місця ув'язнення. Таке повідомлення дає можливість обвинуваченому і його захиснику вчасно заявляти клопотання, зокрема про ознайомлення з матеріалами справи в суді та з інших питань.

Клопотання та скарги, що надійшли до прокурора після того, як справа уже була направлена до суду, пересилаються до суду. Проте скарги на неправильні дії слідчого або органу дізнання повинні бути прийняті і вирішені безпосередньо прокурором, у разі необхідності — з відкликанням із суду кримінальної справи, попередній розгляд якої ще не відбувся. Прокурор, одержавши кримінальну справу, яка надійшла від слідчого щодо направлення в суд для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому ст.ст. 7, 7-1, 7-2, 7-3, 8, 9, 10 і 11-1 КПК України , перевіряє повноту проведеного розслідування, законність постанови і приймає одне з таких рішень:

1. дає письмову згоду з постановою слідчого і направляє справу до суду;

2. скасовує постанову слідчого і повертає йому справу з письмовими вказівками;

3. змінює постанову слідчого або виносить нову постанову.

Закон передбачає не лише підстави, умови, порядок притягнення осіб, що вчинили злочин, до кримінальної відповідальності, а й порядок звільнення від кримінальної відповідальності, що можливий лише з нереабілітуючих обставин — зміна обстановки, дійове каяття, примирення обвинуваченого, підсудного з потерпілим, застосування примусових заходів виховного характеру, передача особи на поруки, закінчення строків давності (ст. 7, ІҐ КПК). Певна роль у цьому відводиться і прокурору. Він за власною ініціативою, за наявності підстав, зазначених в законі, вправі скласти мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 7, 72, 8, 9, 10, 111 КПК).

Визначена законом також роль прокурора у прийнятті рішення про звільнення від кримінальної відповідальності за відповідною постановою слідчого. Перед тим як прийняти рішення у такій справі, прокурор перевіряє повноту розслідування злочину, а також законність постанови слідчого про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. При цьому звертає увагу на те, щоб були дотримані встановлені законом умови для звільнення від кримінальної відповідальності. У більшості випадків це: згода обвинуваченого; вчинення злочину вперше; злочин за своєю кваліфікацією повинен бути невеликої тяжкості (при взятті на поруки і зміні обстановки допускається і середня тяжкість).

Індивідуальними умовами звільнення від кримінальної відповідальності є:

— при дійовому каятті — позитивна поведінка після вчинення злочину (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і повне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди);

— у разі примирення винуватого з потерпілим — наявність самого факту примирення, відшкодування збитків або усунення шкоди;

— при взятті на поруки — щире каяття, наявність клопотання відповідного колективу;

— у разі зміни обстановки — наявність обставин, коли вчинене діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільне небезпечною.

При звільненні від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності необхідно, щоб минули відповідні строки, встановлені ст.49 КК.

Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства.

При дотриманні зазначених умов прокурор дає письмову згоду з постановою слідчого і направляє справу до суду.

Якщо прокурор визнає постанову слідчого незаконною і немотивованою, він її скасовує своєю постановою і повертає справу слідчому з відповідними письмовими вказівками, наприклад завершити розслідування справи і скласти обвинувальний висновок. Якщо ж прокурор у принципі згоден зі слідчим про звільнення особи від кримінальної відповідальності, але знайшов, що постанова слідчого складена не належним чином, без дотримання вимог ст.130 КПК України, то в такому випадку він змінює постанову слідчого або виносить нову постанову. Прокурор вправі дати вказівку слідчому про зміну постанови.

V. Строк розгляду прокурором справ, що надійшли від органів дізнання або слідчого

Одержавши справу від органу дізнання або слідчого, прокурор зобов'язаний протягом не більше п'яти днів розглянути справу і дати їй належне спрямування.

Від органів дізнання до прокурора надходять справи для передачі їх слідчому (ст. 104 КПК), а також матеріали протокольної форми для направлення їх до суду (ст. 426 КПК).

Слідчі направляють справи прокурору з обвинувальними висновками (ст.225 КПК), з постановами про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст.417 КПК), а також з постановами про вирішення питання щодо звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності (ст.2321КПК).

Для розгляду справ, що надійшли до прокурора, і надання їм належного спрямування встановлюється строк не більше п'яти днів. Цей строк продовженню не підлягає. Він не входить до строків досудового слідства і дізнання.

Передбачений п'ятиденний строк для прокурора обчислюється з моменту надходження справи до нього і закінчується направленням її до суду або слідчому.

Але в цей строк не входить день, від якого починається відлік. Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний робочий день (ст.89 КПК).

У межах п'ятиденного строку прокурор повинен виконати певні дії, передбачені законом, і прийняти рішення в межах своєї компетенції.

VI. Організація прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство

Loading...

 
 

Цікаве