WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Методи та етапи статистичного дослідження - Курсова робота

Методи та етапи статистичного дослідження - Курсова робота

Будь-яке статистичне дослідження у правоохоронних чи інших органах послідовно проходить кілька етапів. Перший етап - систематичне збирання первинних статистичних даних переважно шляхом реєстрації фактів про виникнення правопорушень, їх розслідування і розгляд у суді. Другий етап передбачає систематизацію та групування зібраних на першому етапі статистичних матеріалів, їх узагальнення у формі абсолютних, відносних і середніх правових показників. Третій етап дає змогу здійснювати всебічний статистичний аналіз варіації правових ознак, їхньої динаміки, взаємозв'язків між правовими показниками. Ці етапи тісно пов'язані між собою метою дослідження. На кожному з них застосовуються специфічні статистичні методи, за допомогою яких вдається діставати глибоку всебічну оцінку правових явищ і процесів.

Так, на першому етапі застосовується метод масового статистичного спостереження, який ґрунтується на законі великих чисел. Суть цього закону полягає в тому, що статистичні закономірності формуються і чітко виявляються лише в масовому процесі за достатньо великої кількості елементів сукупності. Згідно з цим законом можна переходити від випадкового і одиничного до усталеного і масового. Сукупність випадкових причин породжує наслідок, незалежний від випадку, чим установлюється закономірність, не помітна за малої кількості спостережень. Структура і динаміка злочинності, її причини, мотиви злочинної поведінки, ефективність правоохоронних заходів, результати діяльності правоохоронних органів можуть бути правильно відображені і оцінені лише на основі закону великих чисел. Наприклад, розглядаючи розподіл злочинців за віком у динаміці, можна встановити, що злочинність в Україні молодшає.

На другому етапі використовується метод статистичного зведення і групування, який дає змогу утворити якісно однорідні групи, категорії, види правових явищ, елементів сукупності, подій. Наприклад, сукупність зареєстрованих злочинів можна згрупувати за видом, за об'єктом посягань, за місцем скоєння, за мотивом. Сукупність засуджених за скоєння злочинів - за статтю, за віком, за соціальним станом, за наявністю минулої судимості, за рецидивом. Тобто зведення і групування допомагає встановлювати структуру правових явищ, їхню схожість і відмінності за істотними правовими ознаками. На цьому самому етапі для характеристики типових груп застосовуються методи відносних показників і середніх величин.

Останній етап характеризується застосуванням для всебічного кількісно-якісного аналізу масових правових явищ і процесів методів вивчення варіації правових ознак, використанням показників динаміки і індексів, встановленням тенденції і прогнозуванням розвитку, виявленням узаємозв'язків і взаємозалежностей між правовими та іншими соціальними ознаками. Для подання результатів аналізу широко використовується табличний і графічний методи. На цьому самому етапі формуються науково обґрунтовані висновки, спрямовані на розробку заходів та прийняття ефективних управлінських рішень.

2. До якого виду статистичного спостереження слід віднести: а) облік вчинених злочинів у районі протягом доби; б) облік осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення протягом року

Види спостереження розрізняють за двома критеріями: ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних.

За ступенем охоплення спостереження бувають: суцільними та несуцільними.

Суцільні спостереження - обстеження, під час яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розрахованої на певних суб'єктів діяльності, а також більшість переписів.

Несуцільні спостереження - обстеження, під час яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина. Серед таких обстежень виокремлюють вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.

Вибіркове спостереження - це обстеження, під час якого реєструється певна частина одиниць сукупності, дібрана у випадковому порядку.

Обстеження основного масиву - це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об'єкта спостереження.

Монографічне обстеження - це детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення.

Анкетне спостереження - це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет).

Моніторинг - це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.

Спостереження за часом реєстрації фактів поділяються на поточне, періодичне та одноразове.

Поточне спостереження - це систематична реєстрація фактів щодо явищ у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу. Безперервними є кримінально-, цивільно-, адміністративно-правові процеси.

Періодичне спостереження проводиться через певні (як правило, однакові) проміжки часу.

Одноразове спостереження проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні правового явища чи процесу. Наприклад, обстеження думки населення стосовно оцінки роботи правоохоронних органів.

а) облік вчинених злочинів у районі протягом доби, цей вид статистичного спостереження слід віднести до суцільного спостереження, за часом поточне.

б) облік осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення протягом року цей вид статистичного спостереження слід віднести. до суцільного спостереження за часом поточне.

3. Практичне завдання

3.1. В статистичних картках на підсудних були зазначені такі дані про строк позбавлення волі 1, 3, 3, 3, 1, 5, 1, 1, 2, 5, 7, 5, 2, 2, 1, 4, 5, 4, 1, 2, 1, 1, 7, 3, 4, 4, 3, 4, 3, 4, 3, 4, 3, 2, 1,2. На підставі наведених даних провести групування засуджених залежно від строку позбавлення волі, побудувавши дискретний ряд розподілу. Визначити медіану та моду ряду. Середній строк позбавлення волі. Долю кожної групи засуджених

Рішення:

Всього підсудних - 36 чоловік.

Таблиця 1 - Розподіл засуджених залежно від строку позбавлення волі

Строк позбавлення волі, років

Показники

Кількість засуджених, чол.

% до підсумку

1

9

25,0

2

6

16,7

3

8

22,2

4

7

19,4

5

4

11,1

6

0

0,0

7

2

5,6

Разом

36

100,0

У загальній кількості засуджених найбільшу частку становила група засуджених з найкоротшим строком позбавлення волі на 1 рік (25,0%), далі групи розподілилися наступним чином: зі строками позбавлення волі на 3 роки (22,2%), на 4 роки (19,4%), на 2 роки (16,7%), на 5 років (11,1%), на 7 років (5,6%).

Групування засуджених за строком позбавлення волі відображає карну практику суду залежно від ступеня тяжкості скоєного злочину. Статистичні дані, що наведені в таблиці 1, відображають загальну тенденцію зменшення частки засуджених в залежності від ступеню тяжкості скоєного злочину - на злочини невеликої тяжкості припадає 41,7% загальної кількості засуджених.

Loading...

 
 

Цікаве