WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Кримінологія - Курсова робота

Кримінологія - Курсова робота

Для усунення умов, що сприяють необережній злочинності, доцільним є здійснення наступних заходів: розробка і впровадження нових, найбільш ефективних засобів і правил техніки безпеки і охорони природи; вдосконалення законодавства щодо відповідальності за порушення правил безпеки; вдосконалення правоохоронної діяльності; виховна робота з особами, схильними до необережних злочинів; підвищення професійного рівня кадрів та інші заходи.

ТЕМА 13. ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

План

1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.

2. Причини і умови, що породжують злочинність неповнолітніх.

3. Основні напрями протидії злочинності неповнолітніх.

Література

1. Криминология. Учебник. Под ред. В.Г.Лихолоба и В.П.Филонова. – Киев, 1997.

2. А.Ф.Зелинский. Криминология: Курс лекций. – Харьков, 1996.

3. Г.И.Шнайдер. Криминология. – М., 1994.

Питання 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх

Серед осіб, що вчинили злочини, неповнолітні становлять близько 13%. Щорічний приріст дитячої злочинності майже вдвічі перевищує приріст ус. злочинності. Кожен п'ятий злочин вчинений підлітками, відноситься до категорії тяжких.

Особливістю злочинності неповнолітніх є те, що структурна характеристика інша, ніж у дорослих, тому, що деякі види злочинів неповнолітні взагалі вчиняють – наприклад, посадові злочини, господарські злочини, транспортні деякі інші.

В кримінологічній літературі відзначається також особливість мотивації злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Зокрема, ступінь прояву в мотивації "дитинності" – тобто, легковажне ставлення до кримінально-правових заборон відрізняє злочинність неповнолітніх від злочинності дорослих. Деякі мотивації звичайні для злочинів дорослих, є відсутніми в дитячій злочинності (користолюбство, ревнощі).

В той же час значно частіше, ніж у злочинах дорослих, зустрічаються мотивації солідарності, самоствердження у своїй групі, наслідування поведінки. Які є майже єдиним мотивом для крадіжок, вчинюваних дорослими (крадіжки вчиняються як прояв паразитизму), то стосовно крадіжок, вчинювані дітьми, корисливі мотиви мають місце лише в кожному третьому випадку, а решті – мотиви солідарності, самоствердження, заздрості в поєднанні з вікове легковажністю. Значна доля мотивів у підлітків припадає на підмовництво з бо дорослих, а також старших неповнолітніх.

Ситуативність притаманна більшості злочинів неповнолітніх. Злочинність неповнолітніх має переважно груповий характер. Доля групових злочинів неповнолітніх приблизно в 2 рази вища аналогічних показників дорослої злочинності і складає біля 70% в структурі усієї злочинності неповнолітніх.

Дослідження вказують на те, що певну роль в генезисі злочинної поведінки неповнолітніх правопорушників відіграють психічні аналогії (відхилення), хоч в різних джерелах ця роль оцінюється по різному. Польський кримінолог Б.Xолс вважає, що 46% неповнолітніх правопорушників є розумово відсталими. Інший дослідник А.Є.Личко виявив відхилення у поведінці в 49% психопатичних осіб підліткового віку.

Злочинність неповнолітніх більш значним чином ніж у дорослих визначається атмосферою сім'ї, в якій вони живуть. У сім'ях правопорушників, у порівнянні контрольними групами, дослідники частіше фіксують неузгодженість дій батьків у питаннях виховання дітей; непродуманість виховних заходів; ухилення від виховання; використання досить обмеженого набору виховних заходів впливу (бесіда, уговори або заходи фізичного покарання).

Питання 2. Причини і умови, що породжують злочинність неповнолітніх

Основною причиною злочинності неповнолітніх є утруднення формування соціальної культури у них, зумовлені особливостями, що властиві їх віку.

Умовами, що сприяють злочинності неповнолітніх, зокрема є: недоліки сімейного виховання, неефективна діяльність держави і недержавним інструкцій у сфері виховання підростаючого покоління; неналежний стан психічного здоров'я неповнолітніх; пропаганда насилля, а також сумніви: стереотипів поведінки і цінностей у засобах масової інформації.

Найважливішим каналом, через який відбувається формування у людині соціальної культури є посильна участь її в господарській діяльності, узгодженій законами економіки. Це підтверджується зокрема усім педагогічним досвідом А.С.Макаренка.

Неприлучення неповнолітніх до цього каналу соціального окультурення: (через їх вікові особливості) має своїм наслідком формування у них комплекс) сваволі і ілюзій, котрий і проявляється зокрема у вигляді кримінальної поведінки Цей комплекс сваволі і ілюзій був помічений у безпритульних неповнолітніх А.С.Макаренком. Вказаний комплекс А.С.Макаренко описує наступним чином "Таким чином ми отримуємо дітей, в яких є правові емоції, рефлекси, згідно якими хлопчик впевнений, що всі зобов'язані його годувати, одягати і т.д., а він жодних обов'язків щодо суспільства не має. Це звичайний тип безпритульника. У деяких хлопчиків переживання потреби переходять у правові: якщо він не має чобіт, то він це переживає як право вкрасти чоботи". Саме тому А.С.Макареню дійшов висновку, який має надзвичайно важливе кримінологічне значення: господарська діяльність сім'ї є важливішою ареною виховної роботи.

Питання 3. Протидія злочинності неповнолітніх

Основним у протидії злочинності неповнолітніх є заходи, на формування у них соціальної культури. Серед цих заходів найважливішим є залучення неповнолітніх (з урахуванням їх вікових особливостей) до господарської діяльності в умовах сім'ї і суспільства в цілому. Цей захід має здатність безпосередньо усувати причину злочинності неповнолітніх. Досвід застосувань його видатним українським педагогом А.С.Макаренком, а також використання цього заходу у США, Японії та інших країнах свідчить про його незамінні антикримінологічні властивості.

Крім усунення причини злочинності неповнолітніх важливе значення має також усунення умов, що сприяють їй. Це зокрема – вдосконалення сімейної виховання; підвищення ефективності діяльності держави у сфері виховання підросткового покоління; покращання психічного і фізичного здоров'я неповнолітніх; протидія пропаганді в засобах масової інформації культу насиллю сумнівних соціальних цінностей, здеформованих стереотипів поведінки і так інше.

Для вдосконалення діяльності державних органів і служб у протидії злочинності велике значення може мати Закон України "Про органи і служби справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх" від 21 січня 199_ року.

Законом передбачені наступні спеціальні суб'єкти попередження злочинності неповнолітніх:

1) Комітет у справах неповнолітніх при Кабінеті Міністрів, служби у справа неповнолітніх уряду Республіки Крим та виконкомів обласних та районних Рад.

2) Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації неповнолітніх органів освіти.

3) Центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх органів охорони здоров'я.

4) Притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх.

5) Суди.

6) Кримінальна міліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ.

7) Приймальники-розподільники органів внутрішніх справ.

8) Виховно-трудові колонії МВС.

Комітет у справах неповнолітніх при Кабміні України здійснює керівництво, консультування і контрольні функції відносно служб у справа неповнолітніх всіх рівнів. Окремо передбачено право Комітету і служби входити з поданням про застосування санкцій за продаж порнографічна продукції і пропаганду насильства, жорстокості, розпусти. Комітет і служби справах неповнолітніх контролюють додержання законодавства відносно неповнолітніх, їх утримання у ВТК, школах і професійних училищах соціальної реабілітації, в центрах медико-соціальної реабілітації.

Законом створено підрозділ кримінальної міліції —кримінальна міліція у справах неповнолітніх, на неї покладені обов'язки:

– проводити роботу по попередженню правопорушень неповнолітніх;

– виявляти, зупиняти, розкривати злочини неповнолітніх;

– проводити дізнання і виявляти криміногенні обставини по кримінальним справам;

– розшукувати неповнолітніх, що залишили свої сім'ї і учбово-виховні заклади;

– виявляти дорослих, що втягують підлітків у злочинну діяльність, проституцію пияцтво, наркоманію, жебрацтво;

– виявляти джерела поширення порнографії, видань, що пропагують жорстокість, насилля, розпусту;

– вести профілактичний облік делінквентів;

– відвідувати неповнолітніх правопорушників і бесідувати з ними, їх батькам і опікунами;

Loading...

 
 

Цікаве