WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Кримінологія - Курсова робота

Кримінологія - Курсова робота

Дослідження сучасних кримінологів не підтвердили гіпотезу про те, що головна причина злочинності, і зокрема насильницької злочинності – є бідність. Навіть, коли жителям міських нетрів ("трущоб") надаються досить просторі і добротні квартири, соціопатологічні явища серед них не припиняються. Тому це виявляється недостатнім для профілактики злочинності. Міські нетрі ("трущоби") – це не лише місце, а й стиль життя, котрий засвоюється і передається з покоління в покоління. Стратегія виживання в нетрях заснована на насиллі. Засвоєння жителями гетто цієї стратегії і зумовлює стійкість кримінальних стереотипів життя.

Питання 3. Протидія насильницькій злочинності

Основним засобом протидії насильницькій злочинності є сприяння формуванню у особи такої культури взаємовідносин між людьми, котра проявлялась би у повазі до фізичної і психічної недоторканості людини, визнанні її найвищою цінністю у суспільстві.

Як свідчить історичний досвід необхідними умовами для формування такої культури є: по-перше, розвиток цивілізованого ринку, котрий має властивість культуризувати життя людей; по-друге, релігійне і натуралістичне просвітництво. Вказані фактори здатні усувати причину насильницької злочинності.

Для усунення умов, що сприяють насильницькій злочинності необхідно вдосконалювати правоохоронну діяльність держави, зменшувати негативні наслідки урбанізації, вдосконалювати сімейне виховання, забезпечувати психічне здоров'я населення, протистояти алкоголізації, пропаганді жорстокості у засобах масової інформації і таке інше.

ТЕМА 12. ЗЛОЧИНИ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ З НЕОБЕРЕЖНОСТІ

План

1. Кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються з необережності.

2. Причини і умови, що породжують необережні злочини.

3. Протидія необережній злочинності.

Література

1. Криминология. Учебник. Под редакцией Лихолоба и Филонова.

2. Преступная неосторожность (уголовно-правовое и криминологическое исследование). – Киев, 1992.

Питання 1. Кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються з необережності

Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується не лише стрімкими темпами розвитку техніки і технологій, але і їх ускладненням, що зумовлює наростання різноманітних потенційних небезпек.

Підвищена актуальність боротьби з необережною злочинністю полягає в тому, що злочинна необережність спричиняє не менші, а інколи і більш тяжкі наслідки, ніж умисні злочини.

Особливістю необережних злочинів є те, що вони пов'язані з порушенням правил обережності, безпеки у використанні технічних засобів та інших джерел підвищеної небезпеки, з неналежним, непередбачливим ставленням до професійних і службових обов'язків, правил поведінки у побуті.

Суспільна небезпечність необережної злочинності характеризуються особливо тяжкими наслідками. Так, число смертей і тілесних ушкоджень від необережних злочинів навіть перевищує аналогічні показники для умисних злочинів проти життя і здоров'я людей, зокрема, саме необережні злочини дають більше 60% усіх випадків смерті потерпілих від злочинів. Рівень тілесних ушкоджень і смертельних випадків від необережних, головним чином транспортних, злочинів перевищує шкоду від усіх умисних злочинів проти життя і здоров'я разом узятих.

Найбільш небезпечними за тяжкістю наслідків є необережні злочини у сфері взаємодії людини з технікою. Біля 75% злочинів, скоєних з необережності, припадають на автомобільний транспорт; 10-15% складають злочинні порушення правил охорони майна, халатність; 4-6% – порушення правил охорони праці і техніки безпеки; 3-5% – необережні злочини проти особи (вбивства, тілесні ушкодження).

Особливу небезпеку для суспільства становлять необережні злочини у сфері охорони природи, зокрема про це засвідчує аварія на Чорнобильській АЕС.

В загальній структурі злочинності необережні злочини складають приблизно 13%. Однак в останні роки спостерігається стійка тенденція до росту і поширеності необережних злочинів.

В кримінологічній характеристиці особистості правопорушників, які скоюють необережні злочини слід відзначити наступне.

Особам, що вчиняють необережні злочини, властивими є недоліки соціальної культури, що проявляються в намірі задовольнити свої потреби таким чином, що це небезпечно випадковим нанесенням шкоди життю. здоров'ю чи інтересам інших людей. В той час як для умисних злочинців властивим є намір нанести шкоду життю, здоров'ю чи інтересам інших осіб, щоб таким чином задовольнити свої потреби.

Необережні злочини, як і умисні, є проявом комплексу сваволі і ілюзій особи, але:

а) при необережному злочині комплекс сваволі і ілюзій особи проявляється у вигляді наміру задовольнити свої потреби таким чином, що це небезпечно випадковим нанесенням шкоди життю, здоров'ю чи інтересам інших людей;

б) при умисному злочині комплекс сваволі і ілюзій проявляється у вигляді наміру нанести шкоду життю, здоров'ю чи інтересам інших людей, щоб таким чином задовольнити свої потреби.

Дефекти соціальної культури осіб, що вчиняють необережні злочини проявляються також в недооцінці суспільної небезпечності порушень техніки безпеки, правил охорони природи і т.п., халатним ставленням до їх виконання. Крім цього для необережних злочинів характерним є: егоїзм, байдуже ставлення до наслідків своїх вчинків, якщо вони уявляються особі вигідними чи зручними; зневажливе ставлення до правил експлуатації джерел підвищеної небезпеки та інше.

Певна частина необережних злочинів пов'язана з незнанням (неповним знанням) правил безпеки професійної чи побутової діяльності, або з невмінням їх застосувати в конкретній ситуації, наприклад, із-за недостатньої професійної підготовки, недостатнього досвіду. Але не менш 55-60% порушень вчиняються усвідомлено, в звичній, а не екстремальній ситуації.

Судова практика свідчить, що у справах про порушення правил безпеки у 86% випадків було встановлено легковажне відношення до своїх обов'язків. Поширена також явно завищена самооцінка своїх можливостей і здатності до безпечних дій в складних ситуаціях. Майже 60% осіб, що вчинили необережні злочини, пов'язані з професійною діяльністю, раніше вже допускали схожі порушення правил безпеки. 35 % необережних вбивств вчиняються у нетверезому стані.

Ці дані кримінологічних досліджень свідчать про те, що необережна злочинність є проявом специфічних дефектів соціальної культури громадян. Порівняльні дослідження необережної злочинності в різних країнах свідчать про існування наступної закономірності: чим нижча соціальна культура громадян в країні, тим вищий рівень необережної злочинності.

Ще в 1989 році СРСР по рівню аварійності вийшов на перше місце у світі. Вірогідність попасти в дорожньо-транспортну пригоду із смертельними наслідками вже тоді в СРСР була в 5 разів вища, ніж у розвинутих країнах. Сьогодні в Україні ситуація набагато гірша.

Питання 2. Причини і умови, що породжують необережні злочини

Причиною необережних злочинів є дефекти соціальної культури людей, що проявляються у намірі задовольнити свої потреби таким чином, що це небезпечно випадковим нанесенням шкоди життю, здоров'ю чи інтересам інших осіб. Ця причина формує відповідну мотивацію необережних суспільне небезпечних діянь, для якої властиве егоїстично-споживацьке або легковажно – безвідповідальне відношення до правил безпеки.

Дефекти соціальної культури є ґрунтом для формування: кар'єризму, авантюризму та інших форм переважання власних інтересів над соціальними; недисциплінованості, спотворене ставлення до принципів і законів цивілізованої організації суспільного життя.

Умовами, що сприяють необережній злочинності, є: недоліки і порушення встановленого безпечного порядку відповідної діяльності; недоліки і упущення в контролі за виконанням правил безпеки, в підборі, навчанні, вихованні кадрів; порушення принципу невідворотності відповідальності за порушення правил безпеки; технічні і технологічні недоліки виробництва і експлуатації машин і механізмів і таке інше.

Питання 3. Протидія необережній злочинності

Основним напрямом протидії необережній злочинності є здійснення заходів по усуненню тих дефектів соціальної культури громадян, котрі породжують необережні злочини. Зокрема такими є заходи, що сприяють формуванню у людей так званого здорового глузду. Особливу роль у формуванні здорового глузду громадян і усуненні дефектів соціальної культури відіграють цивілізовані ринкові відносини. Як свідчить досвід зарубіжних країн, зокрема Німеччини, Японії, Англії, чим вищий рівень розвитку ринкових відносин, тим нижчий рівень необережної злочинності.

Loading...

 
 

Цікаве