WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Кримінальна відповідальність - Курсова робота

Кримінальна відповідальність - Курсова робота

Загальні висновки

1. Кримінальна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, яка в юридичної літератури визнається як вид і міра примусового перетерпіння особою, що вчинила правопорушення, певних позбавлень державно-правового характеру, які передбачені законом. Правопорушення, як один із різновидів протиправних діянь, тягне за собою ретроспективну юридичну відповідальність, що є реакцією держави на правопорушника і ті діяння, які він скоїв і за які зобов'язаний понести певну кару чи стягнення з метою виправлення і перевиховання.

2. Кримінальна відповідальність — це вимушене перетерпіння особою, що вчинила злочин, державного засудження, а також позбавлень особистого, майнового або іншого характеру, які передбачені кримінальним законом і покладаються на винного спеціальними органами держави. Поняття кримінальної відповідальності відповідає родовим рисам юридичної відповідальності і разом з тим характеризується своїми видовими рисами.

3. Поняття кримінальної відповідальності відбиває факт реальної взаємодії особи, яка вчинила злочин, і спеціальних органів держави. Така взаємодія врегульована нормами кримінального права і тому протікає в межах певних правовідносин, які називаються кримінально-правовими відносинами.

4. Карне покарання не переслідує мети відплати злочинцю. Основне його призначення в тім, щоб виправити, перевиховати правопорушника, попередити здійснення їм нових злочинів. Якщо для досягнення цих гуманних цілей немає необхідності застосовувати дуже строгі заходи кримінально-правового впливу закон передбачає можливість зм'якшення участи засудженого аж до повного звільнення його від покарання.

5. З моменту, коли особа вчинила злочин, між нею і державою виникають певні юридичні відносини, внаслідок яких у такої особи і держави виникають взаємні права і обов'язки. Злочинець зобов'язаний бути засудженим за вчинений злочин, а також перетерпіти позбавлення і обмеження, передбачені кримінальним законом. Держава має право засудити злочинця і вчинений ним злочин, а також обмежити його правовий статус строками давності притягнення до кримінальної відповідальності і строками погашення чи зняття судимості, і зобов'язана забезпечити правильну кваліфікацію скоєного, призначити покарання в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК з урахуванням характеру і ступіня суспільної небезпеки скоєного, особи винного, а також обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, та ін.

6. Кримінальна відповідальність може бути реалізована в трьох формах: в формі вимушеного перетерпіння винним державного засудження; в формі перетерпіння винним державного засудження, яке поєднано з призначенням йому конкретної міри покарання, від реального відбування котрого, однак, засуджений звільняється; в формі вимушеного перетерпіння винним державного засудження і позбавлень або обмежень особистого, майнового чи іншого характеру, що складають зміст покарання, призначеного йому судом.

Перелік посилань

5. Постанова Пленуму Верховного Суду № 5 від 26 березня 1999 р. "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" // Вісник ВСУ № 3, 1999, С. 11—16.

9. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення у вину. К., 1996.

10. Ємельянов В. Кримінальна відповідальність за злочини терористичної спрямованості проти державних діячів // Право України, № 1, 2000, С. 98—100.

15. Кримінальне право України: Загальна частина. За ред. М.І. Бажанова. Х., "Право", 1997.

16. Кримінальне право України: Загальна частина. За ред. проф. П.С. Матишевського. К., Юринком, 1999.

17. Ліпкан В. Актуальні проблеми розроблення кримінально-правової норми про відповідальність за тероризм // Право України, № 3, 2000, С. 77-81.

24. Сухов Ю. Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері оподаткування та її вдосконалення // Право України, № 1, 2000, С. 86—91.

26. Уголовный кодекс Украины. Научно-практический комментарий. К., 1999.

Використана література

  1. Конституція України // Голос України. 1996, 13 липня.

  2. Кримінальний кодекс України // Кодекси України, № 1, 1996.

  3. Закон України від 6 березня 1992 р. "Про скасування кримінальних покарань у вигляді заслання і вислання" // Відомості ВР України, 1992, № 23, С. 337.

  4. Закон України від 11 липня 1995 р. "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності посадових осіб" // Відомості ВР України, 1995, № 29, С. 216.

  5. Постанова Пленуму Верховного Суду № 5 від 26 березня 1999 р "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" // Вісник ВСУ № 3, 1999, С. 11—16.

  6. Постанова Пленуму Верховного Суду № 3 від 31 березня 1989 р "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" // Бюллетень законодавства і юридичної практики України. К., 1995, С. 301-304.

  7. Указ Президії ВР України від 15 листопада 1991 р. "Про внесення доповнень і змін до Указу Президії Верховної Ради УСРС від 29 липня 1991 року "Про посилення відповідальності за порушення правил, норм та стандартів, що відносяться до забезпечення безпеки дорожного руху" // Відомості ВР України, 1992, № 5, С. 40.

  8. Бєлоконєв В. Соціальна обумовленність кримінальної відповідальності за порушення правил водіння або експлуатації військових машин // Право України, № 3, 2000, С. 56—59.

  9. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення у вину. К., 1996.

  10. Ємельянов В. Кримінальна відповідальність за злочини терористичної спрямованості проти державних діячів // Право України, № 1, 2000, С. 98—100.

  11. Ємельянов В.П. Тероризм і злочини терористичної спрямованості. Х., "Рубікон", 1997.

  12. Загальна теорія держави і права. За редакцією академіка АпрН України, доктора юридичних наук, професора В.В. Копєйчикова. — К.: Юрінком, 1997. — 320 С.

  13. Коржанський М.Й. Кримінальне право України: Частина особлива. К., "Генеза", 1998.

  14. Коржанський М.Й. Уголовне право України. Загальна частина. К., 1996.

  15. Кримінальне право України: Загальна частина. За ред. М.І. Бажанова. Х., "Право", 1997.

  16. Кримінальне право України: Загальна частина. За ред. проф. П.С. Матишевського. К., Юринком, 1999.

  17. Ліпкан В. Актуальні проблеми розроблення кримінально-правової норми про відповідальність за тероризм // Право України, № 3, 2000, С. 77-81.

  18. Минская В. Уголовно-правовое обеспечение применения норм об ответственности за преступления в сфере экономической деятельности // Уголовное право. 1999, № 3, С.32—36.

  19. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. К., 1997.

  20. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. К., 1992, С. 43.

  21. Практика судів України в кримінальних справах. К., 1993.

  22. Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. К., 1987.

  23. Стан злочинності в Україні та результати боротьби з нею // Інформаційний випуск МВС України. К., 1993, № 7.

  24. Сухов Ю. Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері оподаткування та її вдосконалення // Право України, № 1, 2000, С. 86—91.

  25. Теория государства и права. Под. ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова.— М.: Издательская группа ИНФРА-М-НОРМА, 1997. — 570 С.

  26. Уголовный кодекс Украины. Научно-практический комментарий. К., 1999.

  27. Шалгунова С. Покарання за корисливі злочини в проекті Кримінального кодексу України // Право України, № 12, 1999, С. 70—72.

Loading...

 
 

Цікаве