WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Кримінальна відповідальність - Курсова робота

Кримінальна відповідальність - Курсова робота

Міністерство освіти України

Запорізький державний університет

Факультет післядипломної освіти

Кримінальна відповідальність

Запоріжжя 2001

Зміст

Вступ Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

I. Поняття кримінальної відповідальності Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

I.1 Основний зміст кримінальної відповідальності Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

I.2 Форми реалізації кримінальної відповідальності Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

I.3 Підстави кримінальної відповідальності Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

ІІ. Сучасні проблеми доповнень до поняття кримінальної відповідальності Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

II.1 Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері оподаткування Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

II.2 Кримінальна відповідальність за терористичні злочини Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Загальні висновки Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Перелік посилань 26

Використана література Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Вступ

Зростання злочинності, що спостерігається в останні роки, зокрема організованої насильницької та корисливої, яка викликана переломним періодом розвитку України і низькою інших негативних чинників, ставить перед державою серйозні завдання щодо боротьби з цим явищем. Необхідно добиватися припинення її зростання, а потім і істотного скорочення. З цією метою вживаються політичні, економічні, організаційні, законодавчі та інші заходи.

Однією з важливих задач нашої держави є викорінювання злочинності та всіх причин, що її породжують. Рішення цієї задачі здійснюється спільними зусиллями всіх державних органів, громадських організацій і всіх шарів громадськості. Звідси різноманіття форм і методів, використовуваних у боротьбі зі злочинністю. Зокрема, поряд із застосуванням позбавлення волі до небезпечних злочинців застосовуються покарання, не зв'язані з позбавленням волі, а також заходу суспільного впливу чи примусові міри виховного характеру у відношенні облич малозначні злочини, що зробили, чи злочини, що не представляють великої суспільної небезпеки.

Прийняття 28 червня 1996 року нової Конституції України створює для цього міцну законодавчу базу. Коло злочинних посягань визначає безпосередньо кримінальне законодавство. Щоб це законодавство було досить ефективним, необхідно правильно його застосовувати.

Кримінальне право України знаходить своє відображення в кримінальному законодавстві, яке являє собою єдину нормативну систему. Кримінальне законодавство України складається з кримінальних законів, які зведені в Кримінальний кодекс.

В нормах кримінального закону сформульовані підстави і принципи кримінальної відповідальності. Згідно з Основним Законом України кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.

В даний час, коли в суспільних науках, у тому числі й у юридичної, одержала визнання ідея пріоритету загальнолюдських цінностей, дослідження кримінально-правових відносин здобуває особливе значення. Зараз можна з упевненістю сказати, що взаємини між злочинцем і державою в нашій країні будуються на основі закону.

Реалізація задачі охорони інтересів особистості, чи суспільства держави від злочинних зазіхань припускає застосування судом до осіб, винних у їхньому здійсненні, передбачених законом покарань. Однак, можуть скластися такі умови, при яких не потрібно, щоб винна особа перетерпіло покладання мір кримінальної відповідальності (у тому числі і покарання).

Зрозуміло, реалізація кримінально–правових відносин кримінальної відповідальності допускається тільки при наявності основ, передбачених діючим карним законодавством. У цьому зв'язку, представляється важливим розгляд і аналіз таких основ. Після цього необхідно розглянути ряд норм, що містяться в діючому карному законодавстві.

Розгляд поставлених питань є важливим для визначення значення цього інституту як для обличчя винного в здійсненні злочину, так і для законодавця.

У курсовій роботі представляється надзвичайно актуальним розгляд питання про кримінальну відповідальність, форми її реалізації та її підстави. При постановці питання кримінальної відповідальності першорядно треба дати визначення поняття кримінальної відповідальності.

Дана робота присвячена дослідженню поняття кримінальної відповідальності.

Мета роботи — вивчити поняття та зміст кримінальної відповідальності.

Метод дослідження — структурний та порівняльний аналіз.

Під час написання роботи був проведений описовий аналіз правового змісту поняття кримінальної відповідальності, форм її здійснення та підстав кримінальної відповідальності.

Глава I. Поняття кримінальної відповідальності

Визначаючи кримінальну відповідальність, слід виходити з того, що вона є одним із видів юридичної відповідальності. І хоча остання в правознавстві визначаються неоднаково, але у вузькому спеціально-правовому значенні юридична відповідальність трактується як відповідальність ретроспективна, тобто як відповідна реакція держави за вчинене в минулому правопорушення. З цієї точки зору юридичну відповідальність можна визначити як вид і міру примусового перетерпіння особою, що вчинила правопорушення, певних позбавлень державно-правового характеру, які передбачені законом.

Розрізняють такі мети юридичної відповідальності: загальну превенцію правопорушення; покарання правопорушника; вплив на свідомість правопорушника; моральну перебудову особи; формування в людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку надалі; виховний вплив на інших людей з метою попередження правопорушень з їхнього боку.

Мета юридичної відповідальності своєю чергою визначає її функції — головні напрямки юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб'єктів права, що скоїли чи можуть скоїти правопорушення.

Найменування законодавчого акта "Кримінальний кодекс" повною мірою пов'язано з розумінням його як зводу законів про кримінальну відповідальність. Ось чому немає нічого незвичайного в тому, що КК часто звертається до поняття "кримінальна відповідальність" (наприклад, ст.ст. 3, 10, 48, 50, 51, 56, 223 КК та ін.). Однак КК ніде не розкриває зміст цього поняття, хоча і відрізняє кримінальну відповідальність від кримінального покарання (наприклад, ст.ст. 3 і 50 КК).

В науці кримінального права немає однозначності в розумінні кримінальної відповідальності: одні автори ототожнюють її з кримінальним покаранням; другі — характеризують кримінальну відповідальність як певного роду обов'язок; треті — розглядають її як конкретні кримінально-правові відносини; четверті — розуміють кримінальну відповідальність як реалізацію санкції кримінально-правової норми; п'яті — вважають кримінальну відповідальність засудженням винного обвинувальним вироком суду за вчинений злочин з признанням покарання або без нього тощо.

Поняття кримінальної відповідальності повинно відповідати родовим рисам юридичної відповідальності і разом з тим характеризуватися своїми видовими, відмінними ознаками ними є такі:

  1. Кримінальна відповідальність являє собою реальну соціальну взаємодію спеціальних органів держави і особи, яка визнана винною у вчиненні злочину, внаслідок чого ця особа перетерпеває певні позбавлення.

  2. Обов'язковою ознакою кримінальної відповідальності є державне примушування, яке знаходить своє вираження передусім в засудженні злочинця і його діяння обвинувальним вироком суду, а також в покладенні на винного додаткових позбавлень і обмежень.

  3. Вид і міра позбавлень особистого (наприклад, позбавлення волі), майнового (наприклад, конфіскація майна або штраф) або іншого характеру (наприклад, позбавлення права займати певні посади) визначені тільки в кримінальному законі, передусім в санкції статті КК, яка передбачає відповідальність за вчинені злочини.

  4. На відміну, наприклад, від цивільно-правової відповідальності, де іноді можливо добровільне перетерпіння особою позбавлень майнового характеру, при кримінальної відповідальності подібне перетерпіння завжди має вимушений характер, оскільки воно пов'язано з діяльністю спеціально уповноважених органів держави.

  5. Кримінальна відповідальність можлива лише за вчинення злочину, який виступає як підстава такої відповідальності [15, 198].

З урахуванням викладеного кримінальна відповідальність — це вимушене перетерпіння особою, що вчинила злочин, державного засудження, а також позбавлень особистого, майнового або іншого характеру, які передбачені кримінальним законом і покладаються на винного спеціальними органами держави.

Очевидно, що поняття кримінальної відповідальності відбиває факт реальної взаємодії особи, яка вчинила злочин, і спеціальних органів держави. Така взаємодія врегульована нормами кримінального права і тому протікає в межах певних правовідносин, які називаються кримінально-правовими відносинами. Одні автори слушно вважають, що ці правові відносини виникають з моменту вчинення злочину. На думку інших, вони виникають або з моменту порушення кримінальної справи, або з моменту притягнення особи як звинуваченої, або, навіть, з моменту постановлення обвинувального вироку суду чи набрання ним чинності.

Loading...

 
 

Цікаве