WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державний апарат (середина 1960-х — середина 1980-х pp.) - Реферат

Державний апарат (середина 1960-х — середина 1980-х pp.) - Реферат

користувалися всіма правами суддів. Зміцненню законності покликана була служити ст. 153 Конституції, де зазначалося, що "судді і народні засідателі є незалежними і підкоряються тільки законові. Суддям і народним засідателям забезпечуються умови для безперешкодного і ефективного здійснення їх прав та обов'язків. Будь-яке втручання в діяльність судів і народних засідателів по здійсненню правосуддя є неприпустимим і тягне за собою відповідальність за законом". Конституція зазначала, що організація і порядок діяльності судів Української РСР визначаються законами Союзу РСР і Української РСР. І такі акти були прийняті. Так, ЗО листопада 1979 p. прийняли Закон СРСР'"Про Верховний Суд РСР". Законом СРСР від 25 червня 1980 p. затверджувалася нова редакція Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про судоустрій в СРСР. На їх основі в УРСР у 1981 p. були прийняті закони про судоустрій УРСР, про вибори районних (міських) народних суддів УРСР, а також про порядок відкликання народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів УРСР.
Вирішення господарських спорів між підприємствами, установами, організаціями здійснювалось органами державного арбітражу. У січні 1974 p. з метою підвищення ролі органів держарбітражу в забезпеченні правильного і однакового застосування законодавства при вирішеннігосподарських спорів, посилення впливу цих органів на підприємства, установи, організації у справі дотримання державної дисципліни, виконання планових завдань і договірних зобов'язань, а також підвищення рівня керівництва органами держарбітражу Державний арбітраж при Раді Міністрів СРСР було перетворено в союзно-республіканський орган. Рада Міністрів СРСР затвердила нове Положення про державний арбітраж при Раді Міністрів СРСР. Було також затверджено Положення про державний арбітраж при Раді Міністрів УРСР. ЗО листопада 1979 p. прийнято Закон СРСР "Про державний арбітраж СРСР", де визначались завдання органів держарбітражу, наводилась їх система, зазначалось те, що регулювало організацію, порядок діяльності та компетенцію органів держарбітражу.
Однією з ланок правоохоронної системи УРСР виступала рес-публіканська прокуратура. На початку періоду, що розглядається, вона будувалась і діяла на підставі Положення про прокурорський нагляд в СРСР, затвердженого указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 травня 1955 p. Основні положення про організацію і діяльність прокурорських органів сформульовані в Конституції СРСР 1977 p., яка визначала зміст, цілі та завдання прокурорського нагляду, принципи побудови і діяльності прокурорської системи, структуру органів прокуратури, строки повноважень і порядок призначення прокурорів від вищої до нижчої ланки, відповідальність і підзвітність Генерального прокурора СРСР. Конституція встановлювала, що прокуратура являє собою систему "єдиних централізованих органів, підпорядкованих тільки центру в особі Генерального прокурора СРСР. Про прокуратуру йшлося і в главі 19 Конституції УРСР 1978 p., де визначалось, що найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів усіма міністерствами, державними комітетами й відомствами, підприємствами, установами та організаціями, виконавчими і розпорядчими органами місцевих Рад, колгоспами, кооперативними та іншими громадськими організаціями, службовими особами, а також громадянами на території України здійснюється Генеральним прокурором СРСР та підлеглими йому Прокурором УРСР і нижчестоящими прокурорами (ст. 162). Прокурор УРСР і прокурори областей призначалися Генеральним прокурором СРСР. Районні та міські прокурори призначалися Прокурором УРСР і затверджувалися Генеральним прокурором СРСР. Строк повноважень Прокурора УРСР і всіх нижчестоящих прокурорів - п'ять років.
На підставі і відповідно до Конституції СРСР ЗО листопада 1979 p. Верховна Рада СРСР прийняла Закон про прокуратуру СРСР, де визначались завдання, основні напрямки, принципи організації та діяльності органів прокуратури, а також система цих органів. Згідно з Законом прокуратура являла собою виключно централізовану систему з широкими повноваженнями Генерального прокурора СРСР. Іншого за умов функціонування командно-адміністративної системи управління і не могло бути.
У період, що розглядається, було здійснено ряд заходів щодо подальшого удосконалення організації та діяльності органів внутрішніх справ. Так, з метою забезпечення єдиного оперативного управління діяльністю органів охорони громадського порядку у боротьбі із злочинністю було створене союзно-республіканське міністерство охорони громадського порядку СРСР. 25 листопада 1968 p. його перейменовано у Міністерство внутрішніх справ СРСР. Відповідно були перейменовані Міністерства охорони громадського порядку республік і управління (відділи) виконкомів. Головними завданнями МВС СРСР були: забезпечення громадського порядку, своєчасне попередження і припинення злочинів, їх викриття і розслідування; виправлення і перевиховування засуджених у дусі сумлінного ставлення до праці, суворого дотримання законів; організація роботи по забезпеченню пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів народного господарства; забезпечення безпеки дорожнього руху; широке використання досягнень науки і техніки в роботі по охороні порядку і у боротьбі зі злочинністю.
Органи внутрішніх справ складалися з підрозділів міліції, виправно-трудових закладів, пожежної охорони, слідства, штабних та інших служб. Міліція підрозділялась на територіальну і транспортну. Перша - забезпечувала охорону порядку в містах та інших населених пунктах і на автомобільних дорогах, які зв'язували ці пункти; друга - виконувала аналогічні завдання на залізничному, водному і повітряному транспорті. До складу міліцейської служби входили карний розшук, служба БРСВ, адміністративна (зовнішня) служба, ДАІ підрозділи відомчої міліції. Удосконаленню діяльності міліції сприяли прийняті в період, що розглядається, нормативні акти. Так, певну роль у підвищенні рівня роботи міліції відіграла постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 19 листопада 1968 р. "Про заходи по зміцненню міліції". Важливе значення для подальшого удосконалення правового регулювання діяльності міліції мав указ Президії Верховної Ради СРСР від 8 червня 1973 р. "Про основні обов'язки і права радянської міліції по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю", в якому визначались завдання, принципи діяльності, основні права і обов'язки радянської міліції. Було також прийнято нове Положення про радянську міліцію.
Керівництво судами і органами державного нотаріату в УРСР з березня 1963 p. по
Loading...

 
 

Цікаве