WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державний апарат (середина 1960-х — середина 1980-х pp.) - Реферат

Державний апарат (середина 1960-х — середина 1980-х pp.) - Реферат

Державний апарат (середина 1960-х - середина 1980-х pp.)
У двадцятиріччі, що розглядається, в Україні функціонував розгалужений державний апарат. Його організація і діяльність юридично регулювались Конституціями СРСР і УРСР, іншими правовими актами, а фактично - рішеннями з'їздів, пленумів ЦК КПРС, Компартії України, інших партійних структур.
Найвищим органом влади республіки за Конституціями УРСР 1937 p. і 1978 p. вважалась Верховна Рада УРСР, яка формувалась на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Депутатом Верховної Ради УРСР міг бути обраний громадянин республіки, якому виповнилося 21 рік, а за Конституцією УРСР 1978 p. - 18 років. Верховна Рада УРСР мала право вирішувати усі питання, віднесені до відання Української РСР, а також створювати підзвітні їй органи. Основна організаційна форма діяльності Верховної Ради УРСР - сесії (чергові та позачергові). Передбачалось скликання чергових сесій Верховної Ради УРСР двічі на рік. Діяльності Верховної Ради в період, що розглядається, найбільшою мірою було притаманне поєднання законодавства із здійсненням державного управління і контролю. Допоміжним органом Верховної Ради виступали її постійні комісії. В досліджуваний період їх кількість постійно зростала. Так, на першій сесії Верховної Ради УРСР шостого скликання (1963-1967 pp.) були додатково сформовані комісії: важкої промисловості і машинобудування, легкої і харчової промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку, комунального господарства і побутового обслуговування, з питань науки і культури. Окремі зміни в систему комісій вносилися і в наступні роки. У Верховній Раді УРСР дев'ятого скликання, обраній 15 квітня 1975 p., функціонувало 17 постійних комісій:
закордонних справ, у справах молоді, важкої промисловості, легкої і харчової промисловості, місцевої промисловості, транспорту і зв'язку, сільського господарства, комунального і побутового обслуговування, торгівлі, освіти і науки, культури, охорони здоров'я і соціального забезпечення, охорони природи, а також мандатна, законодавчих пропозицій і планово-бюджетна. Діяльність постійних комісій регулювалась Положенням про постійні комісії Верховної Ради Української РСР, затвердженим 29 червня 1966 р. на дев'ятій сесії Верховної Ради УРСР шостого скликання. У ньому визначались завдання, права і обов'язки постійних комісій, форми та методи їх організаційної діяльності. Правовий статус постійних комісій Верховної Ради УРСР закріплювала й Конституція УРСР 1978 p., де в ст. 109 зазначалось, що "Верховна Рада Української РСР обирає з числа народних депутатів Української РСР постійні комісії для ведення законопроектної роботи, попереднього розгляду і підготовки питань, що належать до відання Верховної Ради Української РСР, а також для сприяння проведенню в життя законів Української РСР та інших рішень, прийнятих Верховною Радою Української РСР, контролю" за діяльністю державних органів і організацій". 25 березня 1980 p. було затверджено нову редакцію Положення про постійні комісії Верховної Ради УРСР.
Верховній Раді УРСР була підзвітна Президія Верховної Ради республіки. Конституція УРСР 1937 р. не визначала правове становище Президії, зафіксувавши лише, що це орган, який тлумачить закони і видає укази, але діяльність Президії виходила за дані рамки. Зміст зазначеної діяльності у другій половині 60-х - першій половині 70-х років полягав у контролі за дотриманням конституції, союзного і республіканського законодавства, підготовці питань до сесій, забезпеченні нормальної роботи Верховної Ради, керівництві місцевими Радами, вдосконаленні структури республіканських органів управління, розв'язанні адміністративно-територіальних питань. Президія широко застосовувала нормативне регулювання суспільних відносин, видаючи з цією метою, як правило, укази. Указ - другий після закону акт вищої юридичної сили. Президія давала тлумачення окремим нормам кримінального, кри-мінально-процесуального, адміністративного та іншого законодавства. Здійснюючи права УРСР у галузі зовнішніх відносин. Президія Верховної Ради республіки ратифікувала конвенції та інші міжнародно-правові акти. Конституція УРСР 1978 р. у ст. 105 визначала, що "Президія Верховної Ради Української РСР є підзвітним Верховній Раді Української РСР органом, який забезпечує організацію роботи Верховної Ради Української РСР та здійснює інші повноваження в межах, передбачених Конституцією Української РСР і законами Української РСР". До складу Президії за посадою входили: голова Верховної Ради УРСР, перший заступник голови Верховної Ради УРСР, заступник голови Верховної Ради, голова Комітету народного контролю УРСР, голови постійних комісій Верховної Ради УРСР. Очолював Президію голова Верховної Ради УРСР. Стаття 106 Конституції УРСР перелічувала питання, які знаходилися у віданні Президії Верховної Ради УРСР.
Порядок діяльності Верховної Ради УРСР визначався регламентом Верховної Ради УРСР та іншими законами республіки, що видавались на підставі Конституції УРСР 1978 p. Регламент Верховної Ради УРСР був прийнятий на першій сесії Верховної Ради УРСР десятого скликання 25 березня 1980 p.,
Органи державного управління УРСР в особі Ради Міністрів УРСР, державних комітетів, міністерств та відомств на початку періоду, що розглядається, були суттєво перебудовані передусім у зв'язку з господарською реформою 1965 p. На початку 1967 p. система органів державного управління УРСР складалася з Ради Міністрів УРСР, 27 союзно-республіканських і 5 республіканських міністерств, державного планового комітету Ради Міністрів УРСР, державного комітету Ради Міністрів УРСР у справах будівництва, комітету народного контролю УРСР, державного комітету Ради Міністрів УРСР по професійно-технічній освіті, державного комітету Ради Міністрів УРСР по хлібопродуктах і комбікормовій промисловості, державного комітету Ради Міністрів УРСР по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду, комітету державної безпеки при Раді Міністрів УРСР, українського об'єднання Ради Міністрів УРСР по продажу сільськогосподарської техніки, запасних частин, мінеральних добрив та інших матеріально-технічних засобів, організації ремонту та використання машин у колгоспах і радгоспах, головного управління Ради Міністрів УРСР з матеріально-технічного постачання, центрального статистичного управління при Раді Міністрів УРСР. До зазначеної системи входили також деякі спеціальні комітети і головні управління при Раді Міністрів УРСР, створені урядом республіки на підставі п. "е" ст. 43 Конституції УРСР 1937
Loading...

 
 

Цікаве