WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Кредитні правовідносини - Курсова робота

Кредитні правовідносини - Курсова робота

Наприклад, якщо сума простроченого боргу дорівнює 10000,00 грн., а саме прострочення тривало 12 днів, то для першого варіанту пеня складе 48,00 грн. (10000,00 х (0,15/ 365) х 12 = 48,00), а для другого варіанту - 120,00 грн. (10000,00 х 0,001 х 12 = 120,00).

Розглядаючи можливості сполучення неустойки з відшкодуванням збитків, можна виділити такі чотири види неустойки, як штрафна, залікова, альтернативна та виняткова. Це загальноприйнята в цивільному праві термінологія, зміст якої досить повно розкривається за допомогою ст. 624 ЦКУ "Збитки та неустойка".

Штрафна неустойка (п. 1 ст. 624 ЦКУ), установлена за порушення зобов'язання, підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Тим самим кредитор правомочний вимагати відшкодування повної суми заподіяних йому збитків і, поверх того, сплати неустойки (компенсаційна модель "збитки плюс неустойка"). Це найбільш суворий вид неустойки, застосовуваний на практиці як покарання за найгрубіші порушення договірних зобов'язань (наприклад, у випадку постачання неякісних товарів).

Залікова неустойка(п. 2 ст. 624 ЦКУ) має місце тоді, коли договором установлено зобов'язання відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Заліковою вона називається тому, що кредитор вправі вимагати крім неустойки ще і відшкодування збитків у сумі, на яку вони перевищують суму неустойки, і в такий спосіб компенсація збитків здійснюється із заліком неустойки. Сказаному відповідає модель "неустойка + (збитки - неустойка) = збитки" за умови, що збитки перевищують суму неустойки (тобто кредитор, по суті, може вимагати від боржника тільки суму збитків, якщо вони перевищують неустойку). Якщо ж збитки менше суми неустойки, то відшкодуванню вони не підлягають і кредитор у такий спосіб може вимагати тільки сплати неустойку. На практиці залікова неустойка вживається найчастіше.

Альтернативна неустойка (п. 3 ст. 624 ЦКУ), установлена договором, передбачає право потерпілого кредитора стягнути з боржника або неустойку, або збитки на свій вибір (модель "збитки або неустойка"). У таких випадках кредитори вибирають, як правило, ту з двох компенсацій, що є більшою за розміром.

І, нарешті, якщо договором передбачена виняткова неустойка (п. 3 ст. 624 ЦКУ), то вона повністю позбавляє кредитора права на відшкодування збитків (на відміну від штрафної та залікової). Таким чином, має місце використання компенсаційної моделі "тільки неустойка".

Виняткова неустойка також нерідко зустрічається на практиці, оскільки при стягненні неустойки кредитор не зобов'язаний доводити заподіяння йому збитків. Адже згідно п. 1 ст. 550 ЦКУ право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. (Неустойку, до речі, у свій час і придумали в Європі, щоб з її допомогою звільняти кредиторів від необхідності доводити розмір збитків). Однак боржник може бути зацікавлений у доведенні незначності та навіть відсутності збитків, тому що, повторюємо, у випадках, коли неустойка, що підлягає стягненню, явно нерозмірна наслідкам порушення зобов'язання, суд вправі зменшити неустойку (п. 3 ст. 551 ЦКУ).

Переваги (значення) неустойки:

  • сума, на яку може претендувати кредитор, у разі невиконання зобов'язання боржником, визначена заздалегідь;

  • стягнення неустойки не пов'язується з необхідністю доводити розмір заподіяних збитків, а також причинний зв'язок між збитками, які можуть виникнути у кредитора, і порушенням зобов'язання з боку боржника;

  • стягнення неустойки не перешкоджає можливому відшкодуванню збитків, якщо кредитор доводив наявність цих збитків, їх розмір і причинний зв'язок з правопорушенням;

  • неустойка є засобом оперативного впливу на недбайливого боржника, оскільки дає можливість відразу після порушення зобов'язання швидко стягнути передбачену законом або договором грошову суму, яку боржник мав би сплатити незалежно від того, були якісь інші негативні наслідки в майновій сфері кредитора, чи ні.

Задача

АТ "Новий світ" подало позов проти ТОВ "Самандр" про стягнення неустойки, передбаченої договором. Однак, договір був загублений позивачем, і представити його в засідання господарського суду він не зміг. Відповідач також відмовився представити свій екземпляр того ж договору, посилаючись на те, що він не зберігся. Позивач думав, що відсутність у справі договору не може бути підставою для відмови в позові, оскільки мається значна переписка сторін, побічно підтверджуюча наявність угоди про неустойку. Відповідач не заперечував наявності угоди про неустойку, але стверджував, що воно не було оформлено письмово, і тому не має юридичної чинності.

Чи буде стягнена неустойка?

Відповідь

Як було зазначено в теоретичній частині контрольної роботи, основний нормативно-правовий акт, що регулює договірні відносини є Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі – ЦКУ). Відповідно до положень ЦКУ для забезпечення належного виконання зобов'язань за договором сторони можуть передбачити в умовах договору сплату неустойки стороною винною у неналежному виконання умов договору іншій стороні.

Згідно п. 1 ст. 547 ЦКУ угода щодо забезпечення виконання зобов'язань здійснюється в письмовій формі. На практиці це виражається в тому, що угода про неустойку фіксується або в самому договорі, що встановлює основне зобов'язання (на забезпечення якого направлена неустойка), або в додатковій до нього (або навіть спеціальній) угоді сторін.

Як і більшість способів забезпечення виконання зобов'язань, неустойка носить залежний від основного зобов'язання характер. Це означає, що при недійсності основного зобов'язання (п. 2 ст. 548 ЦКУ) або припиненні його дії припиняє своє існування і неустойка як угода, що його забезпечує.

Якщо договору немає – то немає і підстав до сплати про неустойку за договором. Але, залежно від правового джерела встановлення неустойки вона поділяється на законну та договірну (ст.ст. 551 і 611 ЦКУ). Застосування законної неустойки не залежить від волі сторін і відбувається в тих випадках, коли умова про неустойку взагалі не включена до договору або ж коли встановлений законом розмір неустойки перевищує розмір договірної неустойки. Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦКУ розмір законної неустойки, виплачуваної коштами, може бути зменшений за згодою сторін, крім випадків, передбачених законом. За домовленістю сторін можливо також і збільшення розміру грошової неустойки, установленої законом (при відсутності, звичайно, прямої заборони в законі). Однак суд вправі зменшити неустойку (законну або договірну), але не повністю звільнити боржника від її сплати, якщо розмір неустойки явно більше розміру збитків, понесених кредитором (п. 3 ст. 551 ЦКУ).

Висновок: неустойка може бути сплачена, згідно рішення суду.

Список використаних джерел

  1. Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

  2. Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М., Господарське право: Навчальний посібник Київ, 2003

  3. Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07. 2004 р. № 1955-IV.

  4. Конституція України від 28 червня 1996 р.

  5. Хозяйственное право: Учебник / под ред. Мамутова В.К. - К.: Юринком Интер, 2002.

  6. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. Ч.І. – К.: Вентурі., 1997. – 544 с.

  7. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. Ч.ІІ. – К.: Вентурі., 1997. – 480 с.

  8. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

  9. Щербина В. С. Господарське право України: Навч. посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 384 с.

  10. http://enbv.narod.ru/text/pravo/gp/

  11. http://www.pravoznavec.com.ua/books/312/14/#chlist

  12. http://zakon.rada.gov.ua

3

Loading...

 
 

Цікаве